Хохлов А.М., доктор сільськогосподарських наук, професор

Герасимов В.І., кандидат сільськогосподарських наук, професор

Каряка В.В., старший викладач

Харківська державна зооветеринарна академія

 

ОНТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ

ПОРОДИ

Розвиток генетичних досліджень про мінливість, спадковість і взаємозв'язок господарсько корисних ознак тварин призвів до широкого використання арсеналу математичних методів. Насамперед для точної оцінки продуктивних і племінних якостей тварин, визначення впливу на них окремих факторів, в тому числі спадковості і середовища у формуванні цих ознак, для обчислення величини зв’язку між ознаками, а також визначення ефективності методів селекції і прогнозування генетичного прогресу в поколіннях.

Серед різних форм мінливості живого організму слід виділити корелятивну мінливість, що має велике селекційне значення.

Знання характеру і природи існуючих кореляцій між окремими господарсько-корисними та біологічними ознаками у тварин дає змогу певною мірою керувати цими зв’язками за допомогою відповідних засобів - відбору і підбору батьківських пар, посилювати їх, а в окремих випадках створювати нові взаємозв’язки між ознаками організму .

Слід особливо підкреслити, що в організмі свиней поряд з генетичними існують біохімічні, фізіологічні та конституціональні зв’язки. Знайшовши такий «вузол» зв’язків, селекціонер може і повинен використати їх у своїй роботі.

Матеріал і методика. Враховуючи викладене, ми в умовах племінного заводу ім. Калініна Донецької області та племінного репродуктора «Кегичівка» Харківської області здійснили науково-господарські досліди до вивчення взаємозв’язків між окремими ознаками у свиней великої білої породи в онтогенезі. Характеристика піддослідних свиноматок племінного заводу ім. Калініна показала, що за показниками багатоплідності, молочності та розвитку свиноматки відповідали вимогам класу еліта. Однак з віком спостерігалась мінливість цих ознак – багатоплідність збільшувалась до IV опоросу свиноматок, а молочність – до V опоросу.

Одночасно ми вивчали взаємозв’язки між ознаками, користуючись коефіцієнтом кореляції (r), а також кількісні зміни однієї ознаки залежно від змін іншої ознаки шляхом обчислення коефіцієнтів регресії(Rх і Ry). Провели розрахунки щодо репрезентативності дослідних груп (mr; tr).

Результати досліджень. Про спрямованість і силу корелятивного зв’язку між багатоплідністю та молочністю свиноматок в умовах племінних господарств можна судити за даними таблиці 1.

 

1.       Взаємозв’язок між багатоплідністю та молочністю свиноматок

Опороси

n

r±mr

tr

I

157

0,180±0,07

2,57

IV

66

0,143±0,12

1,10

III

96

0,111±0,10

1,10

II

141

0,190±0,08

2,40

V

22

0,230±0,20

1,15

Аналіз досліджень показав, що між молочністю та багатоплідністю діє позитивний взаємозв’язок. Так, у I опоросі величина зв’язку r±mr=0,18±0,07 при tr=2,57 (слаба позитивна), хоча до V опоросу спостерігалось деяке збільшення взаємозв’язку r±mr=0,230±0,20 при tr=1,15.

Регресивним аналізом встановили, що до V опоросу збільшення багатоплідності свиноматок (Ry) на одне порося супроводжувалося підвищенням їх молочності на 1,6 кг (Rx=1,61 кг).

Поряд з визначенням корелятивного зв’язку між багатоплідністю та молочністю нами враховувався взаємозв’язок між живою масою і довжиною тулуба свиноматок, між прямою довжиною тулуба і обхватом грудей,            сосковістю і довжиною тулуба та іншими ознаками (табл. 2).

 

2.      Взаємозв’язок між ознаками будови тіла

Взаємозв’язки

r±mr

tr

Пряма довжина тулуба – обхват грудей

0,172±0,13

1,3

Сосковість – довжина тулуба

0,092±0,013

7,07

Жива маса – довжина тулуба

0,334±0,12

2,79

Молочність – вага гнізда поросят при відлученні

0,888±0,07

12,7

 

Величина зв’язку між екстер’єрними ознаками може бути різною. Між прямою довжиною тулуба і обхватом грудей слабка позитивна (r±mr=0,172±13), між живою масою і довжиною тулуба середня позитивна (r±mr=0,334±0,12), між живою масою і обхватом грудей висока позитивна (r±mr=0,683±0,07).

При цьому із збільшенням обхвату грудей на 1см (Rx) жива маса свиноматок відповідно збільшується на 1,92 кг (Ry=1,92кг), а із збільшенням обхвату грудей в середньому на 10 см жива маса свиноматок відповідно збільшується на 19,2 кг. Ці данні конкретно можуть бути використанні в селекції великої білої породи в даному стаді.

Таким чином, виходячи з одержаних результатів вікового взаємозв’язку і між окремими ознаками у свиноматок, а також на підставі коефіцієнтів регресії між цими ознаками, можна об’єктивно прогнозувати селекцію за цими ознаками.

Використовуючи позитивні корелятивні залежності протягом життя тварини, селекціонер обґрунтовано може передбачити корисні якості тварини уже в ранньому віці й здійснити відповідні методи відбору і підбору. Про існування взаємозв’язків у ранній період онтогенезу у поросят великої білої породи можна судити за даними таблиці 3.

 

 

3. Взаємозв’язок між ознаками у новонароджених поросят

Взаємозв’язок

r±mr

tr

Маса поросят при народженні – вміст еритроцитів у 1 мм3 крові

0,121±0,09

1,4

Маса поросят при народженні – концентрація гемоглобіну в крові

0,243±0,102

2,4

Вміст еритроцитів у 1 мм3 крові – концентрація гемоглобіну

0,640±0,107

6,0

Вміст еритроцитів у 1 мм3 крові – вміст лейкоцитів в 1 мм3 крові

0,152±0,108

1,4

Концентрація гемоглобіну – кількість лейкоцитів в 1 мм3 крові

0,313±0,106

2,9

Жива маса поросят – обхват грудей за лопатками

0,859±0,047

18,3

Жива маса поросят – ширина грудей

0,681±0,09

7,5

Жива маса поросят – висота в холці

0,796±0,067

11,5

Жива маса поросят – довжина тулуба

0,662±0,103

4,7

Організм поросят з часу народження являє собою строго збалансовану систему взаємозв’язків між конституціональними, біохімічними та фізіологічними ознаками. Так, маса поросят при народженні позитивно корелює з обхватом грудей (r±mr=0,859±0,047), шириною грудей (r±mr=0,681±0,09), довжиною тулуба (r±mr=0,662±0,103) і висотою в холці (r±mr=0,796±0,067) при  tr від 4,7 до 18.3. Поряд з цим встановлено високий позитивний взаємозв’язок між вмістом еритроцитів у 1 мм3 крові і концентрацією гемоглобуліну (r±mr=0,640±0,107 при tr=6), які приймають участь у відновно-окисних реакціях організму, а також між вмістом еритроцитів і лейкоцитів (r±mr=0,313±0,106); останні поряд з глобуліновою фракцією білків характеризують захисну функцію організму. За даними П. Є. Ладана, Н. Н. Бєлкіної і В. І. Степанова (1979 р.), між обхватом грудей і виходом м’яса по 17 породах спостерігається позитивний взаємозв’язок (r=0,39), тобто із збільшенням обхвату грудей збільшується м’ясність тварин. Отже, можна рекомендувати відбір молодняка в ранньому віці, який має більший обхват грудей, а це відповідно сприяє підвищенню м’ясності.

Встановлення взаємозв’язку між цими ознаками при народженні поросят дає можливість селекціонеру повніше розкрити генотип тварини для правильного використання в племінній роботі.

 

Висновки

1. Встановлення взаємозв’язків у ранній період онтогенезу дає можливість розкрити генотип тварини й ефективніше використовувати ці зв’язки в селекції.

2. Відбір свиноматок за молочністю, масою гнізда поросят до відлучення, живою масою і обхватом грудей дає змогу прискорити селекцію за вказаними ознаками. Тому що зв’язки між цими ознаками позитивні і вірогідні.

3. Вирахувані значення кореляційного та регресивного аналізу можуть бути використанні при плануванні й прогнозуванні рівня розвитку тієї чи іншої ознаки.

4. Кореляційний аналіз дає змогу обґрунтувати й застосувати найбільш ефективні методи селекції в свинарстві залежно від напрямку та рівня зв’язку.