Педагогические науки /2. Проблемы подготовки специалистов

К. пед. н. Майєр Н.В.

Київський національний лінгвістичний університет

Соціальні ролі сучасного викладача іноземних мов вищого навчального закладу

В процесі формування у студентів іншомовної комунікативної компетентності, сучасний викладач іноземних мов (ІМ) виконує різні соціальні ролі.

По-перше, це – викладач, суб’єкт, який передає знання, стимулює пізнавальну активність студентів, формує навички та вміння. По-друге, це – вихователь, який піклується про всебічний розвиток особистості студентів, формує професійні і психологічні якості. По-третє, це – вчений, який проводить наукові дослідження в галузі дисципліни, яку викладає. По-четверте, це – менеджер, який організує аудиторні заняття, стимулює і контролює самостійну роботу студентів [3, с. 3].

Інші ролі викладача ІМ в навчальному процесі вищої школи, слідом за Т.В.Безродних [0], вважаємо адекватними основним ідеям компетентнісного підходу, а саме: розвиток самостійності студентів, орієнтація на кінцеві результати навчання, урахування побажань роботодавців в проектуванні результатів навчання, використання і мобілізація знань на практиці. До них, підтримуючи точку зору авторки, відносимо такі: викладач-консультант, де взаємодія між ним і студентом спрямована на вирішення проблем і внесення позитивних змін в професійно орієнтовану навчально-пізнавальну діяльність студента з ІМ; викладач-модератор, діяльність якого спрямована на розкриття потенційних можливостей студентів та їхніх здібностей до оволодіння професійно орієнтованою ІМ; викладач-тьютор, який супроводжує індивідуальні освітні програми студентів; викладач-коуч допомагає студенту розкрити його власні ресурси, поставити цілі та досягти їх найефективнішим способом, знайти самостійні рішення професійних проблем.

З названими соціальними ролями корелюють уміння сучасного викладача ІМ, визначені О.Б.Бігич, а саме: навчати студента вчитися і привчати його до систематичного учіння, оскільки в здатність випускника вищого навчального закладу до постійної й безперервної самоосвіти в сучасному суспільстві є вагомою особистісною якістю; проектувати власні технології навчання студентів, самостійно й ефективно усувати труднощі й розв’язувати проблеми, які виникають; розробляти й використовувати нестандартні прийоми вирішення педагогічних завдань; раціонально оцінювати власну професійну діяльність та висувати реальні цілі [4, с. 15].

Крім того, викладач ІМ виконує роль наставника, зокрема, коли йдеться про керівництво діяльністю магістрантів – майбутніх викладачів ІМ – під час їх педагогічної практики. Виконуючи роль наставника, викладач ІМ знайомить магістрантів з планом навчального процесу та робочою програмою; проводить демонстраційне заняття, організує його обговорення; спільно з груповим методистом-керівником педагогічної практики планує навчальну роботу практикантів та позааудиторну роботу з ІМ; консультує та надає магістрантам допомогу з планування циклу занять, при підготовці до проведення практичних занять, при виготовленні наочних посібників і технічних засобів навчання, затверджує плани-конспекти занять; консультує та надає допомогу при підготовці та проведенні позааудиторних заходів ІМ; відвідує та аналізує заняття магістрантів-практикантів [2, с. 15-17].

Власні спостереження за навчально-виховним процесом з ІМ у вищому навчальному закладі, власний педагогічний досвід дозволяють нам окреслити соціальні ролі, притаманні сучасному викладачу ІМ вищого навчального закладу, де (слідом за Т.В.Безродних [0]), акцентуємо увагу не на офіційному детермінуванні цих ролей, а на самостійній трансформації викладачем ІМ своїх рольових позицій залежно від об’єктивних вимог навчального процесу (див. схема 1).

Схема 1. Соціальні ролі викладача іноземних мов вищого навчального закладу

Ефективність реалізації викладачем ІМ вищого навчального закладу його соціальних ролей передбачає володіння ним високим рівнем методичної компетентності та професійно орієнтованої ІКТ-компетенції.

Література:

1. Безродных Т.В. Новые роли преподавателя ВУЗа / Т. В. Безродных [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28_PRNT_2011/Pedagogica/5_93947.doc.htm

2. Організація педагогічної та науково-асистентської практики в кредитно-модульній системі (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр») / Укл.: Соловей М.І., Спіцин Є.С., Бориско Н.Ф., Скляренко Н.К., Кудіна В.В., Бражник Н.О., Демчик В.С. – Вид. 2-ге, доп. – К.: Ленвіт, 2009. – 112с.

3. Преподаватель в XXI веке: рек. указ. [2000-2010 гг.] / сост.: О.П. Шрейн, Е.А. Штумпф; под ред. О.И. Ткаченко. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2010. – 147 с.

4. Теорія і практика формування іншомовної професійно орієнтованої компетентності в говорінні у студентів нелінгвістичних спеціальностей: Колективна монографія / Заг. і наук. Ред. Бігич О.Б. – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2013. – 383 с.