Экология / Экологические и
метеорологические проблемы больших городов и промышленных зон
к.е.н. Чередніченко Ю.Г.
ДУ «Інститут економіки природокористування
та сталого розвитку НАН України»
Джерела забезпечення населення великих промислових центрів водою
питної якості
В Україні, як
і в багатьох країнах світу, склалася критична ситуація із забезпеченням
населення якісною питною водою, від якої залежить стан здоров'я людей, рівень
їх санітарно-епідеміологічного благополуччя, ступінь комфортності і, як наслідок,
соціальна стабільність суспільства.
Водопостачання
міст та промислово-міських агломерацій характеризується значними ризиками для
здоров’я населення, через те, що вода містить підвищені концентрації хлору та
заліза. Системи водопостачання окремих великих міст України почали розвиватись
у ХХ ст., максимальної інтенсивності цей процес набув у 1960-1970 році. У той
час при виборі основного джерела водопостачання перевагу віддавали поверхневим
водам. Для 75% мешканців України (близько 35 млн осіб) головним джерелом
водозабезпечення є р. Дніпро з численними притоками. Дніпровську воду
використовують десятки промислових центрів; на Дніпрі споруджено каскад
водосховищ, 6 гідроелектростанцій, 3 атомні електростанції. Через значне
навантаження якість води в басейні річки за рівнями хімічного й
бактеріального забруднення характеризуюєтья як забруднена й дуже забруднена.
Джерела поверхневих вод, в такій ситуації, становлять загрозу безпечному
використанню їх, як джерел питного водопостачання.
Вирішення
проблеми забезпечення населення питною водою в достатній кількості і необхідної
якості є стратегічним завданням на протязі всього періоду розвитку економіки
будь-якої країни. Саме тому, це питання постійно знаходиться у центрі уваги
багатьох науковців нашої держави,
зокрема В.В. Гончарука, А.В. Сташука, М.А. Хвесика,
В.Я. Шевчука, В.М. Шестопалова, Є.О. Яковлєва, А.В. Яцика
та інших.
Водопостачання
ряду великих промислових і культурних центрів України забезпечуватиметься
завдяки використанню підземних вод. Більша питома вага підземних вод у
господарсько-питному водопостачанні. Наприклад, із загальної кількості вод
(1890 млн. м куб/год), що витрачаються на комунально-побутові потреби, на
підземні води припадає 1300 млн. м куб/год, тобто 70%. З 25 великих обласних
центрів у Полтаві, Сумах, Чернігові, Черкасах, Кіровограді, Рівному, Тернополі,
Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях для задоволення
комунально-побутових потреб населення в основному використовуються підземні
води. У Києві, Донецьку, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Ужгороді, Миколаєві,
Дніпропетровську, Луцьку діє комплексна система використання підземних і
поверхневих вод.
Підземні води
є одним з потужних джерел забезпечення населення водою питної якості шляхом
прямого її добування населенням через мережу бюветів у великих містах, проте за
фізико-хімічними показниками вживання протягом тривалого часу такої води
вважається небезпечним для здоров’я живого організму, саме тому з’явилось
багато підприємств, які продають доочищену до стандарту природну артезіанську
і/або водопровідну воду.
На сьогодні дуже
поширеним є виробництво і продаж
фільтрів для води через мережу оптово-роздрібної торгівлі, їх вартість
коливається в межах 50-5000 грн. залежно від розміру та типу фільтруючого
елемента. За даними виробників обсяги продажу фільтрів зростають щороку на 20%,
відтак зростає і кількість відходів, які утворюються при виробництві та
використанні фільтрів.
Враховуючи фінансовий стан підприємств
водопровідно-каналізаційного господарства, недостатнє фінансування капітального
будівництва та реконструкції систем водопостачання, обмежені можливості
місцевих бюджетів у фінансуванні заходів для доведення якості питної води до
вимог стандарту, і задоволення зростаючого попиту населення на питну воду
активно зростає ринок продажу бутильованої води.
В Києві
функціонує біля 50 фірм, що здійснюють свою діяльність із продажу та доставки питної води, за даними виробників
рентабельність такого бізнесу складає від 4 тис. грн. на місяць, а при
правильній організації збуту – більше. Вартість одного літра води, в залежності
від виробника та якості води коливається у Києві: газована – 8,5-2,4 грн.,
негазована – 10-1,3 грн., в інших містах із населенням більше мільйона
осіб негазована 1,2-1,1 грн. У 2011 році ринок доставки бутильованої води
склав 12,5 млн бутлів, що відповідає виробництву 236 млн літрів
питної води.
Виробники
намагаються оперативно реагувати на виникнення екологічних проблем, саме тому
набули широкого розповсюдження апарати по очищенню методом оберненого осмосу
питної води. При середніх продажах (300 літрів в день) автомати мають строк окупності менше року.
Місцями встановлення апаратів є продуктові магазини, супермаркети,
автозаправки, крупні гуртожитки, великі житлові масиви із багатоповерховою
забудовою, перші поверхи багатоповерхівок. Вартість одного літра питної води в
автоматі складає 0,5 грн. Апарати
мають декілька переваг в екологічному плані перед доставкою води – багаторазове
використання ємкостей для води та відсутність забруднення, яке утворюється при
транспортуванні води, а в економічному – нижча собівартість.
Альтернативним
шляхом водозабезпечення населення є встановлення кіосків, при такому способі
продажу висока якість води досягалось за рахунок джерела водозабезпечення –
свердловини із чистою артезіанською водою, позитивні якості якої зберігались
при транспортуванні автомобілями зі спеціальними ємкостями для перевезення
харчових рідин. Крім того, при транспортуванні в кіосках передбачено
забезпечити необхідну теплоізоляцію, щоб продавати воду із температурою 4-8
градусів (природна температура води у свердловині ). Низька ціна досягається виключенням із обігу одноразової тари,
спрощенням процедури добування води і її доставки до кіосків, а також завдяки
відсутності необхідності в бутелюванні та збереженні товару на складах.
Виробництво і
споживання бутильованої води лише
частково вирішує проблеми пов’язані із водозабезпеченням населення, і
привносить додаткове навантаження на природне середовище у вигляді відходів,
однак доочищення і реалізація такої води здійснюється через високий попит на
воду збалансовану за фізико-хімічними,
органолептичними та мікробіологічними показниками. Проте, необхідно
продовжувати політику спрямовану на комплексне збереження, охорону та
відтворення природних ресурсів, саме такий підхід спонукає, як виробників так
і споживачів до раціонального використання
водних ресурсів, і дасть можливість забезпечити їх відтворення для прийдешніх
поколінь.