Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Магістр, Моісєєва О. О.

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Україна

Розробка стратегій управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю як важливе завдання управління розвитком підприємства

В умовах сьогодення наявність стратегії управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю, яка б відповідала умовам розвитку, є запорукою покращення фінансово-економічного становища. Науковці в рамках загальної стратегії розвитку підприємства пропонують систему формування стратегії управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю, яка складається з політики управління виробничими й фінансовими ресурсами, ризиками та політики формування темпів зростання основних показників (собівартості, товарної продукції, виручки від реалізації, чистого прибутку) [1, с. 87; 2, с.144].

Серед різноманіття стратегій розглядаємо такі, що відповідають сутнісним особливостям поняття "ділова активність" та "фінансова конкурентоспроможність", що з позиції управління в сучасних умовах є найбільш прийнятними й затребуваними, а саме:

- за темпами розвитку діяльності підприємства: агресивна, поміркована й консервативна;

- за стадіями економічного розвитку: стратегія зростання, стабілізації, скорочення діяльності;

- за функціональною ознакою: ресурсна, виробнича, маркетингова.

Агресивна стратегія передбачає активне інвестування коштів у виробничий процес для забезпечення приросту за виробленою продукцією й здійснення активних маркетингових дій для підтримки збуту продукції. Агресивна стратегія управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю підприємства пов'язана із найбільшими ризиками, оскільки впровадження нововведень, їх фінансування супроводжується відхиленнями від запланованих показників за строками й обсягами, однак дозволяє отримати найбільший приріст за обсягами виробництва й забезпечує найбільшу рентабельність діяльності.

Поміркована стратегія передбачає забезпечення виконання запланованих обсягів виробництва й реалізації продукції з урахуванням налагоджених зв'язків із постачальниками й покупцями. Консервативна стратегія передбачає узгодження обсягів виробництва й обсягів збуту продукції, які мають бути підтвердженими.

Для помірної й консервативної стратегій управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю підприємства зовнішні умови застосування не можна однозначно визначити, оскільки потрібно враховувати безпосередньо фінансовий стан підприємства на момент формування стратегії. Так, становище підприємства в посткризовий період функціонування може вимагати помірних дій щодо розвитку діяльності або мінімальної активності в ділових справах через обмеженість ресурсів. За стабільної фінансово-економічної ситуації також можна рекомендувати застосування помірної стратегії у випадку наявності проблем зі збутом продукції чи наявності перешкод із залученням інвестиційних ресурсів для розвитку діяльності.

Застосування консервативної стратегії стримує розвиток діяльності, отже, її недоліками визначене обмежене зростання діяльності, що характерно для посткризового стану економіки, та зменшення масштабів діяльності, що відбувається в кризових умовах господарювання. Проте застосування цієї стратегії дозволяє стримувати настання ризикових ситуацій, пов'язаних, наприклад, із неплатоспроможністю дебіторів, із затримкою поставок матеріалів, запчастин тощо.

Взаємозв'язок між стратегіями управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю за темпами розвитку діяльності підприємства, за функціональною ознакою, за стадіями економічного розвитку представлено на рис. 1, де відмічено групи стратегій, які утворилися завдяки порівнянню й об'єднанню стратегій.

Агресивна стратегія

Поміркована стратегія

Консервативна стратегія

Стратегія зростання

Стратегія стабілізації

Стратегія скорочення

Маркетингова стратегія

Виробнича

стратегія

Ресурсна

стратегія

1

2

3

Рисунок 1 - Взаємозв'язок стратегій управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю підприємства

Наведені групи стратегій в логіці управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю підприємства мають відповісти на такі питання:

- 1 група - як реалізувати зростаючий обсяг виробленої продукції;

- 2 група - як підтримати стабільність виробництва;

- 3 група - як забезпечити виробничий процес необхідними ресурсами.

Упровадження запропонованих стратегій управління діловою активністю та фінансовою конкурентоспроможністю підприємства дозволить удосконалити управління підприємством й підвищить результативність системи управління розвитком фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Література:

1. Загорский А. Л. Конкурентоспособность интегрированных бизнес-групп / А. Л. Загорский . - СПб: РОСТ. - 2004.- 342 с.

2. Крамаренко Г. О. Фінансовий менеджмент: підручник / Г. О. Крамаренко, О. Є. Чорна. – [2-ге вид]. – Київ: ЦУЛ, 2009. – 520 с.