Кременчуцький Національний Університет                                                      імені Михайла Остроградського

 

 

 

 

 

Автори: Горбенко Аліна Олександрівна,

Лаврик-Слісенко Людмила Петрівна

 

 

 

Тези на тему: «Вплив інфляції  на  економіку  держави»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інфляція являє собою складне багатоаспектне явище соціально-економічного характеру, властиве в тому або іншому ступені всім країнам: розвиненим, тим, що розвиваються й, звичайно, країнам з перехідною економікою. Тому  тема  курсової роботи  є  дуже  актуальною

 Серйозною проблемою інфляція залишається для України. Без зниження рівня інфляції неможливо досягти економічного процвітання країни, оскільки інфляція стримує розвиток і банківської системи, і фінансових ринків. Не можна заперечувати, що за роки реформ були досягнуті значні результати в боротьбі з інфляцією. Проте, навряд чи можна говорити про те, що в Україні вироблений ефективний механізм управління інфляційними процесами. Досвід антиінфляційного регулювання в Україні свідчить про недостатню адекватність монетарних режимів і використовуваних Національним банком України інструментів грошово-кредитного регулювання подолання інфляції. Як правило, вони запозичуються із закордонної практики антиінфляційного регулювання й найчастіше не враховують особливостей української економіки. Поступове зниження рівня інфляції на початку ХХІ ст.. може бути пояснено сприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою, що дозволила трохи нормалізувати економічну ситуацію в країні.

Як відомо, Україна взяла зобов’язання поступового переходу до гнучкого курсу національної валюти. Як наслідок, це зобов’язання у певній мірі знижує актуальність прив’язки до валютного кошика.

Національний банк України повідомив, що прив’язка гривні до долара, яка мала місце до останнього часу, дала позитивний результат, оскільки орієнтація на долар, який у поточному десятилітті дещо знецінився відносно інших світових валют, надала курсові переваги практично всім вітчизняним товаровиробникам, а не одним експортерам.

Зокрема, за інформацією НБУ, починаючи з 2002 року, корзина валют країн – основних торгових партнерів України подорожчала щодо гривні на 42%. Тільки завдяки цьому практично вся вітчизняна продукція отримала відповідні цінові переваги щодо своїх зарубіжних аналогів.

Міжнародні золотовалютні резерви Національного банку України (НБУ) у грудні 2010 року збільшилися на $1,037 млрд і склали $34 млрд 576,4 млн. Резерви в іноземній валюті склали $33 млрд 319,44 млн. Резервна позиція МВФ - $0,03 млрд, золото - $1 млрд 248,97 млн. Таким чином, згідно з інформацією, з початку 2010 року міжнародні резерви Нацбанку зросли на 30,5%, або на $8,071 млрд (із $26,505 млрд станом на 1 січня). Нагадаємо, у 2009 році міжнародні золотовалютні резерви Нацбанку скоротилися на 16%.

Тому у подальшому найбільш вірогідним сценарієм уряду та НБУ буде ослаблення гривні.

Наприкінці 2010 року постановою НБУ було знято обмеження з банків при проведенні валютних операцій. Зокрема, з 28 грудня 2010 року банки можуть більше одного разу протягом дня змінювати курс купівлі та продажу валют, що було заборонено до цих пір.

Крім того, НБУ зняв обмеження на максимально допустиме відхилення курсів банків від офіційних курсів НБУ на 2%. Також НБУ затвердив ще одне революційне рішення: експортерів у подальшому можуть зобов'язати продавати 50% валютної виручки на українському міжбанку.

Рішення про обов'язковий продаж валюти було прийнято на підставі того, що Радою національної безпеки і оборони України було ухвалено документ "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році". Цим документом РНБО доручено КМУ і НБУ підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про надання Національну банку права тимчасово запроваджувати обов'язковий продаж компаніями-експортерами частини валютної виручки.

Отже, інфляція впливає на  економіку  держави  наступним чином:

1.  Стабільність цін є однією з найважливіших макроекономічних проблем. Інфляція - це підвищення середнього (загального) рівня цін. Існує кілька типів інфляції, які нелегко на практиці відрізнити один від одного, тому що вони тісно пов'язані і постійно взаємодіють.

2. До основних причин інфляційних процесів можна віднести монополістичні тенденції в економіці, зростання державного дефіциту і державного боргу, диспропорції в народному господарстві, кризові явища у валютно-фінансовій системі. Існує також зв'язок між інфляцією та безробіттям.

3. У результаті інфляції у більшості домашніх господарств знижуються реальні доходи, їхній життєвий рівень падає, відбувається знецінення заощаджень, у суспільстві зростає нервозність, соціальну напругу. Інфляція дезорганізує виробництво, негативно позначається на обсягах виробництва, порушує інвестиційний процес. Від інфляції можуть виграти ті економічні суб'єкти, яким вдається в умовах інфляції збільшувати свої доходи більш швидкими темпами, ніж зростають ціни, а також позичальники, у тому числі уряд, в разі несподіваного прискорення інфляції.

4. Уряд кожної країни, що знаходиться в кризі, слід проводити антиінфляційну політику. Методи боротьби з інфляцією можуть бути адаптаційні (заходи щодо пристосування і стримування інфляції) і радикальні (проведення грошових реформ).

5. Основною причиною інфляції в нашій країні була командно- система, розпад якої призвів до руйнування господарських зв'язків і заміни державного монополізму на корпоративно бюрократичний і кримінальний монополізм. Для недопущення економічного колапсу необхідно здійснити ряд заходів, спрямованих на розробку нового податкового кодексу, скорочення штату державних чиновників, здійснення легалізації тіньового капіталу.

Рухаючись до ринку, наша економіка, на жаль, в першу чергу засвоює його негативні сторони. Зрозуміло, що труднощі звільнення від господарського тоталітаризму і відсутність досвіду державного регулювання в умовах ринку часто викликають невдачі. Навряд чи вдасться швидко скинути з себе тягар інфляції, тим більше за допомогою адміністративних заходів. Завдання стоїть, швидше, у стримуванні процесу і пристосуванні до нього.

Наприкiнцi слiд додати, що iнфляцiя-це не лише свiдотство слабкостi економiки, а й свiдотство слабкостi державної влади або слабкостi полiтичної мудростi.

На закінчення вважаю за необхідне звернути увагу на те, що суттєво поліпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження заходів анти інфляційного регулювання. Адже економіку будь-якої країни слід розглядати як систему, організм з обмеженою кількістю прямих та опосередкованих зв’язків. Механізм дії інфляційних факторів залежить від співвідношення багатьох економічних процеів – внутрішніх і зовнішніх. Він неоднорідний на часовому проміжку становлення ринкової економіки в Україні. Також неоднакова активність конкретних інфляційних факторів. Це обумовлено тим, що інфляція – це, пердусім, динамічний макронкономічний процес. У більшості випадків ті негативні процеси, які проглядаються на рівні макроекономіки, є наслідком значних деформацій внутрішніх економічних процесів, як макроекономічних, так і мікроекономічних. Саме тому без системного підходу, без комплексного оздоровлення фінансової ситуації, що мають бути узгоджені з конкретними національними особливостями, конкретними змінами процесів у кожній ланці економічної системи країни, їх розвитком протягом незупинного плину часу. Інакше, якщо засоби щодо оздоровлення економічної ситуації використовуються частково, то результат нагадуватиме лище тимчасову “косметичну” операцію.

Заходи по оздоровленню фінансової ситуації в Україні можуть дати позитивні результати  лише за умов початкового, обов’язкового і суттєвого оздоровлення фінансів базової ланки економіки – фінанси підприємств та організацій, ефективного стимулювання ділової активності та підприємництва, продукуючого процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.    Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с.

2.    Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес,2004. – 615 с.

3.    Бункин М.К., Семенов В.А. 'Макроекономіка (основи економічної політики) ".- М.: АТ' ДІС ', 2010 р.-320с.

4.    Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. – К.: Альтернативи, 2003. – 610 с.

5.    Данилишин Б. Цінові підсумки 2009-го кращі за останні роки / Б.Данилишин // Урядовий кур'єр. - 2010. - 7 травня. - С. 8-9.

6.    Журнал «Фінанси України» №11/2008, під ред. І. Я. Чугунов, стаття Карпенко Г.В., Башко В.Й. «Аналіз основних факторів інфляції в Україні», с. 29 – 40.

7.    Індекс інфляції // Урядовий кур’єр, 13 травня 2008 року, №85, с. 5.

8.    Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – Київ: Знання прес. – 2003. – 581 с.

9.    Заболоцький Б.Ф.. – Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка: Підручник. – К.:2003. – 368 с.

10.Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004.-348 с.

11.Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп./ За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2012. – 598 с

12.Солонінко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: ЦУЛ, 2012. – 320 с.

13.Чистов С.М., Никифоров А.Є. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 316 с.