Пендещук А.Я.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Концептуальна та мовна картини світу як виразники культури соціуму

Дослідники по-різному підходять до опису та класифікації картин світу та їх складових. Наукову картину світу, як правило, протиставляють наївній або міфологічній картині світу. Розглядають також картини світу певних етносів та окремих індивидів. На основі розмежування мислення і мови як двох самостійних але взаємопов’язаних феноменів лінгвісти розрізняють дві картини світу – концептуальну та мовну [2, с. 11‒14].

Основою кожної конкретної мови виступає специфічна модель (або картина) світу і організація змісту висловлювання узгоджується мовцем із цією моделлю [6, с. 34]. Різні мови формують кожна свою матрицю концептуалізації світу, водночас кожна мова виступає певним складником того ментально-мовного простору, який охоплюється поняттям “картина світу” [3, с. 21]. Закладені в мові теоретичні, практичні й культурні знання, досвід, національна специфіка уявлень про світ носіїв мови та їх своєрідність реконструюються внаслідок семантичного й концептуального аналізу – як мовна картина світу. Головний елемент “картини світу” – концепт – це “оперативна змістовна одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, відображеної в людській практиці” [6, с. 31]. Про мовну картину світу можна говорити тоді, коли пізнаний світ у людині та світ поза нею в усій різноманітності своїх виявів знаходить відображення в одиницях і засобах мови шляхом номіналізації цілісних ідеальних утворень, що виникли у свідомості носія мови.

У лінгвокультурології розмежовують мовну й концептуальну картину світу. Концептуальна картина світу – це не лише система понять про сукупність реалій довкілля, але й система смислів, втілена в ці реалії через слова-концепти; мовна ж картина світу – це система взаємопов’язаних мовних одиниць, що відбиває об’єктивний стан речей довкілля і внутрішнього світу людини. Концептуальна картина світу існує у вигляді концептів, які утворюють концептосферу, а мовна картина світу – у вигляді значень мовних знаків, які утворюють сукупний семантичний простір мови [4, с. 61].

Провідні лінгвісти зазначають, що концептуальна модель світу містить інформацію, подану в поняттях, а в снові мовної моделі світу лежать знання, закріплені в семантичних категоріях, складених із слів і словосполучень, по-різному структурованих у межах певного поля тієї або іншої конкретної мови. Концептуальна картина світу пов’язана з сукупністю знань про світ і є тотожною концептосфері етносу, розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу, яка, у свою чергу, представляє собою сукупність зафіксованих в одиницях мови уявлень народу про дійсність на певному етапі його розвитку; уявлення про дійсність, відбите в значеннях мовних знаків [7, с. 283].

З погляду багатьох лінгвістів, концептуальна картина за обсягом більша ніж мовна, що пояснюється, по-перше, більшим обсягом невербалізованого змісту саме елементів, по-друге, тим, що глибинний смисл тексту більший, ніж семантика його поверхневих структур, по-третє, мовні засоби мають певну обмеженість, що не дає їм змоги бути ідеальним способом висловлення думки. У другій половині ХХ ст. низка лінгвістів (Л. Брутян, Г. Брутян, Р. Павіленіс та інші) категорично дотримувались позиції, що за відмінністю між мовною і концептуальною картиною світу стоїть проблема поняття значення і концепту. У теорії Р. Павіленіса концептуальна система виступає як система поглядів і знань про світ, яка відображає пізнавальний досвід людини, причому як на домовному так і на мовному рівні, але не ототожнений з будь-якою лінгвістичною сутністю. Складовими концептуальної системи розглядаються окремі сигнали, або концепти, які сформовані у процесі пізнання світу і відбивають інформацію про цей світ [5, с. 107].

Концептуальна модель світу – універсальна, впорядкована, характеризується стійкістю та системністю, мовна – фрагментарна, більш рухома, відображає постійні зміни в довкіллі. Торкаючись загальних рис, зазначимо, що обидві моделі є способам існування лексики у свідомості носія і допомагають у відтворенні цілісної картини світу.

Реконструкція мовної картини світу – одне з основних завдань сучасної лінгвістики. Дослідження мовної картини світу проводяться з одного боку, на основі системного семантичного аналізу лексики певної мови, коли реконструюється цілісна система уявлень, відображена в цій мові, безвідносно до того, чи є вона специфічною для цієї мови або універсальною, тобто відображає “наївний” світогляд у протиставленні “науковому”, з іншого боку, досліджуються окремні, лінгвоспецифічні концепти, характерні лише певній мові [1, с. 178].

Розглянувши деякі з сучасних поглядів у порівнянні концептуальної та мовної картин світу можна зробити висновок, що концептуальна картина світу розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу. Наявність невербальних засобів вираження в концептуальній картині світу і лінгвістичних засобів творення загальних рис та національних особливостей мовної картини світу – ось принципова відмінність між концептуальною картиною світу та мовною.

Література:

1. Воркачёв С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачёв. — Москва: Гнозис, 2004. — 236 с.

2. Городецька О. В. Національно-марковані концепти в британській мовній картині світу XX століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О. В. Городецька. — К., 2003. — 21 с.

3. Колшанский Г. Объективная картина мира в познании и языке / Г. Колшанський. — М. : Наука, 2005.— 285 с.

4. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / [Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина]. — М. : Наука, 1997. — 148 с.

5. Левченко О. П. Лінгвокультурологія та її термінна система / О. П. Левченко // Вісник Нац. ун-ту “Львів. Політ”. — Львів, 2003. — № 490. — С. 105—113.

6. Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. Вузов / В. А. Маслова. — М. : Academia, 2001. — 204 с.

7. Сбітнєва І. М. Біблія — репрезент концептуальної картини світу / І. М. Сбітнєва // Лінгвістичні студії. — 2008. — Випуск 18. — С. 283—287.