Економіка. Фінансові відносини

К.е.н., доцент Стецюк В.М.,

магістр Звонкова Н.С.

Національний університет харчових технологій

Система забезпечення фінансового розвитку підприємства

Забезпечення фінансового розвитку відіграє важливу роль в стратегічному фінансовому управлінні підприємством, особливо в умовах динамічних змін підприємницького середовища.

За умов нестабільності та значних раптових коливань кон’юнктури підприємницька діяльність має швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, забезпечувати збереження конкурентних позицій і покращення свого місця на ринку капіталів.

На наш погляд, фінансовий розвиток підприємства слід трактувати як сукупність кількісних і якісних змін у фінансовій діяльності підприємства, які покращують фінансовий стан підприємства шляхом забезпечення фінансової рівноваги та сприяють підвищенню здатності підприємства протидіяти негативним впливам зовнішнього середовища.

Спроможність підприємства досягнути успіху на ринку, перш за все, залежить від ефективності управління його фінансовими ресурсами. Необхідною складовою такої роботи в умовах жорсткої ділової конкуренції є достовірні та своєчасні данні, які можна отримати в результаті проведення комплексної діагностики стану досліджуваного об’єкта. Тому проблема правильного й ефективного проведення діагностики стану фінансового забезпечення розвитку підприємства є актуальною.

Діагностика дозволяє визначити ефективність управлінських рішень, виявити зміни у фінансовому стані та формувати прогноз основних тенденцій у фінансовому стані й результатах діяльності підприємства.

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою системи показників, до яких відносяться: фінансові коефіцієнти, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, темпи зростання прибутку, реалізації продукції, показники зміни вартості підприємства, структура капіталу, потреба у додатковому фінансуванні.

Оптимізація структури капіталу, як підґрунтя для покращення стану підприємства та його розвитку, може здійснюватись відповідно до різних критеріїв – це оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності, для проведення якої використовується механізм фінансового левериджу; оптимізація капіталу за критерієм мінімізації його вартості, яка базується на попередній оцінці вартості власного та залученого капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу; оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків, пов’язана з процесом вибору фінансування різних складових частин активів підприємства.

Фінансовий розвиток підприємства є запорукою його успішного функціонування, особливо в кризових умовах, дає змогу забезпечити високоефективну господарську діяльність та конкурентоспроможність підприємства у довгостроковій перспективі.

Характерні риси системи фінансового розвитку залежать від взаємодії таких факторів: галузевої особливості; розмірів підприємства (залежно від галузевих особливостей); типу виробництва, рівня спеціалізації, концентрації та кооперації; характерних рис виробничого потенціалу; наявності (відсутності) науково-технічного потенціалу; рівня управління; рівня кваліфікації персоналу.

Реалізація концепції фінансового розвитку підприємством можлива лише тоді, коли воно є стратегічно орієнтованим, адже воно має певні переваги: зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що відбуваються, а також факторів «невизначеності майбутнього»; можливість враховувати об'єктивні (зовнішні та внутрішні) фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні банки; можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень; полегшити роботу по забезпеченню довго- та короткострокової ефективності та прибутковості; можливість зробити підприємство більш керованим, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань; можливість встановлення системи стимулювання для розвитку гнучкості та пристосованості підприємства та окремих його підсистем до змін; забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи регулювання, контролю та аналізу; створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв'язків, що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей.

Формування системи фінансового розвитку є також компетенцією фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, вона справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства.

За умов глобалізації і швидкої зміни умов ведення економічної діяльності зростає потреба в переосмисленні ролі управління та посиленні відповідальності на всіх рівнях. Це обумовлює потребу запровадження управління, побудованого таким чином, щоб, з одного боку, не втрачалась соціальна відповідальність, а з другого - не руйнувалися методи і механізми ведення бізнесу, забезпечувались його прозорість і користь власникам капіталу.

Література:

4. Василенко, В. О. Стратегічне управління [Текст] : навчальний посібник /В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 396 с. – ISBN 966-8253-10-8.

5. Веретенникова, Г. Б. Формування фінансових стратегій промислових підприємств: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 [Електронний ресурс] / Г. Б. Веретенникова; Харк. нац. екон. ун-т. – Х., 2005. – 21 с. –Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ard/2005/05vgbspp.zip – 20.01.2009.