Право/8. Конституційне право

Дудник Н.С.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

Загальні поняття про громадянство України та його ознаки

На сучасному етапі розвитку України досить важливим є питання про становище індивіда у суспільстві та державі, а саме правовий зв’язок особи з державою, тому актуальним є поняття громадянства України, яке виступає як найважливіша передумова обов'язку держави захищати в повному обсязі права і свободи своїх громадян [4].

Громадянство України - це стійкий, необмежений в просторі правовий зв'язок особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України. Першими кроками на шляху становлення інституту громадянства України після проголошення незалежності нашої держави був Закон «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991р., у ст. 9 якого закріплено, що «всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України проживали на території України, є громадянами України». Громадянство в Україні регулюється Конституцією, Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. і прийнятими відповідно до них законодавчими актами України [3].

Належність до громадянства України забезпечує широке коло прав і свобод у різноманітних сферах життя. Так, згідно із чинним законодавством України, громадяни України мають право брати участь у керівництві державними справами шляхом участі у виборах та у всеукраїнському референдумі. Громадяни України наділені також іншими, не менш важливими правами й свободами і мають право вимагати від держави захисту своїх прав. Так, дипломатичні представництва та консульські установи України зобов’язані вживати заходів для забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими їм законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, у встановленому законодавством порядку захищати їхні інтереси, що охороняються законом, а в разі необхідності - вживати за ходів для поновлення порушених прав громадян України.

Громадянство є також виявом суверенітету держави, оскільки держава має право самостійно вирішувати питання, хто може бути і є її громадянами. При цьому від того, як будуть урегульовані питання громадянства, багато в чому залежить стан і стабільність держави та її інститутів. Оптимальне розв’язання проблем взаємовідносин «особа-держава» значною мірою впливає на всі сфери державного і суспільного життя, а тому завжди перебуває в центрі уваги відповідних органів державної влади. Із цих позицій громадянство є об’єктом державної політики [3].

Відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права право на громадянство є невід'ємним правом кожної людини. Громадянство є самостійним конституційним правовим інститутом. Формування інституту громадянства за період незалежності України почалося з Декларації про державний суверенітет.

Громадянству характерні такі ознаки: постійний зв'язок, тобто необмежений у просторі і в часі; правовий зв'язок - передбачений і гарантований нормативно-правовими актами; взаємний зв'язок - держава та особа мають взаємні права та обов'язки.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на принципах [5]:

1) єдиного громадянства; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) і автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України [2]; 8) неможливості екстрадиції чи депортації громадян України - громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі (ч. 2 ст. 25 Конституції України); 9) захисту державою громадян України за кордоном - громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантуються піклування та захист (ч. 3 ст. 25 Конституції України) [1];

Документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження. Підтвердження громадянства України проводиться в індивідуальному порядку. Перші роки після проголошення незалежності України у паспортах СРСР проставлялася відмітка проте, що особа належить до громадянства України. Тепер громадянство України підтверджується паспортом громадянина України [3].

Отже, громадянство України є вагомою підставою, яка надає змогу особі впливати на всі сфери як суспільного так і державного життя, визначає постійний правовий зв'язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов'язках.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 141.

2. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – С. 65.

3. Бедрій Р.Б. Громадянство України: конституційно-правові основи: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Р.Б. Бедрій. - К.: 2005. - 16 с.

4. Правознавство: навчальний посібник / За заг. ред. С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць. - Суми: Університетська книга, - 2006. - 554 с.

5. Юринець Ю.Л. Конституційне право України. Навч. посіб. / Ю.Л. Юринець. - Ужгород: ФОП Бреза, 2014. - 368 с.