Економічні
науки/12. Економіка сільського господарства
Бочарова Н. О., к.е.н., доцент кафедри організації
виробництва і агробізнесу, Патрушев С. В., Манжола М. В.
Таврійський державний агротехнологічний університет, м.
Мелітополь, Запорізька обл., Україна
Формування інфраструктури агропродовольчого ринку України
У процесі
модернізації вітчизняної економіки особливого значення набувають питання
побудови інфраструктури у різних секторах економіки, що відповідають новим
умовам. Незважаючи на певний інтерес до питань формування інфраструктури
агропродовольчого ринку, нині не сформовано досить чіткої уяви про методи її
дослідження та оцінку ефективності функціонування. Саме через це, формування
інфраструктури агропродовольчого ринку має хаотичний характер.
Мета дослідження полягає в узагальненні
теоретичних та методичних засад формування і розвитку інфраструктури
агропродовольчого ринку з урахуванням її особливостей та обґрунтуванні
концепції щодо сутності, закономірностей, особливостей і принципів її
формування.
Завдання доцільності наукового дослідження проблем
визначення сутності виробничої інфраструктури аграрних підприємств полягає в
тому, щоб проаналізувати сучасні наукові підходи до трактування змісту даного
поняття та обґрунтування авторського підходу до формування інфраструктури
агропродовольчого ринку України.
На сучасному
етапі розвитку аграрної науки багато уваги приділяється теоретичним проблемам розвитку
інфраструктури аграрного ринку та практичним аспектам її функціонування.
Питання розвитку інфраструктури ринку висвітлено у працях багатьох вчених,
серед яких: О. А. Горлачук [1], В. К. Збарський [2], Г. М. Калетнік [3], Т. Л.
Мостенська [4], П. Т. Саблук [5], М. О. Солодкий [6], О. М. Шпичак [7] та інші.
Водночас, окремі питання формування і розвитку інфраструктури залишаються
недостатньо вивченими. Зокрема, інфраструктура агропродовольчого ринку, яка
розглядається у рамках інфраструктури товарного ринку, не дозволяє враховувати
її специфіку.
Одним із основних
факторів від якого залежить стабільна та ритмічна робота окремих підрозділів і
всього господарства комплексу є виробнича інфраструктура.
Інфраструктýра
(англ. іnfrastructure) (рос. инфраструктура, англ. infrastructure, нім.
іnfrastruktur) – сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують
економіку, виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і
професійна освіта, охорона здоров'я та ін.). До її складу входять основні
споруди і послуги, зокрема, системи каналізації, водопостачання,
електропостачання, від яких залежить розвиток як окремих населених пунктів, так
і економіки в цілому, а також будівництво доріг, каналів, портів, мостів,
складів, енергетичного господарства, систем зв’язку, водопостачання,
каналізації тощо [8].
Під час дослідження було встановлено, що формування і
розвиток інфраструктури агропродовольчого ринку базується на наступних
закономірностях: формування нових елементів інфраструктури на ринкових принципах
(товарні біржі, торгові будинки, консалтингові служби, рекламні організації
тощо); інертний характер процесу створення окремих елементів інфраструктури
агропродовольчого ринку, порівняно із потребами у них (оптові продовольчі
ринки).
Особливості інфраструктури
агропродовольчого ринку:
§
Потреба раціонального розміщення елементів інфраструктури
агропродовольчого ринку на території з метою їх доступності товаровиробникам
продовольства;
§
Належне технічне обладнання торгових місць і приміщень,
виходячи із необхідності реалізації продовольчої продукції у короткі терміни;
§
Виявлення та створення специфічних елементів
інфраструктури агропродовольчого ринку (постачальницько-збутових і споживчих
кооперативі, елеваторів, продовольчих корпорацій) відповідно до особливостей
продукції.
КОНЦЕПЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО
РИНКУ
У ході дослідження була сформульована концепція
інфраструктури агропродовольчого ринку України, що являє собою один із
варіантів системного уявлення, яка представлена на рис. 1.
Досліджуючи формування інфраструктурного забезпечення
агропродовольчого ринку України було використано чисельні методи з урахуванням
сучасного рівня знань, які дозволили визначити, по-перше, закономірності і
принципи формування інфраструктури продовольчого ринку; по-друге, сукупність
методологічних аспектів дослідження інфраструктурного забезпечення
продовольчого ринку; по-третє, концептуальні підходи до оцінки ефективності
інфраструктурного забезпечення агропродовольчого ринку.
Аналіз особливостей вітчизняного економічного середовища
в аграрній сфері дозволив виявити проблеми і тенденції розвитку сільського
будівництва в сучасних умовах, а також підтримання вже існуючих фондів
підприємства. Отримані результати свідчать про незадовільний стан
агропродовольчого ринку, яке на даному етапі свого розвитку не відповідає
вимогам підйому агропромислового виробництва як у регіональному масштабі так і
у державному, ефективного функціонування інфраструктури агропродовольчого ринку
України.
Підводячи
підсумок вищевикладеного, варто звернути увагу на те, що під інфраструктурою
агропродовольчого ринку слід розуміти сукупність підприємств певних видів
діяльності у сфері обігу продовольчих товарів, які забезпечують раціоналізацію
товарообігу. Проблему вдосконалення інфраструктури агропродовольчого ринку
України, яка прогресує в нашій державі
необхідно розглядати з метою чіткого забезпечення виконання своїх
функцій, вирішення яких в перспективі надаватиме можливість формування
державної соціальної спрямованості, що у свою чергу забезпечить
сільськогосподарським виробникам вищу якість продукції, вищий рівень доходів та
сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграрного сектору в цілому.
СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ
1.
Горлачук О. А.
Аграрний ринок регіону: економічна динаміка і ціновий механізм / О. А. Горлачук
// Інноваційна економіка. – 2009. – № 4.– С. 143-147.
2.
Збарський В. К.
Сільське господарство у забезпеченні продовольчої безпеки України / В. К.
Збарський А.В. Збарська // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2010. – №
22. – C. 36-40.
3.
Калетнік Г. М.
Роль інфраструктури аграрного ринку в ціноутворенні на сільськогосподарську
продукцію /Г.М. Калетнік, Г. О. Пчелянська // Економіка АПК. – 2010. – № 3. –
C. 21-24.
4.
Мостенська Т.
Стан та перспективи розвитку ринку продовольчих товарів в Україні / Т.
Мостенська // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – № 1. – C. 8-12.
5.
Саблук П. Т.
Розвиток інституцій удосконалення механізму реформування аграрного сектору
економіки / П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2010. – № 10. – C. 3-10.
6.
Солодкий М. О.
Стан та перспективи розвитку вітчизняного організованого аграрного ринку / М.
О. Солодкий // Вісник Національного університету біоресурсів і
природокористування України / Серія «Економіка, аграрний менеджмент та бізнес».
– 2010. – № 154. – Частина 1. – С. 310–315.
7.
Шпичак О. М.
Проблеми економічних механізмів державного регулювання ринків
сільськогосподарської продукції / О. М. Шпичак // Наук. засади розвитку
агропром. вир-ва в сучас. умовах.– К.: Аграр. наука, 2010. – С. 201-210.
8.
Інфраструктура
/ [Електронна енциклопедія]. - Режим доступу: http:// uk.wikipedia.org/wiki.