Лаврів Л.П., Клюс О.С.

Буковинський державний медичний університет, Україна

ЛЕКТИНОГІСТОХІМІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ

ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ

         Сучасними гістохімічними маркерами глікокон’югатів клітин і позаклітинних тканинних структур є лектини (Лк) [1, 4], які з високою вибірковістю зв’язуються з кінцевими нередукуючими моно- або олігосахаридними залишками глікополімерів (ГПМ). Нами [2] обґрунтовано потребу подальшого анатомо-лектиногісто­хімічного дослідження привушної залози (ПЗ) у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні або не досліджені зовсім.

         Мета дослідження. Вивчити експресію глікополімерів – рецепторів Лк на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків ПЗ та ротової порожнини людини з її похідними.

         Об’єкт і методи дослідження. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тиж­нів внутріш­ньоутробного розвитку 2,5-70,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД). Глікопо­лі­мери виявляли шляхом обробки серійних зрі­зів Лк, кон’югованими з пероксидазою хрону. Препарати обробляли з використанням наборів НВП „Лектинотест” (Львів). Візуалізацію місць зв’я­зу­вання Лк проводили в системі “диамінобензидин – Н2О2” [3].

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті дослідження встановлено, що ранній гістогенез ПЗ, ротової порожнини з її похідними супроводжується біосинтезом ГПМ з кінцевими нередукуючими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну і в меншій мірі – N-ацетилнейрамінової кислоти, що виявляються Лк зав’язі пшениці (WGA). Епітелій, що вистилає ротову порожнину,  щічно-альвеолярні кишені, язик і формує зачаток ПЗ на етапах свого розвитку або виокремлення від попередніх зачатків містить велику кількість ГПМ з кінцевими нередукуючими залишками N-ацетил-D-глюкозаміну і в меншій мірі – N-ацетилнейрамінової кислоти. Розвиток і ріст цих органів веде до повної редукції РцЛ зав’язі пшениці на базальній мембрані (БМ) епітелію. На ранніх стадіях розвитку ПЗ велику кількість WGA-позитивних ГПМ виявляли переважно на апікальній поверхні (АП) епітеліоцитів епітеліального тяжа, що становить зачаток ПЗ. У міру росту і розгалуження епітеліального тяжа на дрібніші протоки ПЗ ці речовини депонуються на АП епітелію великих вивідних проток, тоді як епітелій новоутворених дрібних проток їх не містить.

         На ранніх стадіях ембріогенезу людини клітини епітеліального зачатка (ЕпЗ)  ПЗ синтезують значну кількість ГПМ з кінцевими нередукуючими залишками N-ацетилнейрамінової кислоти, які зосереджено на АП епітеліоцитів і у меншій кількості – на їх базальній поверхні. Міграція клітин у ході дихотомічного галуження епітеліальних тяжів зачатків проток ПЗ зв’язана з накопиченням сіалованих ГПМ на базальній та апікальній поверхнях, а також і в цитоплазмі епітеліальних клітин. У великих (головних) вивідних протоках епітеліоцити, що диференціюються, зберігають ці сполуки тільки на апікальній поверхні. Наприкінці принципового галуження (дихотомічних поділів зачатка ПЗ) – до 12-го тижня ембріогенезу, РцЛ бузини чорної (SNA) піддаються редукції та нещільно містяться тільки у Цп клітин. Динаміка експресії й редукції сіаловмісних глікокон’югатів, що виявляються Лк бузини чорної, в ЕпЗ привушної слинної залози і ротовій порожнині з її похідними є тотожною і полягає у біосинтезі та накопиченні помітної кількості цих біополімерів на найбільш ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку на АП епітеліального шару і в цитоплазматичних включеннях. Упродовж другого і на початку третього місяців ембріогенезу концентрація цих сполук зберігається на високому рівні у тих же зонах локалізації. Наприкінці третього місяця ВУР цитоплазма епітеліоцитів звільняється від РцЛ за рахунок зменшення їх кількості на АП. Базальні мембрани епітеліального зачатка ПЗ і епітелію ротової порожнини з її похідними  упродовж всього періоду дослідження на дію Лк бузини чорної залишаються SNA-негативними.

Висновки. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків ПЗ та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка ПЗ. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу ПЗ  можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.

Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків ПЗ та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетил­нейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ß-D-галактози та α-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA),  кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-и тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки ПЗ, так і в їх цитоплазмі.

Список літератури.

1.     Бернік Н.В. Морфологія людини і лектино­гістохімія / Н.В. Бернік, І.Ю. Олійник, Л.П. Лаврів // Клін. та експерим. патологія. – 2010. – Т. 9, № 3(33). – С. 142-147.

2.     Лаврів Л.П. Морфологічні передумови розвитку природжених вад привушної слинної залози / Л.П.Лаврів, І.Ю. Олійник // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2012. – Т. 11, № 1 (39). – С. 91-94.

3.     Луцик А.Д. Лектины в гистохимии / А.Д. Луцик, Е.С. Детюк, М.Д. Лу­цик. – Львов: Выща шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1989. – 144 с.

4.     Табачнюк  Н.В. Лектиногістохімічні дослідження та ембріогенез / Н.В. Табачнюк, І.Ю. Олійник, Л.П. Лаврів // Клін. анат. та операт. хірургія. – 2010. – Т. 9, № 3 (33). – С. 95-100.