Право/8. Конституційне право

Курінна А.В.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

Виборчий процес в Україні

Обов’язковою передумовою і визначальною ознакою демократичної, правової держави є проведення періодичних, вільних виборів, сутність яких полягає в утворенні органів державного та місцевого управління та зміні виборних посадових осіб на основі демократичних процедур.

Народ вправі вільно визначати структуру складу представницького органу державної влади, реалізуючи своє природне та суверенне право на політичне самовизначення. Виборці виражають свою думку відносно кандидатів на виборні посади, які в рамках виборчого процесу виступають в якості носіїв певних програм з управління державою та суспільством.

У виборчому законодавстві приділяється велика увага виборчому процесу, тобто певної врегульованої правовими нормами сукупності дій громадян і уповноважених органів, які спрямовані на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виборчий процес – це система врегульованих Конституцією та законами України основних послідовних процесуальних стадій організації та проведення виборів в Україні [5, с.157].

Виборчий процес в Україні здійснюється на підставі Конституції України та законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори президента України», «Про вибори депутатів Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців».

Перед оголошенням початку виборчого процесу, державним органам і вищим посадовим особам надається ряд вказівок про вжиття ними заходів, щодо забезпечення прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості у виборчому процесі. Саме тому виборчий процес здійснюється на засадах: 1) дотримання принципів виборчого права; 2) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; 3) політичного плюралізму та багатопартійності; 4) публічності і відкритості; 5) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів до засобів масової інформації»; 6) неупередженості до партій ,кандидатів у президенти і депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій [2, ч.2 ст.11] .

Однією з головних складових частин виборчого процесу є його суб’єктивний склад, оскільки виборчі етапи та процедури складають лише зміст виборчих відносин, а їхня реалізація здійснюється лише через дії їхніх суб’єктів. Статус суб’єктів виборчих відносин передбачає: по-перше, наявність у них процесуальних прав і обов’язків, а по-друге, юридичну зумовленість їхньої реалізації через виборчі дії, процедури. Стаття 12 Закону України «Про вибори народних депутатів України» визначає суб’єктами виборчого процесу: 1) виборця; 2) виборчу комісію(ЦВК); 3) партію, що висунула кандидатів у депутати; 4) кандидата у депутати, зареєстрованого у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційного спостерігача від партії. Однак до учасників виборчого процесу також відносять органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх службові та посадові особи, політичні партії, громадські організації, ЗМІ тощо.

Виборчий процес - досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному процесуальному порядку і включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) утворення територіальних виборчих округів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення виборчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати, Президенти; 6) проведення передвиборчої агітації; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів, Президента [2, ч.5 ст.11]

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.

Правовою підставою початку виборчого процесу визначено рішення Верховної Ради України у вигляді постанови про призначення чергових чи позачергових виборів Президента України[3], народних депутатів України[2] або депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Указ Президента України про призначення позачергових виборів народних депутатів України також є підставою для початку виборчого процесу.

Варто зазначити, що у виборчому Законі Україні до етапів виборчого процесу не включається можливий другий тур голосування та проведення повторних виборів, хоча і передбачає можливість і порядок їх проведення.

Комплексна робота щодо організації та проведення виборів в Україні здійснюється Центральною виборчою комісією. Згідно зі ст.1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», ЦВК є постійним діючим державним органом, який відповідно до Конституції та законів України забезпечує організацію підготовки та проведення виборів Президента України і народних депутатів України. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації і підготовки виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів та комісій з місцевих референдумів [4, ст.1].

Також слід зауважити , що виборчий процес нерозривно пов’язаний з використанням інформаційного простору, адже саме ЗМІ виступають певним посередником при обміні інформації між суб’єктами виборчих відносин. В законодавстві України зазначено про гласність і відкритість виборчого процесу, тобто зобов’язання органів державної влади, їх посадових та службових осіб, які займаються організацією виборчого процесу, інформувати громадян про хід цього процесу і надавати будь-яку інформацію пов’язану з ним. Закон зобов’язує ЗМІ об’єктивно висвітлювати інформацію щодо підготовки та проведення виборів, з метою не надходження до виборців інформації скривдженого характеру, яка може призвести до певного маніпулювання думками виборців та помилок в їх виборі.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що виборчий процес-досить складний і при його реалізації виникає чимало проблем і спірних питань, вирішення яких покращить виборчий процес та ефективність виборів.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-С.141

2. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 10–11. – С. 73.

3. Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – С. 81.

4. Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – С. 448

5. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: Підручник. / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. - К.: Правова єдність, 2010. - 432 с.