Необхідність трансформаційного вектора аграрного сектора економіки України в умовах інтеграції у європейський простір

Потравка Лариса Олександрівна к.е.н., доцент, докторант ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

У світовому економічному просторі Україна займає одну з провідних позицій серед експортерів аграрної продукції. У 2013 р. Україна займала лідируючу позицію за обсягом експорту соняшникової олії (56,5%), третє місце - експорт ріпаку (10,5%), четверте – кукурудзи (12,7%), п’яте місце за експортом ячменю (11,1%). Це є показником схильність України до експорту, який за даними Світового банку у 2013 р. сягнув рівня 50%. Негативним у цьому процесі є відсутність суттєвої диверсифікації експорту та підвищенням якості його структури (переважають продукти з низькою доданою вартістю). В свою чергу збільшується залежність вітчизняних виробників від попиту на їх продукцію на зовнішніх ринках. [1,2].

Доля експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору у 2012 р. становила 69,8%, що становить 18,2 млрд. дол. США. Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції за даний період були: високі обсяги експорту зернових культур – 38,5% від загального експорту с/г продукції, олії – 22,7%, а також насіння олійних культур - 9,4%.

Географічна структура експорту свідчить, що частка країн Азії – 30,3% (5515,7 млн. дол. США), країни ЄС– 27,9% (5079,3 млн. дол. США, ) країни СНД – 20,3% (3697,7 млн. дол. США), Африканські країни – 19,2% (3495,2 млн. дол. США), США – 0,1% (24,5 млн. дол. США), інші країни – 2,1% (378,8 млн. дол. США). Незважаючи на загальні позитивні тенденції експорту та лідируючі позиції у світовій торгівлі аграрною продукцією, внутрішня цінова політика у 2013 р. просувається у розрізі з загальними світовими цінами. Таким чином, обвал цін на внутрішньому ринку, знецінення національної валюти, зростання вартості сільськогосподарської техніки, цін на пальне, мінеральні добрива та засоби захисту рослин ускладнює можливості малого та середнього бізнесу.

Рис.1. Внутрішні ціни на основні види сільськогосподарської продукції

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства

Рис. 2. Світові ціни на основні види сільськогосподарської продукції

Джерело: International Trade and Market Access Data, WTO.

Розглядаючи існуючі тенденції та можливі перспективи процесу розвитку аграрного сектора економіки пожвавленням експорту продукції сільськогосподарського виробництва слід пов'язувати із об’єктивно існуючими природними перевагами України та глобальними тенденціями щодо зростання попиту на продукти харчування.

Інтеграція у європейський торговельний простір може бути реалізована лише за умов забезпечення відповідного інституційного середовища, яке забезпечить вітчизняним виробникам можливість адаптувати виробництво до стандартів та вимог європейського ринку [1]. Це, в свою чергу, сприяє полегшенню їх доступу на ринок ЄС. Окрім цього, за таких умов, будуть спрощуватися процеси прийняття технологічних та інноваційних рішень, що сприятиме підвищенню продуктивності праці та капіталу, стимулюванню оновлення існуючих виробництв та розширенню пропозиції для внутрішнього та зовнішнього ринку.

Динаміка формування ВВП України свідчить про зниженні питомої ваги в галузево-секторальній структурі національної економіки переробної промисловості та машинобудування, збільшення частки добувної промисловості та сільського господарства свідчить про деіндустріалізацію національної економіки. За таких умов, в першу чергу, необхідне залучення державної підтримки, яка має виражатися у сприянні адаптації вітчизняних товаровиробників до світових ринків, що покращити інвестиційний клімат підприємств. Політика підтримки виробництва має бути зорієнтована на підвищення енергоефективності за рахунок впровадження технологій енергозбереження, скорочення ресурсних втрат, покращення умов функціонування підприємницького середовища підприємств середнього та малого бізнесу.

Список літератури

1. Інтеграційні можливості України: перспективи та наслідки: наукова доповідь / за ред. академіка НАН України В.М. Гейця, чл.-кор. НАН України Л.В.Шинкарук ; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2014. – 92 с.

2. Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» за 2011 рік /Державний комітет статистики України: [від. за випуск І.В. Крачова]. - К. Держкомстат України, 2011. – С.25-105.