Економічні науки / 13. Регіональна економіка

К.г.н., доцент Марченко О.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Формування конкурентних переваг у галузі туризму на регіональному рівні

Ми вважаємо, що формування у галузі конкурентних переваг неможливо без знання особливостей ринку, на якому вона функціонує. Туристичний ринок – це ринок послуг, тому що послуги виступають основним предметом обміну і складають 80,0 % всього обсягу продажів на розвинених туристичних ринках. Туристична послуга – це сукупність цілеспрямованих дій у сфері обслуговування, які орієнтовані на забезпечення і задоволення потреб туриста або екскурсанта, що відповідають цілям туризму, характеру та направленості туристичної послуги, туру, туристичного продукту, а також не суперечать загальнолюдським принципам моралі і доброго порядку [1].

Туристичним послугам властиві принаймні чотири характеристики, які відрізняють послугу від товару: невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, мінливість та нездатність до зберігання. Однак туристичні послуги разом із специфічними характеристиками послуг мають і відмінні особливості: виділення досить чітко виражених туристичних зон, регіонів та інших територій або акваторій (наприклад, «сонце – море» - Кіпр, Болгарія, Туреччина; «відпочинок – лікування » - Карлові Вари, Трускавець; «спорт» - Австрія, Чехія, Швейцарія і т. д.); створення туристичного пакета пропозицій зусиллями багатьох організацій, кожна з яких має власні методи роботи, специфічні потреби та різні комерційні цілі.

Досягнення успіху на ринку можливо лише в тому випадку, якщо всі учасники туристичного обслуговування вироблять і будуть дотримуватися загальних цілей; подолання покупцем відстані, що відокремлює його від туристичної послуги та місця її споживання; залежність туристичної послуги від таких змінних, як час і простір [3]. Велике значення має чинник сезонності (маркетингові заходи туристичних організацій будуть відрізнятися в пік сезону і міжсезоння). У міжсезоння необхідні додаткові заходи стимулювання попиту: низькі ціни, різні додаткові послуги тощо.

Значний вплив на якість туристичних послуг здійснюють зовнішні чинники, що мають форсмажорний характер, тобто не залежать від волі і дій продавця і покупця: погода, природні умови, політичні обставини, міжнародні події, військові конфлікти або терористичні акти і т.д. Ці специфічні особливості, притаманні туристичним послугам, відображаються і на діяльності організацій галузі туризму [2].

При виявленні особливостей туристичного ринку важливе місце повинно відводитися не тільки категорії “туристична пропозицію” і розгляду поняття “туристична послуга, а й поняттю “туристичний попит”, в концепції якого пріоритетне місце відводиться споживачу, чиї потреби і бажання туристичні організації передбачають задовольняти. Складності функціонування організацій індустрії туризму полягають у тому, що оцінка якості туристичних послуг споживачами є досить суб'єктивною і залежить від різних факторів: загальноекономічних, культурного та суспільно-психологічного характеру, соціально-демографічних, особистісно-поведінкових.

Значний вплив на попит у сфері туристичних послуг надають такі зміни в суспільній психології споживання, як інформованість, високий рівень освіченості, висока вимогливість до комфорту і якості послуг, індивідуалізм, екологізація мислення споживача, мобільність, фізична і розумова активність та прагнення отримувати більше вражень [4]. Сукупність усіх цих факторів і визначає виникнення і характер поведінкових особливостей споживачів туристичних послуг, які можуть бути виражені такими показниками, як: частотність туризму (кількість туристичних поїздок); переваги у виборі дестанації; краща форма організації туру, категорія готелю; уявлення туриста про ціну готельної послуги, туру; уявлення про торгову марку туристичної організації; комунікативна поведінка туриста; роль зовнішніх подразників у процесі прийняття рішення про місце проживання (виборі готелю), покупку туру і т.д.

Вибір туристичною організацією найбільш ефективних засобів щодо залучення споживача до туристичного продукту неможливий без чіткого опрацювання самого процесу прийняття рішення про покупку туристичного продукту потенційним туристом. Рішення споживача про покупку туристичного продукту передбачає оцінку і вибір єдиного туристичного продукту з альтернативного ряду, вибір відповідного набору різних послуг, які пропонуються організаціями індустрії туризму. Процес купівлі конкретного туристичного продукту починається задовго до здійснення акту купівлі-продажу.

Література:

1. Балабанов И.Т. Экономика туризма : [учебник] / И.Т. Балабанов, Ф.И. Балабанов. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 176 с.

2. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері туристичного бізнесу : [навчальний посібник] / С.П. Гаврилюк. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 180 с.

3. Квартальнов В.А. Туризм : [учебник] / В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

4. Стеченко Д.М. Передумови і напрямки формування туристичного ринку України / Д.М. Стеченко // Туризм: теорія і практика. – 2005. - № 1. – С. 5-11.