Оксюта В. М.

кафедра акушерства та гінекології №1 Вінницького національного університету ім. М.І. Пирогова

Порівняльна характеристика ехографічних показників матки та яєчників у жінок з порушеннями репродуктивної функції та гіпотиреозом при різних видах терапії

Ключові слова: ехографія, безпліддя, гіпотиреоз.

Проводилось обстеження 126 жінок. З них субклінічний гіпотиреоз та безпліддя було у 28 жінок, вони склали 1 групу обстежуваних. Маніфестний гіпотиреоз у жінок з непліддям було виявлено у 30 пацієнток, які склали 2 групу обстежуваних. Контрольну групу склали 38 практично здорових жінки репродуктивного віку без соматичної та гінекологічної патології, з двофазним менструальним циклом. Крім того було відібрано групу порівняння у яку увійшли 30 жінок з маніфестним гіпотиреозом різного ступеню важкості, які не пред’являли скарг на порушення репродуктивної функції і які за віком масою та основними біохімічними показниками були ідентичні до обстежуваних пацієнтів 2 групи.

Спільно з ендокринологом проводилася замісна терапія препаратами левотироксину, дозування якого підбиралося в залежності від ступеня порушення функції ЩЗ. Контроль ефективності проведеної терапії проводився через 3 місяці після початку лікування. Критерієм адекватності призначеної дози левотироксину вважалось зниження сироваткового рівня ТТГ нижче 2,0 мМО/л.

З метою корекції дисліпідемій, що була характерною для більшості жінок з безпліддям та гіпотиреозом і яка є, як було нами встановлено, предиктором репродуктивних порушень у даного контингенту жінок, запропоновано включити в комплекс лікувальних заходів засоби, які нормалізують ліпідний обмін. В якості гіполіпідемічної терапії було визначено еспа-ліпон ®600 (по 1 табл. в день) – тіоктова (альфа-ліпоєва) кислота, яка виявляє окрім гіполіпідемічної, гепатопротекторну та дезіноксикуючу дію, є ендогенним антиоксидантом, стимулює обмін холестерину, а по характеру біохімічних взаємодій близька до вітамінів групи В.

Оскільки у жінок 1 і 2 груп було виявлено порушення кровообігу в судинах матки та яєчників (індексу резистентності та зменшення максимальної систолічної швидкості), призначали Актовегін - вазоактивний препарат з протитромботичними та антиоксидантними властивостями. Тобто для жінок 1 та 2 груп призначалося лікування:

1. Левотироксин по 50-200 мкг на добу щоденно;

2. Еспа-ліпон ®600 по 1 табл. на добу;

3. Актовегін по 1 драже тричі на добу.

Жінкам 4 групи проводили терапію левотироксином по 50-200 мкг/доба.

З метою вивчення функціонального стану матки та яєчників було проведено ультразвукове дослідження протягом одного менструального циклу в ранню фолікулярну (2-3 день менструального циклу), преовуляторну та середню и пізню лютеїнові фази менструального циклу. Вказане обстеження проводилось всім жінкам. Здійснювалось визначення розмірів матки, товщини ендометія та фіксація показників гемодинаміки в маткових артеріях. При дослідженні стану яєчників визначалися розміри преовуляторного фолікулу та стан кровотоку в його стінці - максимальна систолічна швидкість (МСШ) та індекс резистентності судин (ІР), розміри жовтого тіла та ступінь його васкуляризації.

При аналізі ехографічних характеристик стану матки в процесі лікування було досліджено динаміку змін товщини ендометрію.

При аналізі стану товщини ендометрію в різні фази менструального циклу було встановлено, що у всіх обстежуваних існує кількісна динаміка змін товщини ендометрію, яка відповідає фазам менструального циклу. В процесі лікування було встановлено, що у І фазу маткового циклу показники товщини ендометрію у обстежених жінок 1, 2, та 4 груп, хоча і були дещо меншими ніж у жінок контрольної групи, проте істотно від них не відрізнявся. Аналогічна картина спостерігалася і після проведеної терапії: достовірних відмінностей між показниками товщини ендометрію у обстежуваних та групою контролю виявлено не було.

В середині ІІ фази було виявлено, що у всіх жінок як до початку терапії так по її закінченню товщина ендометрію достовірно відрізнялась від аналогічного показника групи контролю. Виключення становили жінки 1 групи, у яких по закінченню проведеної терапії не відмічали достовірних відмінностей товщини ендометрію порівняно з аналогічним показником жінок 3 (контрольної) групи.

При проведенні аналізу динаміки змін товщин ендометрію в процесі лікування було виявлено, що у 1 групі зміна товщини ендометрію з початку проліферативної фази маткового циклу до середини секреторної достовірно не відрізнявся від аналогічного показника групи контролю як до початку лікування так і через 3 місяці лікування.

У 2 групі динаміка змін товщини ендометрію була наступна - на початку лікування, протягом маткового циклу, товщина ендометрію збільшилася на (2,6±0,5) мм, проте через 3 місяці вона відмічалася в межах (3,4±1,1) мм, що становило зростання цього показника на 30,8 %. Як і у 1 групі, ці показники вірогідно не відрізнялися від групи контролю. Аналіз динаміки зміни товщини ендометрію 4 групи показав, достовірні (р<0,05) відмінності зростання товщини ендометрію протягом маткового циклу від аналогічних показників групи контрою. Також не відмічено ніякої динаміки змін товщин ендометрію протягом маткового циклу між початком та кінцем лікування з використанням монотерапії левотироксином. Більше того, нами було виявлено негативну (хоча і недостовірну) динаміку з (2,4±0,5) мм до (2,3±0,5) мм, що говорить про недостаню ефективність монотерапії для відновлення репродуктивної функції жінки. Динаміка збільшення ендометрію у жінок, які використовували запропонований нами комплекс, була ж суттєво більшою, ніж у тих, хто використовував традиційну монотерапію левотироксином.

При встановленні групових даних перифолікулярного кровотоку було встановлено незначне зниження показників індексу резистентності (ІР) в ранню фолікулінову фазу циклу з 0,55±0,07 до 0,52±0,08 у жінок 1 групи. У жінок 2 групи встановлено достовірне зниження цього ж показника з 0,75±0,02 до 0,51±0,02 (р<0,05). У групі порівняння (4 група) цей показник знизився з 0,76±0,03 до 0,64±0,05, що також мало ознаки достовірної відмінності (р<0,05). Крім того, у І фазу циклу індекс резистентності в цій групі до початку лікування мав достовірні відмінності від аналогічного показника групи контролю. Проте наприкінці обстеження та лікування цей показник у І фазі циклу, від групи контрою (3 група) уже достовірно не відрізнявся.

Дослідження максимальної швидкості кровоточу (МСШ) в інтраоваріальних судинах під впливом терапії показало, що даний показник у І фазу оваріального циклу зазнав достовірного (р<0,05) збільшення у всіх досліджуваних групах. Встановлено, що підйом значення цього показника відбувся з (11,23±0,43) см/с до (13,46±0,44) см/с у жінок 1 групи; з (9,14±0,52) см/с до (13,14±1,02) см/с у жінок 2 групи та з (9,34±0,57) см/с до (12,28±0,53) см/с у 4 групі.

При порівнянні аналогічних показників МСШ та ІР в судинах яєчника в ІІ фазу циклу були встановлені показники, які показували достовірне збільшення в процесі лікування МСШ у 1, 2 та 4 групах (р<0,05), а ІР зазнав достовірних змін (р<0,05) лише у жінок, які приймали лікувальний комплекс (1 та 2 група), У жінок, що отримували традиційну терапію левотироксином достовірних змін ІР не відбулося (р>0,05).

Виявлені факти говорять про значне покращення кровообігу в яєчникових судинах у всіх жінок, які приймали замісну гормональну терапію левотироксином проте зміни еластичності стінок судин відмічали у тих пацієнток, котрі використовували запропонований нами комплекс. Зміни кровотоку свідчать про встановлення балансу тироїдних гормонів, гармонійного співвідношення гормональних фракцій гонадотропінів та оваріальних стероїдів, що призводить до відновлення репродуктивної функції жінки у вигляді повноцінних оваріальних циклів.