“Экономические науки”/3.Финансовые отношения

K.е.н., доцент Мазур Катерина Василівна,

cтудентка Беринда Діана

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Саморегулівні організації та їх роль у регулюванні фінансового ринку

Актуальність теми. Зростання і вдосконалення фінансового ринку зумовлюють потребу в постійному оновленні механізмів регулювання й нагляду шляхом підвищення ролі саморегулівних організацій як ефективного механізму регулювання ринку фінансових послуг, адже активно діюча система саморегулювання створює додаткові можливості для розвитку суб’єктів ринку шляхом введення єдиних правил і стандартів діяльності, а також комплексного вирішення проблемних питань із урахуванням точки зору учасників ринку [4].

Аналіз останніх публікацій. Питання діяльності та ролі саморегулівних організацій на ринку фінансових послуг детально розглядають у своїх працях такі вітчизняні науковці як: М. Бурмака, С. Мошенський, І. Дорошенко, С. Міщенко, Н. Шапран та ін., та такі російські і західні вчені-економісти, як: П. Лансков, Я. Міркін, В. Рубцов, А. Захаров, А. Рот, Б. Борн, М. Хьюїт, Р. Бернард.

Метою дослідження є визначення сутності саморегулівних організацій та їх ролі у регулюванні фінансового ринку.

Виклад основного матеріалу. З метою створення ефективної системи регулювання та контролю на фінансовому ринку України за ініціативою Національної комісії з ринку цінних паперів та фондового ринку були утворені саморегулівні організації.

Саморегулівна організація – неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг та якому делегуються відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг [2].

Роль саморегулівних організацій на фінансовому ринку полягає у:

1. встановленні правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами;

2. встановленні норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців-членів саморегулівних організацій та здійсненні контролю за їх дотриманням членами організацій;

3. сприянні здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної організації;

4. розробці та здійсненні заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку проводить послідовну політику щодо встановлення єдиного підходу до створення та функціонування саморегулівних організацій та передачі їм частини регуляторних повноважень на фінансовому ринку. Це сприяє виконанню наступних завдань:

1. створення уніфікованої правової бази з кожного виду професійної діяльності на ринку цінних паперів;

2. забезпечення стабільності ринку та безпеки роботи на ньому для професійних учасників та інвесторів;

3. посилення контролю за дотриманням учасниками фондового ринку регуляторних вимог, уніфікованих правил та стандартів діяльності;

4. підвищення відкритості саморегулювання та покращення взаємодії з державними органами [3].

Контроль, який здійснюється саморегулівними організаціями над діями своїх членів, є більш жорстким і ефективним, ніж державне регулювання. При цьому держава, як правило, віддає частину своїх повноважень і функцій з нагляду та регулювання ринку саморегулівним організаціям, щоб професійні оператори ринку самі встановлювали для себе правила гри і здійснювали контроль за їх виконанням, маючи на увазі, що цей контроль (за обсягом і якістю) значно результативніший за наглядову діяльність, обмежену державою.

На кінець 2012 року в Україні здійснювали діяльність три саморегулівних організацій:

1. Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) – є добровільною недержавною некомерційною організацією, заснованою для сприяння розвитку добросовісної конкуренції між суб`єктами фондового ринку в галузі ведення реєстрів власників цінних паперів, обліку руху цінних паперів та депозитарної діяльності (460 членів);

2. Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ) – є добровільною, недержавною, некомерційною організацією, заснованою в квітні 1995 р. з метою забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних паперів, представництва членів саморегулівних організацій та захисту їх професійних інтересів. УАІБ на сьогодні є єдиною в Україні саморегулівною недержавною організацією, якій держава делегувала частку своїх повноважень, визначивши їх в Законі України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»(351 член);

3. Асоціація «Українські фондові торговці» (АУФТ) – є відкритим добровільним договірним об’єднанням професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють торгівлю цінними паперами. Метою діяльності Асоціації є забезпечення високого професійного рівня провадження діяльності на фондовому ринку та захист прав і законних інтересів учасників фондового ринку України, які здійснюють торгівлю цінними паперами (680 членів).

Варто зазначити, що за останні кілька років Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла цілу низку нормативно-правових актів, які ставили нові вимоги до провадження діяльності на фінансовому ринку. Тож виникла логічна потреба привести у відповідність до них та вдосконалити правові акти, які встановлюють вимоги до функціонування саморегулівних організацій. 27 грудня 2012 року Комісія прийняла рішення № 1925 «Про затвердження Положення про об’єднання професійних учасників фондового ринку», яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України вже 25 січня 2013 року за №182/22714. А в кінці лютого 2013 року регулятор зареєстрував низку інституцій як об’єднання професійних учасників фондового ринку та підтвердив їх статус як саморегулівні організації. Зокрема, йдеться про ПАРД, УАІБ, АУФТ. До того ж, Асоціація «Фондовепартнерство» здобула статус об’єднання професійних учасників, що здійснюють депозитарну діяльність та торгівлю цінним паперами [1].

Висновок. Отже за даними дослідження можна зробити наступний висновок, що саморегулівні організації, а в Україні це – Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв, Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Асоціація «Українські фондові торгівці», будучи неприбутковими об’єднаннями професійних учасників на фінансовому ринку за видами діяльності, завдяки своїй роботі сприяють посиленні контролю за дотриманням регуляторних вимог, правил та стандартів діяльності, покращенні взаємодії з державними органами та забезпеченню стабільності фінансового ринку загалом.

Література

1. www.nssmc.gov.ua – офіційний сайт Національної комісії з ринку цінних паперів та фондового ринку.

2. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг закон України від 12.06.2001 р N 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №1. – С.1.

3. Міщенко, С. В. Проблеми вдосконалення системи саморегулювання на фінансовому ринку / С. В. Міщенко // Фінанси України. – 2011. – № 9. – С. 43–52.

4. Рекуненко І.І.Особливості діяльності саморегулівних організацій на ринку фінансових послуг/ І.І. Рекуненко, Є.П.Бондаренко Є.П.// Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць. – Суми, 2010. − Т. 29. – С. 394−407.