С.В.Панченко, Є. С.Пругло, С. Д. Тржецинський, В.Г.Корнієвська, Ю.І.Корнієвський

 Запорізький державний медичний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИДЕПРЕСИВНОЇ АКТИВНОСТІ НАСТОЯНОК ВАЛЕРІАНИ.

Антидепресанти – різні за хімічним складом і механізмом дії психотропні речовини, які поліпшують настрій, знімають почуття пригніченості, нервову напругу і тривогу, підвищують психічну активність. Признаки депресії – патологічно знижений настрій і порушення здатності справлятись з вимогами повсякденного життя. Симптоми депресії і підхід до її лікування співпадають з лікуванням та симптомами при тривожних розладах, включаючи панічний розлад, соціофобію та інші складні фобії, невроз тривоги, посттравматичний стресовий розлад і невроз нав’язливих станів. Тяжкі розлади настрою можуть супроводжуватись психотичними симптомами, а саме мареннями та галюцинаціями. Порушується розумова та фізична працездатність.

Флуоксетин відносять до селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну (СІЗЗС). Цю групу препаратів використовують в терапії депресивних розладів найбільш широко, так як вони являються найбезпечнішими серед усіх антидепресантів. Побічними ефектами цих препаратів є ажитація, акатизія, тривога, інсомнія, нудота, неприємні відчуття в ЖКТ, діарея, головний біль. Незначна холінолітична активність відмічається в 40 – 60% пацієнтів. Найбільш небезпечною, хоча і не частою побічною дією є розвиток серотонінового синдрому при використанні СІЗЗС, особливо при комбінації їх з інгібіторами моноамінооксидази (МАО).

У зв’язку з цим потреба у створенні нових препаратів, які проявляють антидепресивні властивості є актуальною. Аналізуючи літературні дані, було встановлено, що препарати на основі валеріани лікарської, крім основного седативного ефекту, проявляють антидепресивну активність[2, 7]. Також у препаратів валеріани відсутні побічні ефекти, які притаманні синтетичним лікарським засобам з аналогічною дією.

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.s.l.) – це збірний вид, який під цією назвою об’єднує близько 13 видів валеріан, що зустрічаються на території України, в тому числі найбільш поширений на півдні України, ендемік Криму валеріана Гроссгейма (V. grossgemii Worosch.). На сьогоднішній день цей вид валеріани вивчений недостатньо.   

МЕТА РОБОТИ: Провести порівняльний наліз антидепресивної активності настоянок отриманих з сировини Valeriana grossheimii Worosch. та настоянки валеріани лікарської заводського виготовлення.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: Сировину валеріани Гросгейма (Valeriana grossheimii Worosch.) для виготовлення настоянок заготовляли у фазу цвітіння. Валеріана Гросгейма дикоросла (АР Крим, Альмінське лісництво) та валеріана Гросгейма культивована (Дніпропетровська обл., смт. Томаківка) зібрані у 2011 р.; для порівняння використовували настоянку валеріани лікарської заводського виготовлення (ЗАТ Фармацевтична фабрика „Віола” м. Запоріжжя, серія 591210). Настоянки готували на основі 70% спирту методом мацерації.

Тестування здійснювали на основі класичної методики по R.D. Porsolt [8] в модифікації Е. В. Щетиніна з співавторами [4, 6]. Кожну тварину занурювали на 6 хв. у посудину заповнену водою з температурою 27ºС.  Фіксували тривалість плавання (енергійні рухи всіма лапами з активним переміщенням), пасивного плавання (слабкі гребки лапами, необхідні для підтримки тіла на плаву) і іммобілізації (відсутність плавальних рухів). Крім того, підраховували кількість періодів активного плавання різної тривалості і кількість самих коротких періодів іммобілізації тривалістю до 6 с. Вираховували індекс депресивності (ІД), обумовлений відношенням кількості самих коротких періодів іммобілізації до загальної кількості періодів активного плавання [1]. В якості препарату порівняння використовували антидепресант флуоксетин у дозі 10 мг/кг.

Результати досліджень були оброблені сучасними статистичними методами аналізу на персональному комп’ютері з використанням, у тому числі, стандартного пакету програм Microsoft Office 2010 (Microsoft Excel) та  „STATISTICA® for Windows 6.0”. Визначення виду розподілу ознаки у вибірці проводили з використанням критерію Шапіро-Уїлка, а рівність дисперсій розподілу ознак у групах – за допомогою критерію Левена. Порівняння двох груп з нормальним розподілом здійснювали із застосуванням параметричного класичного t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок і модифікованого t-критерію Стьюдента з роздільними оцінками дисперсій.  Використовувався рівень статистичної значущості відмінностей результатів досліджень - p<0,05; [3, 5].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Таблиця 1.

Динаміка структури і параметрів плавальної поведінки щурів, яким вводились настоянки валеріани, в тесті примусового плавання по Порсолту**

 

Контроль

Флуоксетин

1

2

3

Кількість періодів іммобілізації  до 6 с.

4,8± 0,5

2,8± 0,4*

4,0± 0,4

3,7± 0,6

4,1± 0,5

Кількість  періодів активного плавання

3,1± 0,4

5,4± 0,2*

3,5± 0,5

5,5± 0,4*

5,1± 0,2*

Тривалість пасивного  плавання, с

209,8± 13,0

276,5± 17,9*

236,1± 21,1

303,7± 24,3*

247,4± 16,0

Індекс депресивності

 

1,7± 0,3

0,5± 0,1

1,5± 0,5

0,6± 0,1*

0,8± 0,1*

Тривалість іммобілізації, с

199,8± 21,2

66,2± 30,4*

146,1± 22,3

27,1± 27,8*

73,2± 13,4*

Примітки: 1 – настоянка валеріани заводського виготовлення; 2 – настоянка культивованої валеріани Гросгейма; 3 – настоянка дикорослої валеріани Гросгейма.

* - вірогідність відмінностей з контрольною групою р<0,05

** -в кожній серії досліджень протестовані 7 тварин

 

Тривалість пасивного плавання збільшувалась при застосуванні флуоксетину на 31,8% (р<0,05). Тоді як при введенні настоянки валеріани  Гросгейма культивованої тривалість пасивного плавання зростала на 44,7% (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою, а настоянки валеріани  Гросгейма дикорослої та валеріани лікарської заводського виготовлення – на 17,9% та 12,5% відповідно.

Кількість періодів активного плавання за 6 хв. спостереження при застосуванні настоянки валеріани Гросгейма культивованої зросли на 77,3% (р<0,05), в той же час флуоксетин сприяв збільшенню цих показників на 72,7% (р<0,05), настоянка валеріани Гросгейма дикорослої на 63,6% (р<0,05), настоянка валеріани лікарської заводського виготовлення на 13,6%.

Кількість періодів іммобілізації тривалістю до 6 с. найвиразніше зменшувались при використанні препарату флуоксетин на 41,2% (р<0,05). Дещо поступаючись флуоксетину кількість періодів іммобілізації зменшувались при застосуванні настоянки культивованої валеріани Гросгейма на 23,5%. Менше контрольної групи знижували період іммобілізації до 6 с. настоянки валеріани лікарської заводського виготовлення та дикорослої валеріани Гросгейма на 17,7% та 14,7%  відповідно.

         Індекс депресивності при застосуванні флуоксетину знижувався на 68,9%. При застосуванні настоянки валеріани Гросгейма культивованої – на 59,6% (р<0,05), настоянки валеріани Гросгейма дикорослої – на 52,4% (р<0,05), а настоянки валеріани лікарської заводського виготовлення лише на 8,1%.

         Тривалість іммобілізації у щурів при застосуванні флуоксетину зменшувалась на 66,8% (р<0,05). В той же час при застосуванні настоянки валеріани Гросгейма культивованої тривалість іммобілізації знижувалась на 86,4% (р<0,05). Дещо менше зниження спостерігалось після введення настоянки валеріани Гросгейма дикорослої та настоянки валеріани лікарської заводського виготовлення на 63,3% (р<0,05) та 26,9% відповідно.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження антидепресивної активності настоянок валеріани показали, що найвиразнішу антидепресивну активність проявляла настоянка валеріани Гросгейма культивованої, яка за тривалістю активного плавання, загальним числом періодів активного плавання та тривалістю іммобілізації перевищувала препарат флуоксетин.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Батурин В. А. Ритмическая организация принудительного плавания и ее связь с особенностями поведения крыс / В. А. Батурин, Г.И. Манжикова // Журн. высшей нервн. деят. – 1988. – Т. 37. – Вып. 2. – С. 293 – 297.

2.     Валериана в фитотерапии / Н. С. Фурса, А. А. Зотов, С. Е. Дмитрук, С. Н. Фурса. // Томск: НТЛ 1998. – С. 212.

3.     Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием  Excel / С. Н. Лапач, А.В.Чубенко, П. Н. Бабич. - [2 изд.], перераб. и доп. – К.: Морион, 2001. – 408 с.

4.     Мельников А. В. Выбор показателей поведенческих тестов для оценки типологических особенностей поведения крыс / А.В.Мельников, М.А.Куликов и др. // Журн. высшей нервн. деят. – 2004. – Т. 54. - №5. – С. 712 – 717.

5.     Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ  STATISTICA / О.Ю. Реброва. – М., МедиаСфера, 2002. – 312 с.

6.     Щетинин Е. В. Биоритмологический подход к оценке принудительного плавания как экспериментальной модели „депрессивного” состояния / Е. В. Щетинин, В. А. Батурин, Э.Б. Арушаян, К. Б. Ованесов, А. В. Попов //  Журн. высшей нервн. деят. – 1989. – Т. 39. - №5. – С. 958 – 964.

7.     Hattesohl M. Extracts of Valeriana officinalis L. s.l. show anxiolytic and antidepressant effects but neither sedative nor myorelaxant properties / M. Hattesohl, B. Feistel, H. Sievers, R. Lehnfeld,[et al.] // Phytomedicine.-  2008. – V. 15(l-2). – 2-15 p.                            

8.     Porsolt R. D. Behavioural despain in mice: A primary screening test for antidepressants / R. D.  Porsolt, A. Berlin, M. Jalfre // Arch. Intern. Pharmacodyn. – 1977. – V. 229. – P. 327.