Іжболдіна О.О.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Особливості різних систем вирощування свиней

У нас, в Україні, як уже традиційно вважається, якщо можливо так дивитись, свинарство є національною галуззю сільськогосподарського виробництва. Були часи коли свинина в загальному виробництві м’яса країни складала 58 %.

Зараз в Україні виробництвом свинини займаються в основному дві категорії товаровиробників: присадибні господарства населення і сільськогосподарські підприємства (реформовані колгоспи і радгоспи). При цьому в господарствах населення до останніх 2-3 років утримувалось 62-65 % свинопоголів’я від загальної її кількості.

Виробництво свинини на комплексах і в спеціалізованних господарствах можна вести за однофазною, двофазною і трифазною системами. За однофазною системою поросят від народження до реалізації на м’ясо вирощують в маточних станках гніздом. При досягненні живої маси 30-40 кг поросят знову переводять в приміщення для відгодівлі. Кожна з наведених систем має свої переваги і недоліки. За двофазною системою молодняк свиней утримують до 3-4-місячного віку в маточних станках, а потім переводять на відгодівлю в інші приміщення. За трифазною системою поросят після закінчення підсисного періоду із маточних станків передають в інше приміщення для дорощування.

При застосовані трифазної системи в умовах промислової потокової технології на фермах і комплексах на поросят стали негативно діяти технологічні стрес-фактори, пов’язані з раннім відлученням від свиноматки, а також ранговою боротьбою в групах поросят після переміщенні в нові приміщення. В результаті у поросят виникали порушення морфо-фізіологічних і біохімічних функцій організму що негативно позначалося на адаптації, стані їх здоров’я, енергії росту, конверсії корму, життєздатності. Трифазна система є найбільш жорсткою для тварин так як відхід поросят у перші чотири місяці життя складає 15-20% і більше ( що вдвічі більше ніж при однофазній і на 9-12 % більше ніж при двофазній системах).

Для утримання свиней був розроблений універсальний станок для опоросу свиноматок, дорощування і відгодівлі поросят. Конструкція боксу станка дозволяла фіксувати свиноматку у боксі у підсисний період, а після його закінчення відбувалася трансформація внутрішньої огорожі і станок ставав придатним для подальшого вирощування молодняку. При такій системі вирощування молодняк (1200 гол.) у 220-денному віці досягав живої маси 113 кг, середньодобовий приріст від 2- до 4-місячного віку становив 461, а при подальшій відгодівлі — 629 г. У контрольній групі (1200 гол.) при двократному переміщенні і об'єднанні по 24 підсвинки з різних гнізд в одному станку досягли живої маси 113 кг у 266-денному віці, або на 46 днів пізніше, ніж поросята дослідної групи. Середньодобовий приріст у контрольній групі від 2- до 4-місячного віку становив 345 г, при подальшій відгодівлі — 451 г.

Однофазна система забезпечує максимальну продуктивність молодняку, оскільки усунуті фактори, що викликають стрес (переміщення, зміна корму, мікроклімату, персоналу); тварини інтенсивно ростуть, добре використовують корм, тривалість відгодівлі зменшується, рентабельність зростає. Перевага однофазного способу полягає в тому, що відсутні перегони і перегрупування молодняку і тим самим знімається проблема стресів, обумовлених факторами групового утримання. У результаті підвищується продуктивність (на 6,5 %) і збереженість поголів'я (на 8 %). Крім того, цей спосіб дає змогу закріплювати поголів'я за одним оператором, що підвищує продуктивність праці. Але при однофазному способі нераціонально використовуються приміщення і станки.

Однофазна система дає можливість скоротити використання приміщень на два тижня за рахунок високих середньодобових приростів поросят після відлучення і відпадає необхідність у проведенні дезинфекції приміщень на дорощуванні. Крім того вона сприяє поліпшенню збереження поросят після відлучення майже на 8 % і підвищенню їх середньої маси при передачі на відгодівлю на 1,8 — 2,0 кг, або на 6,5 %. У результаті на кожну тисячу поросят може бути одержано 3,72 т додаткової продукції.

Враховуючи переваги і недоліки однофазної і трьохфазної систем вирощування молодняку свиней, була розроблена комбінована система вирощування поросят з утриманням в дві фази дорощування поросят гніздами 8-10 голів в свинарнику-маточнику. Причому, в залежності від кількості поросят, які залишилися в гнізді на кінець підсисного періоду двофазна система застосовувалася за трьома варіантами. За першим варіантом, коли гнізда мали по 8-10 поросят їх в такій кількості оставляли на дорощування в маточному станку. За другим варіантом коли в гніздах оставалася менше ніж 8 поросят їх пересортировували і доукомплектовували. За третім варіантом після 7-денного віку поросят, об'єднували два сусідні гнізда, дорощували до 3-4-місячного віку, а потім передавали на відгодівлю в один груповий станок. Двофазне утримання значно зменшує стреси і дає можливість отримувати більші прирости (на 12-15 %) у порівнянні з трифазним способом вирощування. Крім того, воно дозволяє скоротити виробничі площі приміщень на відгодівлі на 15-20 %. Двофазна система дає більш значний ефект при мало груповому утриманні тварин, але кожне гніздо повинне нараховувати 9...10 поросят.

Стресові ситуації, які виникають внаслідок зміни типу годівлі, переведення в інші станки і приміщення, змішування тварин з різних гнізд, порушують звичні біологічні зв'язки в молодому організмі. Все це призводить до появи нових умов адаптації, що зумовлюється функціональною перебудовою окремих органів і систем.Вирощування і дорощування поросят без перегрупування до 106-120-добового віку найбільш доцільне, так як після відлучення від свиноматок ослаблені поросята залишаються в звичайних для них умовах - в одному і тому же станку. Цей кризовий період продовжується два тижні. Тому дуже важливо в цей критичний період забезпечити поросят такими станками, де вони народилися, а також застосовувати антистресові препарати.

Двофазне утримання гарно поєднується з використанням літніх таборів при сезонних опоросах і може бути впроваджене як у нових, так і в застарілих свинарниках, якщо вони підлягають реконструкції.

Враховуючи стан матеріально технічної бази та фінансові можливості фермерських господарств науковці країн СНД рекомендують застосовувати для виробництва свинини ферми модульного типу з двохфазною системою утримання свиней. Так в Росії розробили ферму - модуль на 200 голів свиней із замкнутим циклом виробництва і двохфазною системою утримання свиней в станках з піднятою решітчастою підлогою. Приміщення такої ферми будуються на базі конструкцій ангарного типу, в яких можна за 3-4 міс. провести монтаж технологічного обладнання. На такій фермі передбачено кормоцех, стаціонарний і мобільний кормороздавачі, обладнання для створення мікроклімату, установка для прискореного приготування і дозрівання компосту.

Однофазне або двофазне виробництво доцільно застосовувати на комплексах до 6 тис. гол. Основний ефект досягається за рахунок оптимізації умов при вирощуванні відлучених поросят, особливо при ранньому відлученні, підвищенні їхньої збереженості і маси при передачі на відгодівлю. Метод найбільш ефективний при вирівнюванні гнізд поросяти після народження.

Література.

1.Арнаутов В.І. Об’ємно-планувальні рішення свинарників / Арнаутов В.І. –К. : Будівельник, 1978. – 52с.

2.Волощик П.Д. Поточная система производства свинины на реконструируемых фермах / П.Д. Волощик, Г.Ф. Бабенко // Теория и методы индустриального производства свинины : сб. науч. тр. ВАСНИЛ. – Л. : [б.и.], 1985. – С. 183-188.

3.Литвиненко И. Т. Реконструкция свиноводческих ферм колхозно-совхозного типа для внедрения на них промышленной технологи / И. Т. Литвиненко, Л.И. Зубова //Теория и методы индустриального производства свинины : сб. науч. Тр. ВАСХНИЛ. – Л. : [б.и.], 1985. – С. 205—209.

5.Шейко И.П. Свиноводство : учебник / И.П. Шейко В.С. Смирнов. – Минск : Новое знание, 2005. – 384 с.

6.Яременко В.І. Технологія виробництва свинини у господарствах різних форм власності / В.І. Яременко, В.П. Коваленко. – Херсон : [б.и.], 1998. – 214 с.