Філоненко Оксана Анатоліївна,

Здобувач Академії муніципального управління

КРИТЕРІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ

За своєю сутністю пенсія багатофункціональна. Всі притаманні їй функції становлять діалектичне єдине і лише в сукупності дозволяють правильно зрозуміти сутність і зміст пенсії, протиріччя і проблеми, які виникають у процесі вдосконалення державної пенсійної системи.

У системі пенсійного страхування право на пенсію та її розмір напряму пов’язаний із індивідуальним ступенем участі людини у формуванні страхових коштів (через персоніфіковані страхові внески та тривалість їх сплати – страховий стаж). Джерелом страхових пенсійних виплат є кошти працівників та роботодавців, за рахунок яких формується фінансовий ресурс пенсійної системи.

Фактично страхова пенсія є довгостроковим контрактом роботодавців та працівників різних поколінь, в якому держава виступає лише гарантом виконання. При цьому держава в системі пенсійного страхування здійснює в основному лише регулятивні та адміністративно-технічні функції, спрямовані на перерозподіл фінансових ресурсів між роботодавцями та діючими і колишніми працівниками (пенсіонерами).

Основними критеріями здійснення обов’язкового пенсійного страхування в нашій країні визнаються:

- стійкість фінансової системи обов’язкового соціального страхування, що забезпечується на основі еквівалентності страхового забезпечення і страхових внесків;

- загальний обов’язковий характер соціального страхування, доступність для застрахованих осіб реалізації своїх соціальних гарантій;

- державна гарантія дотримання прав застрахованих осіб на захист від страхових ризиків і виконання зобов’язань з обов’язкового соціального страхування незалежно від фінансового стану страховика;

- державне регулювання (управління і контроль) всієї системи обов’язкового соціального страхування;

- автономність фінансової системи обов’язкового соціального страхування від Державного бюджету на всіх його рівнях;

- єдність і державний характер державного пенсійного страхування;

- обов’язковість для всіх страхувальників сплати страхових внесків до бюджету державного пенсійного страхування;

- солідарність усіх учасників пенсійної системи при формуванні фінансових ресурсів бюджету пенсійного страхування (консолідованість бюджету);

- солідарність відповідальності (матеріальних зобов’язань) між поколіннями, галузями економіки, територіями, окремими організаціями і громадянами, яка зумовлює необхідність перерозподілу фінансових ресурсів виходячи з обсягу поточних потреб, а не обсягу фінансового внеску відповідних учасників;

- державний (загальнонаціональний) характер власності на сплачені страхові внески (міжгалузевий і міжрегіональний перерозподіл фінансових ресурсів);

- підтримка рівня життя пенсіонерів (осучаснення пенсій шляхом збереження купівельної спроможності нарахованої пенсії протягом усього періоду життя);

- індивідуальний облік (персоніфікація) сплачених страхових внесків та ін.

З названих вище критеріїв, покладених в основу системи обов’язкового пенсійного страхування в нашій країні, логічно виключаються або повинні бути скориговані відповідно до специфіки регіональної пенсійної системи лише шість:

1) загальності пенсійного страхування – повинен бути трансформований в критерій загальності охоплення регіональним пенсійним страхуванням всіх осіб, що проживають і працюють в схожих умовах;

2) солідарності можливе у разі організації нової системи за розподільчою схемою або накопичувальною (змішаною), такій, що припускає перерозподіл коштів з урахуванням тривалості життя пенсіонерів;

3) державної гарантії дотримання прав застрахованих осіб незалежно від фінансового стану страховика – повинен бути перетворений на принцип обов’язкового страхування відповідальності страховика (у випадку якщо це не ПФУ, оскільки держава не зобов’язана брати на себе ризики банкрутства приватних компаній) і забезпечення збереження коштів пенсійних накопичень;

4) єдності і державного характеру державного пенсійного страхування не може застосовуватися до різних типів регіональних систем, проте його застосування є обов’язковим для всіх застрахованих осіб − учасників однієї пенсійної системи, які мають однакові показники стажу, заробітку, сплачених внесків і т. ін.;

5) обов’язковості сплати страхових внесків діє лише в тому випадку, якщо регіональна пенсійна система буде віднесена до розряду обов’язкових. У добровільних пенсійних системах, очевидно, дана умова не застосовується;

6) державного (загальнонаціонального) характеру власності на сплачені внески застосовний винятково для загальнодержавних систем, в яких страховиком також є державна або повністю підзвітна і підконтрольна органам державної влади компанія. У випадку, якщо пенсійна система організована в рамках приватної компанії (наприклад, НПФ), питання про право власності на сплачені внески може вирішуватися неоднозначно.

Таким чином, переважна більшість критеріїв обов’язкового пенсійного страхування, закріплених у чинному законодавстві, можуть і повинні бути використані при формуванні регіональних пенсійних систем.