Економічні науки/13. Регіональна економіка

Аспірант, Теницька Н.Б.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Науково-технічний потенціал регіону: сутність і структура

Інноваційний шлях розвитку, який базується переважно на досягненнях науки, техніки і високих технологій, стає домінуючим в сучасній цивілізації. Концепція інноваційної економіки підтримана суспільно-політичною елітою практично всіх розвинених держав. Головна особливість такої економіки в тому, що процеси створення, поширення та впровадження нових знань набувають вирішального значення для розвитку території, забезпечуючи гармонійне поєднання економічного зростання із збереженням природного середовища та соціальним прогресом.

На фоні зміни ролі науки, техніки і високих технологій в житті людства питання вивчення науково-технічного потенціалу (НТПт) набувають особливої важливості і актуальності. В наш час активно проводяться дослідження (П.Т. Бубенко, М.А. Бендик, А.Є. Варшавський, Б.М. Кузик, В.Л. Макаров, Л.Е. Мінделі, О.М. Фолом’єв, Є.Ю. Хрустальов, Ю.В. Яковець та ін).

Незважаючи на великий інтерес до всебічного вивчення науково-технічного потенціалу, до цих пір в науковій літературі відсутній єдиний загальновизнаний підхід до його визначення. Наявність відмінностей в його тлумаченні пояснюється тим, що кожен з дослідників виділяє в ньому і розглядає якусь одну з рис. У трактуваннях акцент робиться на змісті даної категорії, на особливостях її функціонування, на характері використання і взаємозв’язку з іншими сферами людської діяльності і т. д. Видається доцільним зробити методологічний вибір і розглянути деякі найбільш характерні визначення науково-технічного потенціалу.

Розглянемо кожен із них докладніше.

I. Підхід з позицій змісту потенціалу:

1. Індустріальне тлумачення (Л.С. Бляхман, Г.М. Добров, П.А. Кульвець) характеризує НТПт, враховуючи його стан і розвиток тільки в процесі науково-технічної діяльності.

2. Постіндустріальне (інформаційне) тлумачення (Є.Г. Василевський, В.І. Громека, В.А. Жамин, П.Г. Олдак) − при визначенні НТПт, крім процесу науково-технічної діяльності, прихильники даного напрямку підкреслюють значущість освітнього та інформаційно-комунікаційного середовища як найважливіших компонентів, що закладають базу для формування та функціонування потенціалу.

II. Підхід з позицій функціонування потенціалу:

1. Ресурсне подання (М.А. Бендик, Л.Е. Мінделі, Є.Ю. Хрустальов) − потенціал визначається ресурсами, що мають в розпорядженні учасники науково-технічної діяльності (кадровими, фінансовими, матеріально-технічними, інформаційними і т. д.).

2. Результативне подання (Л.С. Бляхман, Ю.В. Будавей) − при розгляді потенціалу враховуються результати науково-технічної діяльності у вигляді нових знань та застосування цих знань на практиці.

3. Комбінований варіант (А.Є. Варшавський, А.О. Ладний, В.Л. Макаров, О.М. Фолом’єв) заснований на оцінці сукупності як науково-технічних ресурсів, так і результатів їх практичного використання.

III. Підхід з позицій розвитку потенціалу:

1. Вузьке тлумачення (А. Н. Авдулов, Л.С. Бляхман, А.М. Кулькін, Ю.В. Яковець) − НТПт розглядається виключно в рамках системи відносин виробників і споживачів у сфері створення, розповсюдження і використання знань у науково-технічній сфері.

2. Широке тлумачення (В.І. Громека, Ю.М. Канигін, П.Г. Олдак) − трактування потенціалу визначається його впливом на розвиток території в цілому.

3. Комбінований варіант (І.О. Калінніков, П.А. Кульвец) відображає стан НТПт в межах сфери науки і техніки та його відповідність потребам території.

IV. Підхід з позицій організації потенціалу:

1. Фрагментарне уявлення (А.І. Анчишкін, Ю.В. Будавей, А.О. Ладний) − потенціал розглядається як його окремі складові елементи, не пов’язані між собою.

2. Системне уявлення (Є.Г. Василевський, В.А. Жамін, Л.Е. Мінделі, О.М. Фолом’єв) − потенціал трактується як сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним і утворюють певну цілісність або, іншими слова, систему.

Сутність будь-якого об’єкта досить повно розкривається засобом виявлення складових його елементів і їх взаємозв’язків. Тому розглянемо структуру науково-технічного потенціалу регіону, яка може бути представлена єдністю трьох його складових: ресурсної, результативної та управлінської [1,2].

Ресурсна складова є основою функціонування та розвитку науково-технічного потенціалу регіону. Вона складається з взаємопов’язаних компонентів (ресурсів), що мають різне функціональне призначення: організаційного, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного і фінансового [3].

Результативна складова являє собою результати функціонування сфери науки і техніки і є відображенням реалізації наявних у регіону ресурсів і можливостей.

Управлінська складова характеризує здатність науково-технічної сфери регіону залучати на принципах комерційної результативності ресурси для ініціювання, створення та поширення різного роду розробок, а також методи і способи управління цими процесами.

Тільки тісно взаємодіючи між собою і доповнюючи одна одну, ресурсна, результативна і управлінська складові проявляють себе як єдина цілісність науково-технічного потенціалу регіону, яка дає поштовх до нових змін якісного і кількісного характеру, тобто інновацій.

Головне призначення НТПт полягає в тому, щоб в результаті його активного використання забезпечувався такий рівень розвитку науки і технічної оснащеності виробництва в регіоні, завдяки яким відбувалося б підвищення продуктивності суспільної праці, нарощування конкурентоспроможності економіки і зміцнення її безпеки, поліпшення якості життя населення і т. д.

Таким чином, розглянувши поняття науково-технічного потенціалу регіону, можна зробити наступні висновки:

1. У літературі відсутнє єдине розуміння сутності НТПт. У результаті аналізу наявних трактувань нами виділені чотири підходи до визначення даної категорії (з позиції змісту, функціонування, розвитку та організації) та було сформульовано наступне визначення: науково-технічний потенціал − це сукупність ресурсів та результатів науково-технічної діяльності, взаємопов’язаних і взаємодіючих між собою і зовнішнім середовищем в певних організаційно-управлінських умовах для рішення завдань поточного і перспективного розвитку території (у рамках даного дослідження − регіону), підвищення її конкурентоспроможності та забезпечення сталого економічного зростання.

2. Структура НТПт регіону являє собою єдність ресурсної, результативною та управлінської складових, від тісного взаємозв’язку і оптимального співвідношення яких залежать рівень його розвитку та можливості функціонування в умовах, що склалися.

Література:

1. Кравченко С.И. Исследование сущности инновационного потенциала / С.И. Кравченко, И.С. Кладченко // Научные труды Донецкого национального технического университета. – 2003.

2. Ресурсы инноваций: организационный, финансовый, административный: учеб. пособие / под ред. И.П. Николаевой. – М.: ЮНИТИ ДАНА, 2003. – 318 с.

3. Ладный А.О. Анализ данных в задачах управления научно-техническим потенциалом / А.О. Ладный // Интеллектуальные технологии и системы: сб. учебн. метод. работ и статей аспирантов и студентов. – Вып. 6. – М.: Эликс, 2004.