Кот О.О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: к.е.н., доц. Шелест О.Л.

ЩОДО ОЦІНКИ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Одним із завдань менеджменту підприємства у процесі його функціонування е забезпечення стійкого фінансового стану, що дозволяє ефективно функціонувати на ринку, бути привабливим для інвесторів та надійним кредитором. Досягти цього неможливо без здійснення аналізу та забезпечення ліквідності та платоспроможності підприємства.

Дослідженню цих питань присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як Брігхема Є. Ф., Хорна Дж К. Ван, Ерхардта М. С., Ковальова В. В., Савицької Г. В., Чумаченька Г. В., Бутинця Ф. Ф., Мниха Є. В., Кірейцева Г. Г., Лахтіонової Л. А., Білик М. Д., Поддєрьогіна А. М. та ін., в яких досліджуються питання визначення сутності цих понять, а також показників їх оцінки. Але проблема полягає у тому, що вчені по-різному трактують ці поняття і немає єдиного підходу до визначення відмінностей між ними, що призводить до підміни понять і існування розбіжностей у методиці та формулах, що використовуються для їх розрахунку.

У спеціальній літературі досить часто ототожнюють поняття «ліквідність» та «платоспроможність», незважаючи на те, що кожне з них має свій власний економічний зміст. При визначенні поняття «ліквідність» застосовуються такі категорії як «ліквідність активів», «ліквідність підприємства», «ліквідність балансу», що дозволяють більш повно охарактеризувати здатність підприємства розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями.

Ліквідність підприємства, на відміну від платоспроможності, визначається наявністю оборотних засобів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань, хоча б із порушенням строків погашення, передбачених контрактами.

Отже, платоспроможність залежить від ступеня ліквідності, але є більш мінливим поняттям, оскільки залежить від спроможності розрахуватись за своїми зобов'язаннями саме у визначений момент часу. Якщо діяльність підприємства є стабільною, у нього формується стійка структура активів та пасивів, що дозволяє забезпечити його ліквідність. Але платоспроможність при цьому може бути порушена, якщо надійшов строк оплати зобов'язань, а у підприємства через затримку платежів немає грошових коштів для цього. Тобто, якщо затримка платежів носить короткостроковий характер та не є систематичним явищем, тимчасово порушується платоспроможність, але підприємство залишається ліквідним. Якщо така ситуація стає перманентною, в остаточному підсумку це призводить і до порушення ліквідності.

Вивчення розрахунку коефіцієнтів ліквідності показало, що часто одні й ті ж показники зустрічаються під різними назвами, їх нормативні значення різняться, а розрахункові формули однакових за змістом показників можуть формуватися за різними методиками.

Найчастіше серед коефіцієнтів ліквідності можна зустріти такі: коефіцієнт загальної ліквідності; коефіцієнт швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності. Однак, ці показники при їх позитивних моментах мають ряд недоліків:

- по-перше, всі коефіцієнти є статичними, оскільки їх розраховують на основі балансу, який характеризує стан підприємства на певну дату, тобто при обчисленні цих показників враховується не справжній рівень ліквідності господарюючого суб’єкта, а орієнтований на минулі дані. Тому виникає необхідність аналізу коефіцієнтів за кілька періодів;

- по-друге, коефіцієнти часто не дають реальної картини стану ліквідності й платоспроможності, бо є можливість завищення величин показників у результаті включення до складу поточних активів неліквідних запасів товарно-матеріальних цінностей, невиправданої дебіторської заборгованості та ін. Оскільки неплатежі останнім часом стали поширеним явищем, то значна частина дебіторської заборгованості відтермінована, а деяка не буде погашена взагалі. У результаті цього сума дебіторської заборгованості збільшується в балансі саме внаслідок низької платіжної дисципліни, а не зростаючої ділової активності підприємства. Таких причинно-наслідкових зв’язків є значна кількість і вони залежать від конкретних умов господарювання;

- по-третє, в сучасних умовах в Україні відсутні орієнтовні (нормативні) величини зазначених вище коефіцієнтів, які розраховані на основі глибокого аналізу стану підприємств різних галузевих структур.

Саме тому, оцінку ліквідності та платоспроможності необхідно здійснювати на основі комплексного підходу, з вивченням факторів впливу, тенденції зміни стану ліквідності та своєчасного реагування.

На підставі використання моделей часових рядів та регресійних моделей для встановлення впливу одного показника на другий, було проведено прогноз значень інтегральних показників за умови збереження тенденцій та визначено прогнозні значення інтегрального показника фінансової стійкості при умові різних прогнозованих значень інтегрального показника ліквідності. З приведених розрахунків отримано, що результати інтегральних показників ліквідності та фінансової стійкості мають оптимальні значення за нейтральним сценарієм. Значення інтегрального показника за песимістичним сценарієм припустимо, але відповідне значення інтегрального показника фінансової стійкості не достатньо високе. Використання сценарного підходу необхідно для прийняття оптимальних фінансових та управлінських рішень для вдосконалення політики управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства .