К. е. н., Плотніченко С. Р., Куруоглу В. В.

Таврійський державний агротехнологічний університет, Україна

Шляхи підвищення продуктивності праці персоналу на підприємствах

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин, задача підвищення продуктивності праці, як джерела реального економічного прогресу стає важливою для подальшого розвитку економіки. Однією з головних загальнодержавних та галузевих функцій є раціональне використання трудових ресурсів на всіх рівнях національної економіки, що сприятиме виготовленню конкурентоспроможної продукції, поліпшенню фінансово-економічних показників діяльності i зростанню прибутків працівників. Реалізація цих завдань є неможливою без підвищення продуктивності праці. З огляду на це виникає потреба у дослідженні продуктивності праці. Багатогранна проблема її підвищення стала предметом уваги таких вчених : А. Сміт, К. Маркс, Ф Тейлор, П. М. Керженцев, С. Г. Струмілін, О. К. Харченко, Ю. М. Рубінський, М. Д. Прокопенко. Міжнародна організація праці характеризує продуктивність праці як ефективність використання основних ресурсів підприємства, таких, як: праця, капітал, земля, матеріал, енергія, інформація, під час виробництва продукції та надання послуг. Продуктивність праці персоналу характеризує взаємозв'язок між кількістю та якістю виробленої продукції на підприємстві і ресурсами, що були використані у процесі її виробництва [1]. Отже, продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення трудовитрат. Якщо так розглядати цей показник, то слід визначити показники, що їх характеризують, до них відносяться показники оцінки результатів праці та показники оцінки витрат праці.

Основні шляхи підвищення продуктивності праці на підприємстві :

ü зміцнення матеріально-технічної складової виробництва;

ü використання сучасних систем управління підприємством;

ü скорочення витрат на одиницю випущеної продукції;

ü створення методичної нормативно-правової бази підприємства;

ü поліпшення організації праці;

ü підвищення лояльності співробітників до фірми;

ü мотивація праці.

Останній забезпечує процес спонукання особи до діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей чи цілей організації. Таблиця 1.

Ставлення працівників до різних методів мотивації

№	Стимул	Ступінь важливості, %
1	Підвищення заробітної плати	19,3
2	Перспективи кар’єрного зростання	17,9
3	Грошові премії	8,6
4	Соціальний пакет	12,5
5	Навчання і підвищення кваліфікації за рахунок компанії	12,2
6	Безплатне харчування у робочий час	5
7	Можливість отримання додаткового доходу	6,7
8	Проведення корпоративних свят	8
9	Жорстка система штрафів	6,4
10	Надання тимчасового помешкання	3,1
	Всього	100

Зростання продуктивності праці може бути забезпечене при виконанні наступних умов:

· Зростання результатів праці при стабільних витратах праці;

· Зростання результатів праці при зниженні витрат праці;

· Сталість результатів при зниженні витрат праці;

· Темпи росту результатів випереджають темп росту витрат праці;

· Темпи зниження результатів нижчі за темпи зниження витрат.

Для найповнішого і найефективнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах повинні розроблятись програми управління продуктивністю праці, у яких мають бути розроблені конкретні заходи і терміни щодо їх реалізації. Також вирішальною передумовою зростання продуктивності праці є, передусім, науково-технічні інновації, що передбачають впровадження ресурсозберігаючих технологій і сучасної високопродуктивної техніки. Витрати розвинених країн на науку та високі технології у десятки разів перевищують аналогічні витрати в Україні, що призводить до значного відриву у продуктивності праці. Разом з цим, порівняння України з розвиненими країнами доводить, що відставання нашої країни за рівнем оплати праці є більшим, ніж за рівнем продуктивності праці. Як показують дослідження, продуктивність праці в Україні становить лише 30% продуктивності праці в країнах Євросоюзу. При цьому середня заробітна плата в Україні в порівнянні з країнами ЄС становить близько 4–17 % [2]. Падіння продуктивності праці досить важко подолати без державної підтримки. Найбільш популярний засіб «боротьби з низькою продуктивністю», спрямований насправді на підвищення інтенсивності праці, це зниження заробітної плати або принаймні уповільнення темпів її зростання. При цьому роботодавці наполегливо зіставляють європейські показники з українськими. Тоді як в Європі все навпаки: розмір реальної заробітної плати відповідає рівню продуктивності . ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буц Ю. В. Проблеми підвищення продуктивності праці / Ю. В. Буц., А. В. Бернатцька // Науковий вісник НГУ. – 2011р. – № 1. – С. 128–130.

2. Куліков Н.Т. Шляхи регулювання оплати праці на підприємстві /Н.Т. Куліков// Науковий вісник – 2008р. – С. 29