Білецька Е.М., Онул Н.М.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»,

м. Дніпропетровськ, Україна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОПРОТЕКТОРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЦИНКУ ЗА УМОВИ ВПЛИВУ НИЗЬКИХ ДОЗ СВИНЦЮ

Серед найбільш небезпечних техногенних забруднювачів довкілля пріоритетне місце займає свинець та його сполуки (Сердюк А.М., Білецька Е.М., 2004; Трахтенберг І.М., 2011). Особливо актуальна проблема свинцевого забруднення довкілля та внутрішнього середовища організму для промислового регіону, оскільки потенціюється дефіцитом в харчуванні есенціальних мікроелементів, зокрема цинку (Білецька Е.М. та ін., 2013; Онул Н.М., 2014). На сьогоднішній день існує чимала кількість експериментальних робіт, присвячених проблемі токсичного впливу свинцю та пошуку його антагоністів. Проте, здебільшого вони стосуються високих доз металу, на рівні чи близько LD₅₀, в той час як в реальних умовах населення контактує зі значно меншими концентраціями токсиканту.

Тому метою наших досліджень є вивчення особливостей впливу низьких доз свинцю і цинку в неорганічній та органічній формах на перебіг вагітності та ембріональний розвиток тварин в умовах лабораторного експерименту.

Для досягнення поставленої мети нами проведено експериментальні дослідження, що відповідають вимогам Європейської конвенції щодо проведення токсикологічних експериментів з використанням тварин, Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», затверджених Першим національним конгресом з біоетики. В експериментальних моделях використовували розчини ацетату свинцю, хлориду цинку та цитрату цинку, отриманого за аквананотехнологією (Український державний НДІ нанобіотехнологій та ресурсозбереження, м. Київ). Експериментальні дослідження проведені на 4 групах вагітних самиць щурів лінії Wistar. Був змодельований ізольований вплив свинцю та комбінований вплив бінарних систем свинець-цинк, свинець-наноцинк. Доза по свинцю складала 0,05 мг/кг, по цинку - 1,5 мг/кг. Впливу хімічних чинників самок щурів піддавали з 1-го по 19-й день вагітності. Статистична обробка та аналіз результатів проведені за загальноприйнятими методиками з використанням ліцензійних комп’ютерних програм Microsoft Excel та Statistica 10.

Отримані результати свідчать, що введення низьких доз свинцю в організм самки щура призводить до порушення перебігу вагітності, що проявляється достовірно нижчими показниками приросту маси тіла та відсутністю фізіологічно нормальної динаміки ректальної температури порівняно з контрольною групою. При корегуючому введенні цинку динаміка приросту маси тіла вагітних самиць практично відповідала значенням групи інтактних тварин при відсутності достовірних змін кривої ректальної температури.

Ацетат свинцю в дозі 0,05 мг/кг характеризується вираженою ембріотоксичністю за показникам кількості живих плодів у посліді і рівнем ембріолетальності, які виявились, відповідно, у 1,2 разу нижчі та у 2,1 разу вищі порівняно з групою контролю. Показники предімплантаційної смертності в усіх дослідних групах в 2,8-11,5 разу вищі порівняно з рівнем постімплантаційної смертності.

Введення самицям щурів протягом усього періоду вагітності макро- і наноформи цинку в дозі 1,5 мг/кг не викликає достовірних змін рівня ембріолетальності, кількості живих плодів і жовтих тіл вагітності порівняно з інтактною групою тварин. В той же час комбіноване введення ацетату свинцю і хлориду цинку обумовило достовірне зниження на 37,6 % загальної ембріональної смертності при тенденції до збільшення кількості живих плодів порівняно з ізольованим введенням ксенобіотика. Введення ацетату свинцю і цитрату цинку зумовлює підвищення загальної кількості живих плодів у посліді на 23,3 % за рахунок зниження в 3,2 рази рівня загальної ембріональної смертності. При цьому спостерігалося деяке поліпшення вищевказаних показників порівняно з групою контролю.

Показники маси, краніокаудальних розмірів та діаметру тіла плодів обох статей у експериментальних групах, які отримували ацетат свинцю і сполуки цинку в макро- і наноформах ізольовано, практично не відрізнялися від тварин контрольної групи. Разом з тим, при аналізі соматометричних показників плодів залежно від статі встановлено, що в групі, яка одержувала ацетат свинцю, краніокаудальний розмір та діаметр тіла самців виявились на 4,7-6,1% нижчими порівняно з самицями даної групи та інтактними самцями. Така ситуація, поряд із змінами співвідношення статей в сторону деякого збільшення відсотка самиць у посліді, можливо, свідчить про більшу чутливістю плодів чоловічої статі до внутрішньоутробного впливу свинцю. В той же час слід зазначити, що у дослідних групах, які отримували цинк, відзначалося збільшення соматометричних показників самців - на 2,5-11,3% порівняно з плодами жіночої статі.

Таким чином, проведені дослідження виявили особливості негативної дії свинцю на перебіг вагітності та антенатальний розвиток потомства при відсутності проявів ембріотоксичності органічних та неорганічних сполук цинку у дозі 1,5 мг/кг. Встановлено, що комбіноване введення сполук цинку і свинцю послаблює ембріотоксичну дію останнього за показниками ембріолетальності та кількості живих плодів у посліді. При цьому біопротекторні властивості цитрату цинку більш виражені порівняно з неорганічною його формою.