Юков С. О., Голодок Л. П.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

 

ДИСБІОТИЧНІ ПОРУШЕННЯ  ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ

 

При порушенні співвідношення та кількості мікрофлори в кишечнику не виконуються фізіологічні функції, особливо у відношенні протистояння екзогенним патогенним мікроорганізмам. Тому мікробіоциноз кишечника повинен знаходитися в стані еубіозу. Порушення його прийнято називати дисбактеріозом або дисбіозом кишечника. Таким чином дисбактеріоз кишечника - стан, який характеризується порушенням динамічної рівноваги кишкової мікрофлори та її асоціацій як у кількісному, так і якісному плані [3].

Особливого значення набуває необхідність стеження за мікробіоценозом кишечника новонароджених та дітей перших років життя, оскільки первинно сформований мікробний пейзаж визначає стан мікроекологічного статусу людини протягом всього життя. Актуальність цієї проблеми спонукає до вивчення формування мікробного пейзажу кишечника дитини та своєчасного проведення адекватної корекції змін кількісного та якісного складу кишкової мікрофлори [2].

Дисбактеріоз повинен розглядатися| в плані розвитку сенсибілізації та алергізації хворого організму, що, у свою чергу, може стати причиною тривалого перебігу запальних захворювань травного тракту [5].

Зміни співвідношення нормальної мікрофлори можуть бути як короткочасними - дисбактериальні| реакції, так і стійкими – дисбактеріоз [1].

Відповідно до мети було поставлено наступні задач:і дослідження якісного та кількісного складу мікрофлори шлунково-кишкового тракту дітей при дисбіотичних порушеннях, а також визначення ступенів дисбіотичних розладів у дітей.

Об'єктом дослідження є проведення порівняльного аналізу кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника дітей з порушенням мікробіоценозу шлунково-кишкового тракту.

Дослідження порушень дисбактеріозу кишечника пацієнтів проводили на основі результатів бактеріологічного дослідження мікрофлори випорожнювань.

Робота виконувалась на базі бактеріологічної лабораторії Маріупольського міського філіалу ДУ «Донецький ОЛЦСЕСУ» м. Маріуполь.

Ідентифікацію мікроорганізмів проводили на підставі Приказу № 535 МОЗ СРСР «Об унификации микробиологических методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно- профилактических учреждений» ( 1985 ).

За 2012 – 2013 роки нами було вибірково досліджено 74 дитини віком від народження до трьох років з порушенням мікробіоценозу кишечнику різного ступеня.

Бактеріологічне дослідження мікробіоценозу пацієнтів проводилось у порівнянні з показниками кількісного та якісного складу мікрофлори товстої кишки здорових дітей віком від народження до трьох років життя

Для оцінки  три ступеня дисбіотичних порушень:

I. ступінь-субкомпенсований дисбактеріоз, для якого характернезбільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів при високому рівні біфідобактерій (10-9). Дисбактеріоз, як правило, компенсован і може виявлятися у практично здорових осіб.

II. ступінь - компенсований дисбактеріоз,характеризується наявністю біфідобактеріїна нижній межі норми(10-8) і незначним зростанням асоціацій умовно-патогенних мікроорганізмів. Спостерігається дисфункція кишечника.

III. ступінь - декомпенсований дисбактеріозвизначається зменшенням кількості (менше 10-7) біфідобактерій,у поєднанні із змінами аеробної мікрофлори.

Було встановлено наявність дисбіотичних порушень у всіх досліджуваних дітей, значну частину(57%) складають діти з декомпенсованою формою дисбіозу.Порівняльний аналіз ступенів дисбіотичних розладів показав, щодисбіозI ступень було виявлено у 16%дітей, дисбіоз IІ ступеня – у 27%, дисбіоз IІІ ступень – 57% від загальної кількості обстежених хворих дітей. Спостерігається зниження лакто- и біфідобактерії у 46% дітей з ознаками дисбактеріозу IIІ ступеня (декомпенсована форма).

 

 

Рис 1. Порівняльний аналіз ступенів дисбіозу хворих дітей

 

При дисбіозі І ступеняхарактеризується нормальнамікрофлора (біфідобактерій та лактобактерій) не знижена. Але спостерігається незначнезбільшення ентерококів.

Встановлено, що у обстежених дітей більше виражені дисбіотичні порушення ІІ та ІІІ ступеня, з компенсованою та декомпенсованою формою відповідно, які проявляються у вигляді зменшенням біфідо- і лактобактерій та підвищення умовно-патогенних мікроорганізмів

На наступному етапі всі обстежені діти були поділені на 3 групи відповідно за віковими категоріями. Так, діти, віком від 0 до 1 року – перша група, від 1 року до 2 років – друга група, від 2 років до 3 років – третя група.

 

 

Рис.2. Відсоткове співвідношення ступенів дисбактеріозу у дітей різних вікових категорій

 

З рисунку видно,що найбільші дисбіотичні зміни характерні для дітей III-групи (віком від 2 до 3 років), де декомпенсована форма дисбактеріозу склала 50%, компенсована форма - 32%, а субкомпенсована – 20%.

Показано, що субкомпенсованийступінь дисбактеріозу домінував у дітей першої (І) групи (вік немовляти до 1 року) -.42%, у. дітей другої (ІІ) групи (вік від 1. до2 років) - 38%.

Слід відмітити ,що домінує перша форма (субкомпенсований ступінь)дисбіотичних порушень, яка характеризується незначним зниженням біфідо - та лактофлори, але дітям І групи притаманне збільшення кількості спороутворюючих клостридіальних форм, тоді як у дітей ІІ групи присутнє зменшення або збільшення умовно-патогенних ентеробактерій: зниження кількості типової кишкової палички та збільшення Е.соlі зі зниженою ферментативною активністю (лактозонегативні).

Із обстежених нами дітей більша частина характеризується значними дисбіотичними порушеннями (ІІІ ступінь – декомпенсований) зі зниженням нормальної мікрофлори (біфідо- та лактобактерії) і збільшенням кількості умовно-патогенної мікрофлори (протей, клебсієли, стафілококи, гриби родуCandida) і складає 56,7%, від загальної кількості обстежених дітей.

 

 

Рис.3. Відсоток умовно-патогенних мікроорганізмів у дітей з декомпенсованою формою дисбактеріозу

 

Встановлено, що у дітей третьої групи (віком від 2 до 3 років) більше виражені дисбіотичні порушення (ІІ та ІІІ ступені),які проявляються зменшенням біфідо- і лактобактерійта підвищеннямумовно-патогеннихмікроорганізмів на 18% від норми:збільшенням титру спорових анаеробних клостридій у 40% дітей, та зростанням кількості St.aureusдо69%.Види родуKlebsiella перевищили показники норми на 43%, гемолізуючі Е. coli на 31%, Citrobacter – 14%.

Знижений вміст лактобацил відображає більш глибокі зрушення в кишковій мікрофлорі. Ентерококи виявляють подібну з кишковими паличками тенденцію до збільшення. Зниження кількості анаеробних представників облігатної мікрофлори, що володіють високою антагоністичною активністю, створює умови для розвитку умовно-патогенних мікроорганізмів. Найчастіше розвиваються умовно-патогенні ентеробактерії, стафілококи, гриби роду Candida[4].

У дітей віком до 1 року дисбіотичні прояви виражені незначною мірою і складають 42%, але збільшення КУО спорових анаеробних клостридійвиявлено у 10 дітей з субкомпенсованою формою дисбіозу,що складає 83,3%.Збільшення КУО спорових анаеробних клостридій виявлено у 10 дітей з ІІ формою дисбіозу,що складає 50%. Слід також відмітити наявність гемолітичної Е.coliу 35% дітей ,та наявність невеликого відсотку інших умовно-патогених мікроорганізмів.

У відсотковому відношенні інші умовно-патогенні мікроорганізми (Proteus,Enterobacter, гриби родуCandida) становлять малу кількість і не мають принципового значення.

Поширеність дисбіозу серед дітей може бути зумовлена недосконалою системою всмоктування в кишечника, яка формується у дітей до п'ятирічного віку, а нерідко і в більш пізньому віці. Це не тільки сприяє проникненню токсичних речовин із кишечнику в організм, але й підвищує можливості транслокації бактерій із кишечника у внутрішні органи, що призводить до більш швидкої ніж у дорослих генералізації інфекції та виникнення септицемії. До того ж у дітей ще слабкі ферментні системи. Недостатнє надходження в шлунково-кишковий тракт травних ферментів дає прояви дигестивної недостатності і як наслідок - посилення діарейного синдрому. Іншою особливістю дитячого віку є недосконалість імунної системи і затримки її формування в зв'язку з екологічним неблагополуччям. Це сприяє розвитку інфекційних ускладнень в організмі дітей вже в перші дні дисбіозу кишечнику.

Висновки.1. Виявлено наявність дисбіотичних порушень у всіх досліджуваних дітей, з них весома частина 56,7% складають діти з декомпенсованою формою дисбіозу.Порівняльний аналіз ступенів дисбіотичних розладів показав, що I ступень – 16%, II – 27%, III – 57% від загальної кількості обстежених хворих дітей. Спостерігається зниження лакто- и біфідобактерії у 46% дітей з ознаками дисбактеріозу IIІ ступеня (декомпенсована форма).

2. Показано, що субкомпенсована ступінь дисбактеріозу домінувала у дітей першої (І) групи (вік немовляти до 1 року) 42%, у. дітей другої (ІІ) групи (вік від 1. до2 років) 38%.

3. Встановлено, що у дітей третьої групи (вік від 2 до 3 років) більше виражені дисбіотичні порушення (ІІ та ІІІ ступені),які проявляються зменшенням біфідо- і лактобактерій та підвищенням умовно-патогенних мікроорганізмів на 18% від норми: збільшенням титру спорових анаеробних клостридій у 40% дітей; зростання кількості St.aureusдо 69%. Види роду Klebsiella перевищили показники норми на 43%, гемолізуючі Е. coli на 31%, Citrobacter – 14%.

 

Література:

 

1. Бабин В.Н. Молекулярные аспекты симбиоза в системе хозяин-микрофлора / В.Н.  Бабин,  О.Н. Минушкин,  А.В. Дубинин  [ и др.]  – Росс.журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. – 1998. –  №6 с.79.

2. Дисбактериозы желудочно-кишечного тракта / В. М. Бондаренко, Б. В. Боев, Е. А Лыкова [и др.]. // Росс.журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол - 1998 – т.7, №1 – С. 66 – 70.

3.Дисбиоз. Современные возможности профилактики и лечения. / В. М. Бондаренко, В. Ф. Учайкин, А. О. Мурашова [и др.]. - Киев, 2000. – C. 145.

4. Применение бактерийных биологических препаратов в практике лечения больных кишечными инфекциями. Диагностика излечение дисбактериоза кишечника. Методические рекомендации.– Москва, 1986.

5. Урсова Н.И. Нарушения микрофлоры и дисфункции билиарного тракта у детей. / Урсова Н.И.  – М.: Медицина.  – 218с.