Сидоренко О. О., Резніченко О. А.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

УПРАВЛІННЯ ВИДАТКАМИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Видатки місцевих бюджетів відображають функції та завдання, що покладаються на місцеву владу. Вони відіграють важливу роль у задоволенні потреби соціально-економічного розвитку країни, оскільки саме через бюджетні видатки органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати населення державними послугами, сприяти всебічному і гармонійному розвитку територій.

Існуюча система управління видатками місцевих бюджетів не забезпечує досягнення сталого розвитку окремих територій та держави загалом. З огляду на це, актуальним є обґрунтування підходу до управління бюджетними видатками на місцевому рівні.

Проблема місцевих бюджетів розглядається вітчизняними вченими та практиками, такими як Г. Атаманчук, О. Василик, М. Крупка, О. Сунцова тощо.

Видатки бюджету – це кошти, спрямовані на виконання програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом. [1]

Управління місцевими фінансами – це формування, використання та розпорядження коштами місцевих бюджетів, що ґрунтується на знанні економічних законів розвитку суспільства, закономірностей розподілу ВВП і національного доходу між державою і суб’єктами господарювання, державою і населенням, між галузями економіки і територіями.

Формування бюджетних видатків розпочинається зі стадії планування, що відбувається за допомогою різних методів. На сьогодні доведено, що ефективне та цільове використання обмежених бюджетних ресурсів можливе завдяки програмно-цільовому методу, який передбачає планування та управління коштами бюджету в середньостроковій перспективі, спрямований на розроблення та виконання бюджетних програм та підпрограм, орієнтованих на кінцевий результат. [2]

Одним з етапів програмно-цільового планування є стратегічне планування, що включає: визначення довго- та середньострокових цілей; відбір першочергових програм, виходячи з фінансових можливостей; прийняття програмних документів органів влади. [3]

Ефективним інструментом для управління доходами та видатками бюджету є середньострокове планування, на якому базується бюджетний процес згідно зі встановленими пріоритетами, завданнями бюджетної політики та наявними ресурсами.

Середньострокове планування видаткової частини місцевого бюджету включає такі етапи:

1. Оцінка реальних ресурсів, які може мати місцевий бюджет на наступний рік та середньострокову перспективу.

2. Розробка кількох варіантів прогнозу ресурсів і визначення того, що найбільше відповідає макроекономічній ситуації в країні.

3. Визначення пріоритетів у видатковій політиці органу місцевого самоврядування на середньострокову перспективу.

4. Проведення оцінки існуючих бюджетних програм з метою виявлення неефективних програм за допомогою аналізу витрат.

5. Здійснення оптимізації бюджетних програм.

6. Розподіл бюджетних ресурсів на дві частини: перша – на продовження реалізації існуючих бюджетних програм, друга – на нові бюджетні програми.

7. Формування бюджетних програм та визначення обсягів видатків на плановий період та на середньострокову перспективу.

Після цього наступає потреба в стратегічному управлінні соціально-економічним розвитком територій, яке повинно поступово подолати диспропорції між рівнями розвитку виробничої та соціальної інфраструктури. Для досягнення цієї мети необхідним є:

1. Сформувати нові підходи до системи управління.

2. Чітко розподілити повноваження і відповідальність з управління комунальним та державним майном, земельними ресурсами, фінансовими і матеріальними активами, акціями підприємств, між органами представницької та виконавчої влади, узгодження інтересів міської влади.

3. Співпраця органів місцевої влади, підприємців та населення в напрямі створення спільної політики в сферах, де найбільше перетинаються їх інтереси.

4. Консолідація зусиль територіальної громади та органів виконавчої влади в реформуванні провідних галузей економіки міста, модернізації ключових інфраструктурних об’єктів, реалізації перспективних інвестиційних проектів та єдиних підходів у бюджетній і податковій політиці, містобудуванні.

5. Використання можливостей міст для саморозвитку на основі наявних ресурсів, тобто ефективного використання потенціалу. Пріоритетами при цьому мають стати: активізація розвитку житлово-комунального господарства, розвиток освітньої галузі, раціональне використання коштів бюджету, випуск муніципальних облігацій, ефективне використання земельних ресурсів, покращання якості життя населення.

Таким чином можна стверджувати, що управління видатками місцевих бюджетів є довготривалим і складним процесом, що потребує скоординованих дій учасників бюджетного процесу усіх рівнів. Управління бюджетними видатками відображає політику органів місцевої влади та в довгостроковій перспективі окреслює орієнтири щодо подальшого розвитку міста.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456–ІV (зі змінами і доповненнями). – Режим доступу: http://www. rada.gov.ua.

2. Планування місцевих бюджетів на основі програмно–цільового методу: Навчальний посібник / [Під заг. ред. І. Ф. Щербини]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої ініціативи», USAID. – К., 2011, – 108с.

3. Місцеві фінанси / П. О. Омелянович, В. С. Левченко, О. В. Хістаєва,
Д. В. Фірсов, О. О. Якубовська / МОНУ, Донец. нац. ун–т ек. і торгівлі ім. Т–Барановського – Донецьк: [Дон НУЕТ], 2011 – 252с.