Медицина / 1. Акушерство и гинекология

К.мед.н., Юр’єва Л. М., Дзюба А.В.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»,

м. Чернівці, Україна

Характеристика чинників жіночого безпліддя за даними діагностично-лікувальної лапароскопії

Особливості змін демографічних показників в Україні диктує необхідність більш пильної уваги до факторів, що впливають на народжуваність, серед яких провідне місце займає безплідний шлюб [2]. Незважаючи на значні успіхи в діагностиці і лікуванні порушень репродуктивної функції, проблема безплідності, як і раніше, залишається однією з найважливіших у сучасній медицині [4].

Про актуальність проблеми безплідності свідчать рекомендації Європейської конференції по населенню від 1993 року — урядам країн регіону при проведенні соціальної і сімейної політики вживати заходи, що сприяють ліквідації безплідності (ВООЗ, 1993 р.) [9]. Щорічно кількість безплідних подружніх пар збільшується на 10 млн [6]. У зв'язку з цим ВООЗ розробила спеціальну програму досліджень репродукції людини, основними напрямками якої є вивчення частоти і причин безплідності в різних географічних регіонах, яка дозволить узагальнити світові тенденції в поширеності безплідності).

Згідно з даними епідеміологічних досліджень частота безпліддя у різних країнах світу коливається від 8 до 18% [8].

Частка безплідних шлюбів на території України становить 8-17,5%. Найбільш частимипричинами безплідного шлюбу є трубно-перитонеальний фактор (70%) і ендометріоз (46,5%), відносяться так звані маткові форми безпліддя (50%) [1].

Метою нашого дослідження було встановити етіологічні чинники безпліддя за результатами діагностично-лікувальної лапароскопії.

Матеріали та методи дослідження.Нами проведено ретроспективний аналіз 100 історій хвороб жінок із безпліддям. яким було проведено діагностично – лікувальну лапароскопію.

Результати дослідження та їх обговорення.

Клініко-анамнестичні дані 68 жінок з порушенням репродуктивної функції дозволили виявити у 22 з них первинне безпліддя, а у 38 - вторинне.

Тривалість безпліддя становила 5,5 ± 0,5 і 3,2 ± 0,7 року відповідно в групах з первинним і вторинним безпліддям. При вивченні акушерсько-гінекологічного анамнезу тільки у 19 (50%) з 38 пацієнток з вторинним безпліддям в анамнезі були пологи. Одні пологи в анамнезі були у 17 (44,7%) жінок, двоє пологів - у 9 (23,6%). Штучне переривання вагітності було проведено 23 (60,5%) жінок, у 15 (39,4%) з них - більше 2 разів. Мимовільні викидні в анамнезі відзначалися у 11 (28,9%) жінок, у 6 (15,7%) з них - більше 3 разів. У пацієнток всіх груп з первинним і вторинним безпліддям в анамнезі мали місце гінекологічні оперативні втручання.

Виявлено обтяжений гінекологічний анамнез у 61,5% жінок: хронічний аднексит – у 19%, кісти яєчників – у 4,2%, ерозія шийки матки – у 23,5%, ендометріоз – у 2,9%, поліп шийки матки – у 1,6%, непліддя – у 5,8%, міома тіла матки – у 4,5%.

Згідно з даними проведеної діагностично – лікувальної лапароскопії виявлено: злуковий процесу малому тазу – у 10,2%,ендометріоїднігетеротопії– у 21,9%, кісти яєчників – у 4,2%,порушення прохідності маткових труб –30%, аномалії розвитку статевих органів – у 1,3%, нез’ясовоної етіології – 49,9%.

Висновки.Отже, проведені дослідження показали, що чинниками безпліддя є запальні процеси ОМТ, що призводять до розвитку злукових процесів та порушують прохідність маткових труб, а також нейро-ендокринні розлади, які спостерігаються при ендометріоїдних гетеротопіях, кистах яєчників.

Література.

1. Босацький Я.В., Воробій В.Д. Сніжко Т.Б. Лапароскопічне лікування жіночого безпліддя різного генезу. – Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 14, кн. 4. – К., 2006. – С. 161-162.

2. Грищенко В.И., Козуб Н.И., Довгаль А.И. Лечение и реабилитация больных с трубно-перитонеальным бесплодием // Международный медицинский журнал. – 2001. – № 2. – С. 34-37.

3. Голота В.Я. Ендоскопічні методи лікування трубної безплідності // Акушерство и гинекология. – 2004. – № 1. – С. 141-145.

4. Дубоссарская З.М., Дука Ю.М., Дубоссарская Ю.А. Дифференцированная тактика ведения и лечения эндокринного женского бесплодия. – Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 246-247.

5. Іванюта Л.І. Проблеми неплідності, причини, діагностика, лікування та шляхи їх вирішення. – Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 292-295.

6. Іванюта Л.І. Репродуктивне здоров'я і неплідність // Мистецтво лікування. – 2004. – С. 26-30.

7. Светлаков А.В., Яманова М.В., Саламина А.Б., Серебренникова О.А. Вероятность наступления имплантации у женщин с разными формами бесплодия при лечении методом ЭКО // Проблемы репродукции. – 2002. – № 3. – С. 61-67.

8. Пиріг Л. Здоров’я населення України та його охорона // Матеріали XI Конгресу світової федерації лікарських товариств 28-30.08.2006 р. – Полтава: Друкар, 2006. – С. 5-13.

9. Чайка В.К., Акимова И.К. и соавт. Опыт и перспективы проведения государственной программы лечения бесплодия в браке методом оплодотворения ин витро (оив). – Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2006. – Випуск 14, кн. 4.– С. 83-88.