Бабасова Ю.Ю.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: к.е.н., доц. Шелест О.Л.

ЩОДО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В процесі функціонування кожне підприємство має зберегти не лише стійкість свого становища, але й збалансувати внутрішні можливості із впливом зовнішнього середовища для досягнення стану нової якості, що дасть змогу розвиватися. Головною складовою загальної стійкості підприємства, безумовно, є фінансова стійкість, яка характеризує усталеність різних сторін його діяльності. Аналіз фінансової стійкості підприємства дає змогу оцінити здатність підприємства адаптуватися до умов зовнішнього середовища та визначити ступінь його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

В сучасних умовах господарювання фінансова стійкість підприємства є найбільш повною оцінкою господарювання будь-якого підприємства. Адже вона характеризує і прибутковість підприємства, і його фінансову незалежність, і вміння оптимально використовувати оборотні та основні кошти, що дозволяє здійснювати свою фінансово-господарську діяльність без збоїв та за встановленими планами. Саме тому вивчення даної тематики є актуальним та своєчасним етапом наукових досліджень.

Аналіз фінансової стійкості підприємства це сукупність аналітичних процедур, які застосовують для діагностування фінансової стійкості господарюючого суб’єкту в ретроспективі з використанням інструментарію з розроблених методик аналізу фінансової стійкості на основі діючих методології економічного аналізу.

Однією з характеристик стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона обумовлена як стабільністю економічного середовища, в рамках якого підприємство здійснює свою діяльність, так залежить і від результатів його функціонування, його активного і ефективного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів. Досягнення стратегічних цілей підприємства багато в чому залежить від ефективності управління процесом формування фінансових ресурсів: визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.

Аналіз фінансової стійкості на певну дату дозволяє встановити, на скільки раціонально підприємство керує власними та запозиченими коштами на протязі періоду, який передував цій даті. Важливо, щоб стан джерел власних та запозичених засобів відповідав стратегічним цілям розвитку підприємства, так як недостатня фінансова стійкість може призвести до його неплатоспроможності, тобто відсутності грошових коштів, що необхідні для розрахунків з внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою. Одночасно наявність значних залишків вільних грошових коштів ускладнює діяльність підприємства за рахунок іммобілізації в надлишкові матеріально-виробничі запаси та витрати.

Відповідно, зміст фінансової стійкості характеризується ефективним формуванням та використанням грошових ресурсів, необхідних для нормальної господарської діяльності.

Для аналізу показників ефективності діяльності підприємства було розраховано показники, які характеризують рентабельність підприємства Показники рентабельності показала, що всі напрямки діяльності підприємства, є недостатньо прибутковими і знаходяться на низькому рівні, причому рівень прибутковості за аналізований період зменшується, окрім рентабельності продажу, яка протягом 2011 – 2013 збільшилась. Проте всі коефіцієнти рентабельності є додатними.

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства було використано три абсолютні показники наявності джерел формування запасів та витрат, та три показники забезпеченості запасів та витрат джерелами їх формування. В досліджений період, з 2011 – 2013 роки, фінансова стійкість підприємства характеризується як нестійкий фінансовий стан, що свідчить про порушення платоспроможності та необхідності залучення додаткових джерел. Для покращення фінансової стійкості підприємства треба: збільшити власні оборотні засоби, залучити довгострокові кредити та позики.

Високий рівень фінансової стійкості підприємства досягається шляхом зваженої ефективної політики управління фінансовими ресурсами підприємства. В перспективі, це дасть змогу досягти такого стану фінансових ресурсів, їх формування і розподіл, який дозволив би підприємству розвиватися на основі зростання прибутку та капіталу, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності, а також забезпечувати та підтримувати фінансову рівновагу підприємства. Для вчасного реагування на негативні тенденції в роботі підприємства необхідно прогнозувати можливий стан, це дозволить оперативно коригувати діяльність підприємства.

Процес коригування та підвищення рівня фінансової стійкості підприємства можна поділити на 3 етапи:

- перший етап включає використання методів фінансового оздоровлення, як вдосконалювання платіжного календаря, регулювання рівня незавершеного виробництва, переоформлення короткострокової заборгованості в довгострокову;

- другий етап – це залучення додаткових внутрішніх джерел фінансування, припинення штрафних санкцій за прострочену кредиторську заборгованість, забезпечення достатності фінансових ресурсів для покриття поточних зобов’язань, що виникають знову;

- третій етап – створення оптимальної структури балансу і фінансових результатів, забезпечення стійкості фінансової системи підприємства до несприятливих зовнішніх впливів.

Результатом реалізації такої стратегії має стати фінансова стабілізація підприємства. Досягається стійкий фінансовий стан підприємства в довгостроковій перспективі.