Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Магістр, Вишквар В. А.

К.е.н. Буцька О. Ю.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Вплив реформування місцевого самоврядування на бюджетне забезпечення територіальних громад

В умовах сьогодення, попри оголошені урядом України децентралізацію влади та реформу місцевого самоврядування, актуалізується потреба активного пошуку важелів забезпечення стійкого функціонування та розвитку територіальних громад.

Нова бюджетна модель, що фактично запроваджена в Україні з 2015 року, за очікуваннями мала б спрямовуватись на забезпечення фінансової децентралізації, а саме збільшення обсягу фінансових ресурсів у розпорядженні органів місцевого самоврядування, формування фінансово спроможних територіальних громад, підвищення рівня фінансування власних та делегованих повноважень адміністративно-територіальних утворень.

Насправді ж, фінансові можливості бюджетів базових адміністративно-територіальних утворень були суттєво зменшені, а самі бюджети місцевого самоврядування фактично позбавлені як основних видатків (на дошкільну та базову початкову освіту, культуру тощо), так і основного доходного джерела - податку на доходи фізичних осіб. В умовах нової моделі бюджети сіл, селищ та міст районного призначення фактично позбавлені будь-якої самостійності і поставлені у повну залежність від трансфертів із районних бюджетів, доходна база яких внаслідок бюджетної реформи дещо зросла.

Так, завдяки змінам до Податкового та Бюджетного кодексів України з 2015 року, за місцевими бюджетами закріплено 100% плати за надання адміністративних послуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної форми власності). Розширення доходної бази місцевих бюджетів з 1 січня 2015 р. відбувається також за рахунок запровадженого акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива за ставкою, що встановлюватиметься місцевими органами влади у розмірі від 2% до 5% від обсягу реалізації. Згідно зі змінами до Податкового кодексу України розширено базу оподаткування податку на нерухомість шляхом включення до оподаткування комерційного (нежитлового) майна, знижується пільговий поріг та встановлюється максимальний рівень ставки податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості в розмірі до 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м. площі об’єкта оподаткування (розмір ставки визначається органами місцевого самоврядування). Натомість належна низовій ланці бюджетної системи частка основного доходного джерела формування місцевих бюджетів - податку на доходи фізичних осіб – у розмірі 25 % була вилучена і передана до Державного бюджету України [1]. Варто звернути увагу на те, що практика формування бюджетів місцевого самоврядування за рахунок надходжень податку на доходи фізичних осіб наявна в багатьох європейських країнах – в такий спосіб місцеві громади зацікавлені у стимулюванні підприємницької активності на своїй території.

Отже, незважаючи на значні сподівання від запропонованих змін бюджетно-податкового законодавства, отримані надходження місцевих бюджетів не вплинули на рівень фінансової спроможності територіальних громад. Результати проведеного дослідження свідчать про зниження на 3,7 % у 2015 році порівняно з попереднім періодом рівня фіскальної децентралізації бюджетних ресурсів, що у загальнодержавній практиці, як правило, визначається питомою вагою обсягів місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у структурі доходів Зведеного бюджету України [2]. Фактично наповнення місцевих бюджетів відбувається не за рахунок передачі загальнодержавних податків чи їх частин з національного рівня на місцевий, а шляхом посилення навантаженням на місцевий бізнес. Це дає підстави стверджувати, що насправді внаслідок бюджетної реформи відбувся зворотній задекларованому процес, а саме централізація бюджетних ресурсів.

Варто наголосити, що бюджетна реформа мала здійснюватись у безпосередній ув’язці із адміністративно-територіальною реформою. Причому остання повинна була відбутись першою, створивши належне підґрунтя для об’єднання територіальних громад.

Враховуючи вищезазначене, нова модель функціонування місцевого самоврядування є неприйнятною і потребує вдосконалення. Тому сьогодні перед центральною владою стоїть питання проведення реформування місцевого самоврядування, основним завданням якого задля підвищення ролі доходів місцевих бюджетів та зростання їх доходної бази, а відтак і фінансового розвитку територіальних громад та місцевих підприємств, повинна стати реальна децентралізація фінансових ресурсів в Україні.

Література:

1. Бюджетний Кодекс України [Електронний ресурс] : від 8 лип. 2010 р. №2456-VI : станом на 19 трав. 2011 р. / Законодавство України : [веб-сайт Верховної Ради України]. – Текст. дані. – Режим доступу : http: // zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.

2. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2015 рік [Електронний ресурс] / [Зубенко В. В., Самчинська І, В., Рудик А. Ю. та ін.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ впровадження», USAID. – Режим доступу : http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Monitoring%20Quarter%202015/KV_IV_2015_Monitoring_ukr.pdf. – Назва з екрану.