Экономические науки/10. Экономика предприятия

 

К.е.н. Григор’єва О.В., Поросюк В.С.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Забезпечення ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємства

Етап розвитку ринкових відносин по-новому поставив питання діяльності підприємств. На діяльність підприємства впливають різні фактори, що підвищують  ризик діяльності, ступінь невизначеності у майбутніх умовах роботи підприємства.

Особливе значення в зв'язку з цим набуває виробничо-комерційна діяльність підприємства. Дослідження чинників, що забезпечують ефективність виробничо-комерційної діяльності підприємства, має постійну актуальність.

Виробничо-комерційну діяльність можна представити як діяльність підприємства, спрямовану на виявлення і задоволення потреб споживачів у його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку.

Рівень економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємства залежить від багатьох чинників і умов.

Відповідно до обмеженості ресурсів і важливості їх економії, основними чинниками, які визначають ефективність виробничої діяльності, є трудомісткість, матеріаломісткість і фондомісткість продукції. З цього випливає, що підприємство в своїй діяльності повинно приділяти значну увагу вдосконаленню технології, спеціалізації та концентрації виробництва, організації й оплаті праці, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу і набутому досвіду.

Необхідною умовою зростання ефективності виробничої діяльності є наявність досконалої, якісної, високопродуктивної техніки, що відповідає прогресивній технології, забезпеченість підприємства якісною сировиною та матеріалами. Проте якими б досконалими не були виробничі ресурси, їх віддача та ефективність виробництва будуть зростати лише тоді, коли ці ресурси використовуватимуться повністю й інтенсивно.

Тому не менш важливе значення має забезпечення підприємств кадрами високої кваліфікації. За всіх інших рівних умов досвідчений, добре підготовлений працівник, який творчо ставиться до виконання обов'язків, може виробляти більше продукції вищої якості. Продуктивність праці зростатиме і тоді, коли на підприємстві будуть створені такі виробничі відносини, де б панували добрий психологічний клімат, взаєморозуміння керівників і працівників, інші мотивації до праці.

Одним з основних шляхів підвищення ефективності виробничої діяльності є запровадження у виробництво нових технологій, сучасних форм автоматизації та інформаційних технологій, які передбачають використання досягнень науки та передового досвіду. Вони викликають суттєві зміни в технічному рівні і продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів.

Провідне місце у програмі підвищення ефективності виробничої діяльності належить устаткуванню. Зростанню продуктивності діючого устаткування сприяють належна організація ремонтно-технічного обслуговування, оптимальні строки експлуатації, забезпечення необхідної пропорційності в пропускній спроможності технологічно зв’язаних його груп, чітке планування завантаження у часі, підвищення змінності роботи, скорочення внутрішньозмінних витрат робочого часу.

На підприємстві, яке має матеріаломістке й енергомістке виробництво, має місце проблема економії та зменшення споживання сировини, матеріалів та енергії, яка може позитивно розв’язуватися шляхом упровадження маловідходної та безвідходної технології, збільшення виходу корисної продукції чи енергії з одиниці використовуваного матеріалу, використання дешевих видів сировини, підвищення якості матеріалів за допомогою первинної обробки, раціоналізації управління виробничими запасами і розвитку ефективних джерел постачання.

Чільне місце в заходах з підвищення ефективності виробничої діяльності посідає поліпшення якості продукції та її збереження. За рахунок підвищення якості продукції, зниження втрат при збиранні, транспортуванні й зберіганні можна підвищити рівень її реалізації та збільшити обсяг грошових надходжень на 25 – 30%.

Зростанню ефективності комерційної діяльності з закупівлі товару сприятиме ефективний вибір постачальників, співробітництво із якими забезпечує максимальну винагороду і мінімальний ризик. Для цього комерційна служба торгового підприємства повинна проводити порівняльну характеристику постачальників по найважливішим критеріям (у кожного підприємства підстави різні).

Чинником підвищення ефективності комерційної діяльності є удосконалення цінової політики підприємства і навіть застосування реклами для стимулювання продажів.

Чинником підвищення ефективності комерційної діяльності є розробка торговельної політики. Торговельна політика підприємства передбачає певну систему, форми й ефективні методи, що забезпечують реалізацію стратегічних планів і максимальну ефективність комерційної діяльності.

Рівень ефективності виробничо-комерційної діяльності залежить від багатьох чинників. Тому для практичного розв’язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками.

Чинники підвищення ефективності виробничої діяльності можна поділити на дві групи: фактори, що забезпечують збільшення обсягів виробництва валової продукції та фактори, що забезпечують зниження матеріально-грошових витрат на виробництво продукції.

Основними чинниками підвищення комерційної діяльності є розширення й поглиблення асортименту, удосконалення цінової політики підприємства, застосування реклами для стимулювання продажів, використання знижок та інші.

Отримані дані дозволяють активніше впливати на комерційні процеси, пов'язані з доведен­ням продукції до споживачів.

Література:

1.    Оксентюк Б. Системний підхід до організації комерційної діяльності / Б.Оксентюк // Галицький економічний вісник. – 2011. – №3(32). – С.213 – 217.

2.    Лазоренко Л.В. Особливості комерційної діяльності в сучасних умовах. // Теорія і практика підприємницької діяльності. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Сімферополь, 2009. – С. 35 – 37.

3.    Козак І.М. Управління виробничо-комерційною діяльністю підприємств на засаді логістики / І.М. Козак // Проблеми науки. – 2006. – №5 – С. 27 – 33.