Медицина /1. Акушерство и гинекология

УДК: 618.177–089.888.11:618.5–007.62–07–08

К. мед. н. Рак Л.М., к. мед. н. Л.В. Никифор

Вищий державний медичний заклад України “Буковинський державний медичний університет”

РОЛЬ ГІСТЕРОСКОПІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ АНОМАЛІЙ РОЗВИТКУ МАТКИ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ

Частота невиношування вагітності у жінок із вадами розвитку матки (ВРМ) становить від 24,9 % до 78,9 %; передчасні пологи спостерігаються в 10,5 % [1].

Метою дослідження було вивчення частоти зустрічання аномалій розвитку матки у жінок із безпліддям та визначення ролі гістероскопії в даному напрямку.

Результати дослідження. Проаналізовано результати гістероскопічних операцій 103 пацієнток, які проводились з метою діагностики стану матки та ендометрію у вищевказаного контингенту жінок. За даними анамнезу, 18 обстежених пацієнток мали безрезультатні спроби допоміжних репродуктивних технологій.

Пацієнток обстежували за допомогою рідинної гістероскопії. Окрім візуальної оцінки стану порожнини матки, проводили вивчення морфологічної картини біоптатів ендометрія, отриманих під час гістероскопії.

Серед діагностованої патології, аномалії розвитку матки діагностовані у 24 жінок і склали найбільшу частку серед усієї іншої патології - 23,3 %. Серед виявлених ВРМ найчастіше зустрічались дворога матка з однією шийкою (діагностована в 10-ти жінок (9,7 %)) та перетинка в порожнині матки – у 10-ти (9,7%) пацієнток. У 5 випадках (4,9 %) внутрішньоматкова перетинка була неповною та в 5 (4,9 %) – повною. У 1-ї жінки (0,9 %) відмічено гіпоплазію матки. Однорога матка діагностована у 3-х (2,9 %) пацієнток.

Враховуючи, що внутрішньоматкова перетинка, як єдина патологічна знахідка, зустрічалась в 11,1 % жінок з безрезультатними спробами ДРТ в анамнезі, можна зробити висновок, що дана патологія має негативний вплив на імплантацію заплідненої яйцеклітини при застосуванні ДРТ. У даному випадку порушення імплантації та виношування вагітності пов’язують з можливим прикріпленням ембріона на безсудинній перетинці, неможливістю пристосування перетинки до збільшення розмірів матки під час прогресуючої вагітності та ІЦН, яка часто під час вагітності супроводжує дану патологію [1]. Поєднання внутрішньоматкової перетинки з ІЦН (в одному випадку) та настання вагітності після корекції даної патології відмічено в наших дослідженнях також. Ми дійшли до висновку щодо доцільності резекції повної перетинки в усіх жінок перед застосуванням ДРТ, що узгоджується з даними Porcu G. та співавт. [4], які довели, що гістероскопічна метропластика до проведення програми ЕКЗ/ПЕ значно підвищує акушерський результат.

За літературними даними, відмічено покращання результатів екстракорпорального запліднення та підвищення акушерського результату після хірургічної корекції вади [2,3].

Оперативній корекції підлягали стеноз та поліпи цервікального каналу, синехії, стеноз та деформація порожнини матки, внутрішньоматкова перетинка, гіперплазія ендометрія та поліпи будь-яких розмірів. Застосуваня гістерорезектоскопії дозволило інтраопераційно провести розсіченння внутрішньоматкової перетинки та відновити нормальну анатомічну будову порожнини матки. В цілому, гістероскопія у обстежених жінок мала виключно діагностичне значення у 40,8 % обстежених (42 випадків), а в 61 жінки (59,2%) – діагностично-лікувальне. Можливість візуального гістероскопічного контролю забезпечило повноту виконання корегуючої операції та зменшення травматизації сусідніх незмінених ділянок ендометрія. При необхідності проведення гістероскопічної корекції внутрішньоматкової патології ми дотримувались обмеження застосування електричної ГРС і надавали перевагу механіко-хірургічній ГС для запобігання термічного пошкодження ендометрія.

У випадку проведення оперативної корекції патології профілактику інфекційних ускладнень здійснювали за допомогою внутрішньовенного введення ципрофлоксацину (по 200,0 мг у 200,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду двічі з інтервалом 8 годин). Інтра- та післяопераційних ускладнень не було у жодної пацієнтки.

Висновки

1. Аномалії розвитку матки зустрічаються у 23,3 % пацієнток із безпліддям.

2. Пацієнтки з безплідністю потребують детального дослідження стану ендометрія та порожнини матки. На особливу увагу заслуговують жінки на етапі підготовки до ДРТ. Методом вибору діагностики (а, при необхідності, і корекції) аномалій розвитку в даної категорії жінок є гістероскопія.

Література

1. Допоміжні репродуктивні технології. Лікування безпліддя / [Ю. В. Дахно Ф.В., Б. М. Камінський В.В., С. Юзько О.М. та ін.]. – Київ, 2011. – 338 с.

2. Кулаков В.И. Экстракорпоральное оплодотворение и его новые направления в лечении женского и мужского бесплодия: Сб. науч. тр. / В.И. Кулаков, Б.В. Леонов. – M: МИА, 2000. – 781 с.

3. Рак Л. М. Підвищення ефективності комплексної підготовки ендометрія та порожнини матки у жінок з безплідністю в програмі допоміжних репродуктивних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. : спец. 14.01.01 "акушерство і гінекологія" / Рак Лілія Михайлівна – Вінниця, 2005. – 22 с.

4. Porcu G. Hysteroscopic metroplasty for septate uterus and repetitive abortions: reproductive outcome / G. Porcu, L. Cravello, C. D’Ercole // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. – 2000. – Vol.88, № 1. – P. 81-84.