Економічні науки/10. Економіка підприємства

Старший викладач Стасюкова К.В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

Проблема оцінки конкурентоздатності підприємства

Вирішення задач, пов'язаних з європейською інтеграцією України, затвердження інноваційного шляху розвитку економіки, може здійснюватися шляхом забезпечення конкурентоздатності вітчизняних підприємств як основної ланки економічної системи та розробки методичних підходів до оцінки рівня конкурентоздатності підприємств.

Конкурентоздатність країни або регіону залежить від здатності створювати ефективну, здібну до інновацій систему виробництва товарів і послуг, і тим самим забезпечувати високі стандарти життя.

Особливими чинниками конкурентоздатності підприємства є ефективність виробництва та конкурентоздатність товару, які у свою чергу інтегрують у собі найбільш важливі і цінні для власника або інвестора результати роботи підприємства. Вибір чинників, за якими буде проводитися оцінка, має спиратися на цілі оцінки рівня конкурентоздатності підприємства. Серед них можуть бути наступні:

- визначення позиції підприємства порівняно з конкурентами;

- розробка та реалізація заходів щодо підвищення рівня конкурентоздатності;

- залучення коштів інвестора;

- розробка програми виходу на нові ринки збуту.

Загально визнано, що на даний момент не існує єдиної методики оцінки рівня конкурентоздатності підприємства, що суттєво ускладнює визначення цієї характеристики. Але це не єдина проблема, з якою стикається аналітик в процесі оцінки конкурентоздатності підприємства. На нашу думку, найгострішою проблемою оцінки рівня конкурентоздатності підприємства є дефіцит інформації про конкурентів, яка часто є комерційною таємницею або не оприлюднюється через невпевненість у своїх перевагах над конкурентами. Ця проблема має різний рівень складності в залежності від ступеню конкурентної боротьби в галузі: чим вищий цей рівень, тим меншою є кількість загальнодоступної інформації. Із вказаної проблеми слідує комплекс інших: неповнота аналізу рівня конкурентоздатності, використання при цьому суб’єктивних балових оцінок, високі фінансові та часові витрати на проведення дослідження тощо. Все це суттєво зменшує достовірність та практичність результатів розрахунку показника конкурентоздатності. Цією проблемою вчені займаються вже досить тривалий період.

Значний внесок у дослідження проблем конкурентоздатності підприємств внесли такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Б. Ларреєн, М. Портер, Д. Сакс, Л. Антонюк, О. Амоша, А. Воронкова, Б. Буркинський, Є. Бельтюков, В. Геєць, Б. Губський, Ю. Куренков, Д. Лук'яненко, В. Орлов, Н. Поповенко, В. Попов, О. Редькін, М. Чумаченко, Р. Фатхутдінов та ін.

Проте значна частина існуючих наукових досліджень проблеми конкурентоздатності підприємств є спробами узагальнення міжнародного досвіду, а практика показує, що не завжди можна адаптувати зарубіжні розробки до вітчизняних підприємств. Разом з тим у вітчизняній практиці не існує єдиного підходу до оцінки рівня конкурентоздатності підприємств.

При огляді літератури з досліджуваної проблеми було виділено більше двадцяти розробок методів оцінювання конкурентоздатності підприємства, що базуються на різних концептуальних засадах.

Відмітимо, що одинакові найменування методів оцінки рівня конкурентоздатності підприємства зовсім не означають, що ці методи ідентичні: всі вони різні, хоча деякі співпадають у принципах оцінки.

Методологічний рівень системи забезпечення конкурентоздатності включає теорію об’єктивних економічних законів, закономірностей і законів організації, наукові підходи та принципи їх побудови, функціонування й розвитку соціально-економічних і технічних систем, дослідження інструменту ринкових відносин – механізму конкуренції, а також взаємозв’язок трьох систем (забезпечення конкурентоспроможності, менеджменту, операційної системи).

На конкурентоздатність впливає дуже багато факторів і її можна досягти за допомогою різних, не схожих між собою підходів, вибір яких, між іншим, повинен відбуватися з урахуванням життєвого циклу продукції.

Література:

1. Буркинский Б.В. Конкурентоспособность продукции и предприятия / Б.В. Буркинский, Е.В.Лазарева, И.Н. Агеева и др. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. - 132 с.

2. Герасимчук З. В. Конкурентоспроможність регіону: теорія, методологія, практика: Монографія / З. В. Герасимчук, Л. Л. Ковальська. – Луцьк: Надстир’я, 2008. – 248 с.