Глазкова Д.Ю.

Донецький національній технічний університет, Україна

Науковий керівник – ас. Черникова Є.Г.

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОБЛІКУ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ У ВУГІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

Актуальність теми. Освоєння в Україні ринків збуту товарів, робіт і послуг стимулює створення великих багаторівневих господарюючих суб'єктів, організаційна структура яких включає в себе апарат управління та відокремлені підрозділи. Правові, економічні, бухгалтерські та податкові аспекти діяльності таких підприємств зумовили централізацію розрахункових функцій на рівні апарату управління, що в свою чергу призвело до зміни завдань, що стоять перед внутрішньогосподарськими розрахунками. Вони стали сполучною ланкою в єдиній системі бухгалтерського та податкового обліку, що об'єднує розрізнені дані, сформовані в децентралізованому обліку відокремлених підрозділів. Збільшення обсягів внутрішніх облікових операцій і жорсткий зв'язок між заборгованістю структурних підрозділів і платоспроможністю апарату управління потребує розробки механізму контролю стану внутрішньогосподарських розрахунків.

Постановка проблеми. До теперішнього часу не отримали належного відображення у працях вчених і фахівців організаційно-методичні аспекти документального обліку великих багаторівневих підприємств як у цілому по галузях народного господарства, так і за конкретними підприємствами.

Не систематизований порядок проведення внутрішньогосподарських розрахунків при великій різноманітності внутрішніх зв'язків, обумовлених специфікою діяльності вугільних підприємств потребує узагальнення інформації щодо документального обліку розрахунків між головним підприємством та його підрозділами, розробки загальної форми документообігу та загального аналітичного регістру з внутрішньогосподарських розрахунків. Не розроблений механізм контролю внутрішньої заборгованості, який дозволив би об'єктивно оцінювати її стан з урахуванням особливостей виробничого процесу і умов функціонування структурних підрозділів.

Вивченням проблеми обліку внутрішньогосподарських розрахунків займалися такі вчені, як С.Ф. Голов, Ф.Ф.Бутинець, В.В.Сопко Л.В. Сотникова, О.М. Хорін.

Метою статті є обґрунтування теоретичних і методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку внутрішньогосподарських розрахунків на вугільних підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Під внутрішньогосподарськими розрахунками розуміються розрахунки юридичної особи з філіями та іншими відокремленими підрозділами[1].

Наразі у системі Міністерства вугільної промисловості України створена певна виробничо-організаційна структура: більшість шахт не є самостійними юридичними особами, вони діють як відокремлені структурні підрозділи, що входять до складу Державних підприємств – юридичних осіб. Ці державні підприємства (ДП) виконують адміністративно-управлінські функції, й саме вони мають право на отримання цільового фінансування.

В основному на вугільних підприємствах здійснюється передача товарно – матеріальних цінностей та основних засобів власним підрозділам або головному підприємству, також передача рахунків на сплату послуг постачальників та підрядників, рахунків з комунальних послуг.

Внутрішні розрахунки спочатку оформлюються договором про внутрішнє переміщення, наступне переміщення основних засобів здійснюється на підставі ОЗ – 1, переміщення товарно – матеріальних цінностей відображається в картці обліку ТМЦ – М – 12 та відомості залишків ТМЦ – М – 14. При передачі рахунків на сплату послуг шляхом внутрішньогосподарських розрахунків у головне підприємство передається акт виконаних робіт чи наданих послуг, що засвідчує факт виконання послуги.

Якщо сума наданих послуг або робіт незначна, то підприємство складає внутрішній документ – відомість розшифровки грошових коштів, що свідчить про перерахування необхідної суми коштів контрагенту. Виписка відомості повинна бути узгоджена з головним підприємством, яке контролює рух усіх коштів у структурному підрозділі. Якщо послуги були надані на умовах попередньої платні, тоді відомість розшифровки складається до отримання акту про надання послуг та виконання робіт. Але більша кількість шахт не має окремого рахунку, бо підпорядкована державному підприємству, тому замість складання відомості розшифровки видається авізо, на шахтах цей документ частіше називається звістка про переміщення за рахунками підприємства.

Авізо - офіційне письмове повідомлення одного контрагента іншому про здійснення певних грошових операцій або про зміни у взаєморозрахунках чи відправці товарів; повідомлення про перерахунки грошей (зняття з рахунку тощо), залишки коштів на рахунку, про відкриття акредитива[2].

Внутрішньогосподарські розрахунки є основним різновидом операцій між структурними підрозділами та головними підприємствами, а отже повинен бути організований належний аналітичний облік цих розрахунків, який найчастіше відсутній на вугільних підприємствах. З цього випливає, що користувач внутрішньої інформації на підприємстві не може отримати належний обсяг інформації за цими розрахунками, виявити основних контрагентів, дізнатись про грошові обороти з цих розрахунків. Користувачі бухгалтерської інформації не повинні самостійно збирати усі первинні документи та виводити сальдо або обороти за розрахунками, вони мають право потребувати зведену інформацію з цих операцій і без аналітичних даних це зробити дуже проблематично. А отже на кожному підприємстві повинен вестись належний аналітичний облік з внутрішньогосподарських розрахунків. Для спрощення обліку внутрішньогосподарських розрахунків, - дат та сум з розрахунків, що переводяться на інші підприємства, контрагента, кореспондуючих субрахунків, змісту операції, товарно – матеріальних цінностей або послуг, що переводяться до сплати необхідно вести відомість(форму якої надано нижче).

Відомість обліку внутрішньогосподарських розрахунків

Дата	Підприємство – контрагент	Документ, на підставі якого виникли зобов’язання	Дт		Кт		Зміст операції	Об’єкт або послуга, що переводиться
			Рахунок	å	Рахунок	å

Запропонована відомість надає можливість побачити, яка сума переводиться до сплати, як внутрішньогосподарські розрахунки, до якого підприємства направляється ця сума: до головного чи до якогось структурного підрозділу, кореспондуючі субрахунки, за якими виникли зобов’язання, що переводиться: товарно – матеріальні цінності або послуги чи роботи, що були надані підприємству. Аналітичний облік за цією відомістю можна вести окремо за кожним підприємством, організацією, з якою ведуться розрахунки або за об’єктами, що переводяться за внутрішньогосподарськими розрахунками: окремо за ТМЦ, окремо за послугами, або відповідно до наявних на підприємстві аналітичних субрахунків до рахунку «Внутрішньогосподарські розрахунки».

Висновки. Розроблена у результаті узагальнення теоретичних та методичних підходів відомість обліку внутрішньогосподарських розрахунків дає можливість узагальнити обсяги внутрішньогосподарських операцій, їх суми за певний період, основні підприємства, яким передаються ТМЦ або суми послуг та робіт. Запропонована відомість обліку операцій дозволить вдосконалити систему обліку з внутрішньогосподарських розрахунків, надасть можливість оперативного одержання інформації про стан розрахунків за кожним окремим підприємством, за окремий період (неділю, місяць ,рік), за об’єктами, що передаються.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV от 16.07.99 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine-zakoni.com/ 

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».

3. Тесленко Т.І. Виникнення зобов’язань, їх класифікація та відображення у фінансовій звітності / Т.І.Тесленко // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2004. – № 1 (23). - С. 122-126 (0,24 друк.арк.).

4. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів /п’яте видання. – Житомир, ПП «Рута», 2003. – 723 с.