Трайтлі В.Ю.

головний державний аудитор

Державної фінансової інспекції України

Державний фінансовий аудит та комерційний аудит в Україні: сутність і відмінності.

 

На сьогодні в Україні часто-густо плутають сутність поняття «державний фінансовий аудит», який проводять органи Державної фінансової інспекції України з «аудитом», який проводять аудиторські фірми відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» (далі - комерційний аудит). Так, з юридичного та практичного погляду, це близькі за змістом багатьох операцій поняття, проте призначення та методи в них зовсім різні.

Слід зауважити, що сутність вищезазначених термінів визначено в                 ст. 363 Господарського кодексу України, зокрема:

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю [1].

Тобто, комерційний аудит – це незалежна перевірка достовірності фінансової звітності суб'єктів господарювання, яка проводиться на платній основі уповноваженими суб'єктами господарювання на його проведення, а державний фінансовий аудит - це контроль за законним і ефективним використанням ресурсів держави, який здійснюють уповноважені державні органи.   

Слід зауважити, що у комерційного аудиту і державного фінансового аудиту не тільки різне завдання, призначення та мета, але і правове регулювання їх застосування.
Основними нормативними документами, що регламентують та забезпечують правові основи для проведення державного фінансового аудиту, є Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV, Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI, Указ Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 «Про Положення про Державну фінансову інспекцію України», Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 16.10.2012                 5463-VI та ряд постанов Кабінету Міністрів України. Дія зазначених законів не поширюється на суб’єктів, які здійснюють комерційний аудит.

Основною метою та завданням державного фінансового аудиту є аналіз реального стану управління бюджетними коштами за критеріями економності, продуктивності та результативності, причин і умов виникнення відхилень, надання пропозицій щодо можливості їх усунення та вишукування можливих джерел залучення додаткових надходжень.

Основними нормативно-правовими документами, що визначають правові основи здійснення аудиторської діяльності (комерційного аудиту) на території України, а також принципи організації аудиторської діяльності, обов'язки і відповідальність сторін при наданні аудиторських послуг, є Господарський кодекс України, Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 3125-XII, стандарти аудиту, затверджені Аудиторською палатою України та інші нормативно-правові акти.
Основною метою комерційного аудиту є перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її  достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів  України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил  (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [2]. 

Дія Закону України «Про аудиторську діяльність» не поширюється та не регламентує основні засади проведення державного фінансового аудиту.

Отже, сутність комерційного аудиту полягає у оцінці правильності використання фінансових ресурсів із погляду законності й доцільності, а також повноти і своєчасності відображення фінансово-господарських операцій в облікових та звітних реєстрах, тобто, підтвердження достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

А державний фінансовий аудит є складовою системи управлінського контролю держави, сутність і значення якого - у наданні комплексної оцінки законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які цьому перешкоджають, та розроблення обґрунтованих пропозицій, спрямованих на зміцнення ресурсної бази бюджетів усіх рівнів, економне та раціональне використання ресурсів держави, та підвищення ефективності внутрішнього контролю.  

Література.

1.      Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV із змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2.     Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3125-12.