К.е.н., проф. Дюжев В.Г., асистент Попов М.О.

Національний технічний університет «ХПІ»

ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ОЛІЙНО-ЖИРОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ БАЗИ ТИПОВОГО ПЕРЕЛІКУ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На підприємствах олійно-жирової галузі енерговитрати є другими в структурі собівартості продукції після витрат на сировину. Але враховуючи, що складова сировини на підприємствах галузі не входить у собівартість, так як переважна більшість із них працює на давальницькій сировині, витрати на енергоносії становлять визначальну частку в загальних витратах підприємства. Це обумовлює актуальність підвищення інноваційної сприйнятливості до енергозберігаючих технологій на підприємствах олійно-жирової галузі.

Одним із напрямків підвищення інноваційної сприйнятливості до технологій енергозбереження, на думку авторів, є формування бази типового переліку енергозберігаючих технологій в олійно-жировій галузі. Розглянемо етапи формування бази типового переліку енергозберігаючих технологій більш детально.

Етап 1. а) В основу класифікації енергозберігаючих технологій було покладено виділення виробничих і невиробничих об’єктів олійно-жирової галузі. У свою чергу, залежно від характеру та напрямку виробничої діяльності, об’єкти були диференційовані на олійнодобувні й олійнопереробні, що мають свою специфіку – різне функціональне призначення устаткування та особливості протікання основних і допоміжних технологічних процесів на розглянутих стадіях.

При цьому, з метою доведення даної бази до сприйняття максимальною кількістю підприємств галузі, зокрема з енергозберігаючих технологій, необхідно враховувати специфіку підприємства, апаратурне оснащення при виробництві відповідного виду продукції тощо. Інакше кажучи, при класифікації енергозберігаючих технологій та подальшої їх систематизації слід розглядати різні види та марки технологічного й енергогенеруючого обладнання.

б) Далі на підставі детального виділення організаційно-технічних об’єктів галузі, слід класифікувати енергозберігаючі технології, в залежності від економії виду енергоресурсу.

При виробництві олійно-жирової продукції для забезпечення технологічних процесів використовуються наступні види енергоресурсів: паливо, електроенергія, теплова енергія. Зокрема, в якості теплоносіїв – водяна пара різних рівнів тиску, гаряча вода, вторинна пара розчинника (на олійноекстракційних заводах).

Етап 2. З метою вдосконалення процесу формування типового переліку потенційних енергозберігаючих технологій за вищенаведеною класифікацією, була максимально проаналізована та зібрана інформація з наступних джерел [1-5].

На підставі узагальнення даних матеріалів було сформовано типовий перелік енергозберігаючих технологій, які потенційно можуть бути впроваджені на підприємствах олійно-жирової галузі (понад 150 енергозберігаючих технологій).

Етап 3. На основі аналізу та систематизації інформаційних потоків (етап 2), а також згідно класифікаційними ознаками (етап 1) були виділені найбільш актуальні енергозберігаючі технології, які згруповані по об’єктам олійно-жирової галузі, відзначена специфіка технологічних процесів, відповідно кожен об’єкт має свої «адресні» технології з енергозбереження.

В загальному вигляді даний етап можна проілюструвати наступною схемою (рис. 1).

Отримані за результатами групи енергозберігаючих технологій після «адресних» інформаційних потоків є важливим елементом формуванням вторинної інноваційної сприйнятливості до енергозбереження.

Рис. 1. Групування енергозберігаючих технологій для забезпечення їх інноваційної сприйнятливості на олійно-жирових підприємствах

Етап 4. Виділення і класифікація типових корисних ефектів розкриває потенційні можливості та підвищує сприйняття підприємства до конкретних енергозберігаючих технологій, тим самим забезпечує підвищення мотивованої готовності до їх реалізації.

Таким чином, поєднання типових корисних ефектів з конкретними технологіями енергозбереження дозволить показати потенційні ефекти, які можливо отримати в результаті їх впровадження на конкретних об’єктах, для конкретних ПЕР, при конкретному рівні капітальних витрат. Все це необхідно для підвищення інноваційної сприйнятливості щодо можливостей впровадження даних технологій та розрахунку їх комплексної ефективності.

Література

1. Товажнянский Л.Л. Определение энергосберегающего потенциала на действующих предприятиях производства жиров / Л.Л.Товажнянский, П.А. Капустенко, Л.М. Ульев, С.А. Болдырев // Интегрированные технологии и энергосбережение. – 2007. – №2. – С. 3 – 13.

2. Захаренко Ю.В. Основные направления энергосбережения в масложировой отрасли / Ю.В. Захаренко // Олійно-жировий комплекс. – 2007. – №1(16). – С. 39 – 40.