Економічні науки/7. Облік і аудит

Петрик М.В., науковий керівник: доц. Яремко С.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Управлінський облік забезпечує інформацією оперативне, тактичне, стратегічне, економічне, технологічне, інноваційне та структурне управління і дозволяє вирішити проблеми, пов’язані з внутрішнім та зовнішнім управлінням [3, с.89 ].

В цілому суть управлінського обліку, його призначення можна передати формулюванням: виробництво інформації для здійснення ефективного управління. Головна мета управлінського обліку – оперативне складання і подання внутрішньої звітності, необхідної для прийняття управлінських рішень з метою контролю використання ресурсів, виконання договорів, руху коштів та інших чинників, які впливають на одержання прибутку і досягнення успіхів на ринку [4, с. 573].

Обов’язковою умовою успішного функціонування системи управлінського обліку на підприємстві є реалізація принципу делегування завдань [2, с. 526]. Щоб система управління ефективно функціонувала, вона повинна одержувати якісну інформацію до якої висуваються певні вимоги, перш за все вимога про задоволення потреб користувачів інформації, які й визначають її корисність та ставлять до неї певні вимоги:

1) своєчасність надходження інформації та швидкість обробки інформації повинна відповідати темпам мінливості конкретних господарських процесів;

2) суттєвість інформації: до кожної ланки управління повинна надходити лише така інформація, яка безпосередньо стосується конкретного завдання;

3) економічність інформації: у процесі інформаційного забезпечення виникає проблема вибору між оперативністю отримання інформації з одного боку та її точністю, з іншого, проте, якою б важливою не була інформація, ефект від її виникнення не повинен перевищувати витрати на її одержання;

 4) конфіденційність інформації: надавати внутрішньому користувачеві лише таку інформацію, яка стосується конкретно його повноважень незалежного від рівня управління та спеціалізації підрозділу;

5) достовірність інформації: інформація повинна бути якісною, чіткою і достатньо обґрунтованою.

Природа цієї інформації відрізняється від даних, які використовуються у фінансовому обліку, де застосовується послідовно обрана методологія і несуперечлива оцінка, подвійний запис жорстко пов’язує всі облікові показники в струнку систему. Кожна ціль, що ставиться управлінням, вимагає своїх методологічних підходів, а кожна оцінка показника залежить від мети, яку сформулював керівник [1, с. 204].

Велике значення для створення повноцінної інформаційної бази системи управлінського аналізу має визначення ступеня аналітичності інформації. Під   «аналітичністю інформації» розуміється її адекватність вимогам і задачам управлінського аналізу [4].

Аналітичність інформації характеризують такі показники: 1) повнота охоплення необхідних для аналізу відомостей або ступінь забезпеченості інформацією; 2) універсальність інформації як можливість отримання похідних

показників; 3) ступінь повторюваності аналогічних показників у різних формах звітності; 4) ступінь взаємної відповідності різних видів інформації; 5) достовірність; 6) ступінь своєчасності отримання; 7) гнучкість як можливість своєчасного внесення корективів; 8) ступінь готовності до формалізованої обробки; 9) трудомісткість заповнення облікових форм і їх обробки; 10) ступінь взаємної відповідності різних видів інформації; 11) співставність інформації, тобто можливість використання різних видів інформації без додаткової обробки.

Аналітичне дослідження інформації дає матеріал для удосконалення інформаційної бази аналізу, а вивчення інформаційного взаємозв’язку аналітичних задач дозволяє уникнути дублювання інформації і встановить доцільну черговість їх вирішення. Для великого підприємства використовується більше 150-200 різних показників діяльності.

Управлінський облік охоплює всі стадії інформаційного потоку управлінського циклу, а саме: планування, вимірювання реалізації планів (контроль, зворотній зв’язок), інтерпретацію результатів вимірювань та узагальнення базової інформації для прийняття певних класів рішень[3, с. 181].

Таким чином, на основі наведеного вище матеріалу, можна зазначити, що основною проблемою в інформаційному забезпеченні системи управлінського обліку є не обчислення показників, а підготовка даних, тобто формування інформаційно-аналітичної бази для здійснення аналізу. Розрахунок показників господарської діяльності підприємства проводиться за допомогою програмного забезпечення, інтегрованого з базами даних сучасних програм бухгалтерського обліку, і виводиться при запиті управлінського персоналу на певний момент часу.

Література:

1. Ільченко Л.Б., Місце управлінського обліку в системі управління підприємством // Економічний простір – 2011. – №13 – С. 202-207.

2. Радецька Л. П. Управлінський облік в Україні : проблеми становлення та розвитку // Вісник Хмельницького національного університету 2010. -  № 6 – с. 180-183.

3. Сук Л.К., Сук П.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Каравела, 2010. – 624 с..

4. Филиппова С.В. Управленческий анализ: теория и практика. – К.: АВРИО.– 2012. – 336 с..