к.е.н., доц. Разборська О.О., Паляниця А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СУДОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Останнім часом докорінні реформи економічної системи та відповідна еволюція злочинності зумовили актуальність теоретичної розробки питань призначення і проведення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері економіки та шляхів вирішення проблем судово-економічної експертизи. Для ефективної боротьби зі злочинністю необхідно залучити висококваліфікованих спеціалістів у галузях економіки і права. Наукою, що поєднує ці сфери, є судово-економічна експертиза, предметом якої є стан і результати господарської діяльності суб’єктів економічних відносин.

Разом із трансформацією економічної системи в Україні, значними перетвореннями в соціально-економічній і політичній сферах, виникненням нових і зміною існуючих способів вчинення економічних злочинів перед експертизами постають нові проблеми, вирішення яких зумовлюється нагальними потребами сучасності, спрямованими на виявлення й усунення причин та умов, що сприяють удосконаленню цих злочинів та інших правопорушень.

Дослідженню сутності судово-економічної експертизи приділяли увагу такі вчені: Л. Алексєєва, М. Білуха, В. Бондар, Ф. Бутинець, Л. Волинець, Г. Надгорний, Б. Усач та інші. Проте в роботах вказаних дослідників та практиків присутня неоднозначність у розумінні сутності судово- економічної експертизи та у вирішенні проблем судово-бухгалтерської експертизи.

Метою статті є визначення сутності судово-економічної експертизи, визначення основних проблем при її проведенні та пошук шляхів їх вирішення.

Судово-економічна експертиза є процесуальною дією, що полягає в експертному дослідженні документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, яка засвідчують фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюється особою, яка має спеціальні знання в галузі економіки, з метою формування та надання висновку стосовно питань, поставлених органами дізнання, досудового та судового слідства [1].

Згідно з чинним законодавством, призначення судово-економічної експертизи не є обов’язковим. Її проводять спеціалісти державних спеціалізованих закладів та відомчих служб. Призначають проведення експертизи лише за необхідності, враховуючи специфіку кожної окремої справи та її обставини. Важливим при цьому є розуміння компетенції спеціаліста-економіста, який має проводити судово-економічну експертизу. Усі завдання, які він може вирішувати, виконуючи таку перевірку, по суті визначають її предмет.

Необхідно зазначити, що найчастіше судово-економічній експертизі підлягають такі питання: перевірка та документальне підтвердження суми нестач або надлишків матеріальних цінностей і грошових коштів; встановлення та підтвердження розміру матеріальної шкоди; перевірка ґрунтовності списання сировини та матеріалів, цільового використання виділених коштів; встановлення фактів порушення фінансової дисципліни, правильності розрахунків з постачальниками та покупцями, ухилення від уплати податків; документальна перевірка чинних правил емісії цінних паперів; установлення фактів фіктивного банкрутства, або випадків приховування банкрутства, перевірка відповідності господарських операцій чинному законодавству; установлення правильності документального оформлення господарських операцій та їх відображення у бухгалтерському обліку; установлення умов, що сприяють вчиненню зловживань та протиправних дій посадовими особами і працівниками облікового апарату підприємства; перевірка правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її висновків; виявлення причин здійснення економічних злочинів і правопорушень та розробка пропозицій, спрямованих на їх запобігання у майбутньому.

На нашу думку, доцільним є узагальнення кола завдань судово-економічної експертизи, що дасть можливість спростити спростити розуміння її сутності, та систематизувати завдання у такі групи:

1) пов’язані з вивченням стану організації та ведення бухгалтерського обліку і контролю;

2) спрямовані на виявлення фактів порушення чинного законодавства в цілому та, зокрема, порушень в обліку й організації контролю з боку осіб, проти яких висунуто обвинувачення;

3) ті, передбачають визначення розміру збитку, завданого незаконними діями.

Фальсифікація бухгалтерського та податкового обліку є одним з основних видів новітньої економічної злочинності. Створена система аудиторського контролю не дає бажаних позитивних результатів у попередженні цих злочинів. Таким механізмом в експертній діяльності виступає профілактична робота, яка дозволяє виявити типові обставини, що сприяють виникненню злочинів у господарській діяльності, розробити рекомендації щодо їх профілактики, визначити шляхи вдосконалення організації та ведення бухгалтерського обліку і контролю.

Інший найперспективніший напрям розвитку судово-економічної експертизи, який показує аналіз та узагальнення досліджень експертних висновків, вбачається в широкому застосуванні знань судового експерта-бухгалтера на стадії дізнання, у досудовому слідстві та кримінальному процесі як спеціаліста-бухгалтера [2].

Треба відзначити, що розібратись у свідомо відпрацьованих системних фінансових правопорушеннях в умовах, коли фальсифікація бухгалтерського обліку стала основою економічного злочину, без використання спеціальних наукових і практичних знань експерта-бухгалтера дуже складно, а часто практично неможливо.

Крім цього, слідчі часто не розуміють співвідношення ревізії та бухгалтерської експертизи як засобів доведення обставин вчинення злочину, а тому не завжди розмежовують судово-бухгалтерську й інші економічні експертизи.

Вказана ситуація значною мірою зумовлена недостатньою теоретичною розробкою проблеми використання спеціальних економічних знань експерта-бухгалтера при розслідуванні економічних злочинів. У зв’язку з цим постає нагальна потреба розширення правових функцій судово-економічної експертизи [3].

Так, ст. 71 КПК України регламентує участь спеціаліста при проведенні слідчих дій. Основна мета залучення спеціаліста – значно розширити практичні можливості слідчого у виявленні, закріпленні та вилученні доказів у справі й надати технічну допомогу в обсязі тих знань, якими він володіє. Однак ця стаття кодексу частково обмежує можливості спеціаліста, оскільки згідно з нею він може надавати пояснення тільки з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчих дій.

Не передбачається також консультаційна діяльність спеціаліста (у нашому випадку – спеціаліста-бухгалтера) у період, коли кримінальна справа ще не відкрита, оскільки КПК України визначає лише порядок участі спеціалістів при веденні кримінальних справ. Тоді як за умови розширення правового поля експертизи із залучення спеціалістів-бухгалтерів на стадіях оперативно-розшукової діяльності і дізнання та до порушення кримінальної справи, боротьба з економічною злочинністю стане значно ефективнішою. Висновки спеціаліста можуть допомогти слідчому визначитися в необхідності проведення ревізії, її напрямах та об’єктах [4].

В організації боротьби з економічною злочинністю та підвищенні її ефективності вагому роль може відіграти судово-економічна експертиза через механізм профілактичної діяльності, яка може здійснюватись у спеціальній і не процесуальній формах. У процесі досліджень експертом встановлюється факт правопорушень та одночасно механізм їх здійснення. Визначення обставин, що сприяють здійсненню злочинів при такій формі, є частиною процесуальної діяльності експерта, а пропозиції профілактичного характеру – результатом цієї діяльності. Упровадження та реалізація пропозицій виступає інструментом із недопущення й усунення фінансових правопорушень.

Отже, необхідність розширення правових функцій експерта-бухгалтера визначається переважно неповноцінністю ревізійного чи аудиторського матеріалу, недостатньою економічною підготовкою працівників органів дізнання та слідства, а також питаннями, пов’язаними з оцінкою правильності здійснення бухгалтерських операцій і наукових методів збору доказів. Додаткова нормативно-правова регламентація залучення експерта-бухгалтера як спеціаліста-бухгалтера на стадії дізнання та досудового слідства допоможе вчасно визначити: чи всі ревізійні дії було проведено; чи всі необхідні бухгалтерські документи були досліджені при документальній ревізії, аудиторській або податковій перевірці; які бухгалтерські документи і реєстри містять необхідні для слідства дані, які з них слід вилучити і долучити до справи; чи правильно кваліфікується злочин (крадіжка, розтрата або халатність). Виконання вищезазначених умов дасть змогу значно скоротити терміни слідства і суттєво підвищити ефективність організації боротьби з економічною злочинністю. Широке використання профілактичних заходів сприятиме покращенню ефективності роботи щодо встановлення й усунення причин, умов і наслідків, які сприяють здійсненню злочинів.

Список використаних джерел:

1.Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 №4038-ХІІ зі змінами та доп. від 19.11.2012 р.

2. Колісник О. П. Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи / О. П. Колісник // Фінанси, облік і аудит. – 2012. – № 14. – С. 56–63.

3. Надгорний Г.О. Судова експертиза в розслідуванні економічних злочинів / Г.О.Надгорний // Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. – № 1. – С. 46-54.

4. Павлюк Д.Є. Проблеми підвищення ефективності проведення судово-економічних експертиз / Д.Є. Павлюк // Фінанси, облік і аудит. – 2012. – № 5. – С. 22–24.