К.п.н. Магрламова К.Г.
ДЗ «Дніпропетровська
медична академія МОЗ України»
Специфіка навчання
дорослих висуває свої вимоги
до викладача та до
стилю викладання
Проблема розвитку освіти
дорослих в Україні розглядається на державному рівні. Закон України “Про освіту
дорослих” (Розділ І) освіта дорослих це цілеспрямований процес розвитку та
виховання особистості шляхом реалізації освітніх програм та послуг, здійснення освітньо-інформаційної
діяльності в межах та поза межами загальної середньої, професійно-технічної,
вищої та післядипломної освіти.[1]
У 1972 році постановою Міжнародної
конференції ЮНЕСКО визначено, що підготовці викладачів до навчання дорослих
повинна надаватися особлива увага, а також прийнято рішення:
1) скласти програми для
підготовки вчителів за спеціальністю "освіта дорослих";
2) до програм підготовки
вчителів, бібліотекарів та інших працівників освіти включити навчальну
дисципліну "освіта дорослих";
3) провести семінари
та практичні заняття для викладачів дорослих;
4) використовувати засоби
масової інформації та інші форми дистанційного навчання для підготовки відповідних
викладачів [6].
Специфіка навчання
дорослих висуває свої вимоги до викладача та до стилю викладання ним
навчального матеріалу. Отже, викладач:
• із лектора перетворюється на
консультанта, інструктора, тому повинен мати не лише грунтовні професійні
знання, а й відповідні особисті якості;
• орієнтується на діалоговий стиль
спілкування зі слухачами;
• враховує попередній досвід слухачів і
допомагає його використовувати, тобто спочатку визначає стартовий рівень,
наявні як професійні, так і ті непрофесійні знання та вміння, які можна
інтегрувати в професійні;
• має бути готовим до того, що хтось зі
слухачів у певному питанні виявиться компетентнішим за нього, а також враховувати
побажання слухачів щодо методів навчання;
• оскільки працює з групою людей, різних
за віком, рівнем освіти, досвідом тощо, повинен володіти різними педагогічними
методами та прийомами, щоб забезпечити індивідуальний підхід до кожного
слухача, надати йому необхідну допомогу;
• працює в одній команді з іншими
педагогічними працівниками, орієнтуючись на кінцеву мету навчання.
Викладач – не тільки
професіонал своєї справи, він повинен мати необхідні знання для здійснення
соціальної та іншомовної комунікації, займати активну життєву позицію, володіти
цілим комплексом компетенцій. Соціально компетентного викладача відрізняє
високий рівень національної свідомості, знання культури, історії рідної країни
та соціальна відповідальність.
Тобто, роль
викладача це:
1. Сформулювати
порядок денний і стежити за часом.
2. Дотримуватись
навчальних завдань.
3. Захищати інтереси
всіх слухачів.
4. Слухати.
5. Узагальнювати
матеріал.
6. Аналізувати.
7. Концентрувати
увага групи.
8. Врегульовувати
спроби підірвати ваш авторитет.
9. Залучати
мовчазних слухачів.
10. Забезпечувати
образ дій
Існують чотири етапи
викладання матеріалу на яких викладач повинен мати різну поведінку до
вивчаючого:
Етап 1: Досвід
Той, хто навчається,
відкриває для себе нову інформацію, яка вимагає від нього \ неї зворотної
реакції.
Завдання, які можна
використовувати
• Групове вирішення проблеми
• Розбір практичних прикладів
• Групові завдання
• Тренування навичок
• Ігри, рольові ігри
• Відвідування робочих місць
Роль викладача
Головна роль
викладача - структурувати навчальний процес. Вона чи він повинні вміти пояснити
мету навчального завдання й уточнити норми, правила і тимчасові рамки.
Інформація повинна викладатися в зрозумілій для слухачів формі і стимулювати
їхній інтерес (наприклад, за допомогою наочного приладдя чи запитань).
Викладачу необхідно
дуже чітко і ясно пояснювати завдання для роботи в малих групах. Завдання,
включаючи питання для обговорення, повинно бути видане з роздатковим матеріалом
чи написано на великому перекидному блокноті. Варто призначати членів групи (чи
волонтерів) на роль секретаря, що веде дискусії, відповідального за час і
доповідача. Хоча велика частина процесу продовжується на наступному етапі,
викладач може задати кілька питань вже зараз. Цей перелік може містити в собі
наступні питання:
• Є які-небудь питання щодо завдання?
• Чи потрібна вам ще яка-небудь додаткова
інформація?
• Як йдуть справи?
• А ви подумали про...?
• Чи не можна бути більш конкретним?
• Можете ще що-небудь сказати по цьому?
• Можете придумати іншу альтернативу?
• Ви готові записати результати вашої
роботи на великому перекидному блокноті?
• Скільки ще часу вам потрібно?
Етап 2: Осмислення досвіду
Ті, хто навчаються,
сортують інформацію, напрацьовану на етапі 1. Вони будуть використовувати цю
інформацію на наступному етапі для розробки ключових «пізнань» про предмет
навчання, але спочатку їм необхідно проаналізувати отриманий досвід.
Завдання, які можна
використовувати
·
Обговорення в малих групах
·
Виступи учасників
·
Обговорення у великій групі
·
Звіти про результати роботи в малих групах
Роль викладача
Роль викладача -
допомогти слухачам осмислити отриманий досвід. Викладачу необхідно зробити так,
щоб важливі моменти досвіду не були упущені. Ефективний спосіб допомогти тим,
хто навчається, в осмисленні - це задавати їм питання про те, що відбулося, і
як слухач на це реагував. Етап 2 - це тоді, коли слухачі обмінюються своїми
ідеями й реакцією один з одним. Ось приклади тих типів запитань, що викладач
може задати:
• Що відбулося?
• Що ви відчували коли...?
• Хто-небудь почувається по-іншому?
• Що ви помітили про...?
• Що ви думаєте про досвід?
• Хто-небудь ще відчуває те ж саме з цього
приводу?
• Ви згодні \ не згодні з тим, що вони
говорять? Чому?
• Хто-небудь хоче що-небудь додати?
• Це вас дивує?
• Ви розумієте, що...?
• Чому ви не...?
Зверніть увагу на
те, що викладач використовує питання відкритого типу для стимулювання
обговорення.
Етап 3: Генералізація досвіду
Слухачами
інтерпретується те, що обговорювалося на етапі 2, для того, щоб визначити, що
це значить, які уроки можна отримати й сформулювати принципи.
Завдання, які можна
використовувати
• Синтезована дискусія у великій групі
• Лекції
• Демонстрація
• Завдання для читання
Роль викладача
Роль викладача –
направляти тих, хто навчається. Більш ніж на будь-якому іншому етапі викладачу
необхідно добре володіти предметом навчання і бути надійним джерелом
інформації. Це не означає, що викладачу потрібно давати відповіді на всі
питання протягом всього етапу. Насправді, якщо слухачі будуть самі знаходити
відповіді, то вони, можливо, краще засвоять матеріал.
Викладач, як гід,
допомагає слухачам зосередитися на змісті і значенні двох етапів - досвіді й
осмисленні - таким чином, щоб ті, хто навчаються, усвідомили, що вони навчилися
чомусь новому. Існує два основні підходи в здійсненні цього: 1) викладач може
запропонувати слухачам коротке узагальнення (як в лекції чи в завданні для
читання); 2) викладач може, задаючи навідні запитання, допомогти слухачам
зробити свої власні висновки (як в дискусії, спрямованій на досягнення
консенсусу). Останній підхід вимагає від викладача високих навичок ведення
дискусії.
Серед корисних
питань, що можуть задаватися викладачем, можуть бути наступні:
• Чому ви з цього навчилися?
• Що все це значить для вас?
• Як все те, про що ми говоримо,
узгоджується одне з одним?
• Чи отримали ви внутрішнє бачення
щодо...?
• Які основні теми ми тут бачили?
• Чи є тут уроки, які варто затямити?
Етап 4: Застосування
Для того щоб слухач
усвідомив важливість навчання, нові знання повинні мати безпосереднє відношення
до його чи її життєвої ситуації. На етапі 4 слухач встановлює зв'язок між
навчанням і реальним світом - вони рідко збігаються. Цей зв'язок можна зміцнити
за допомогою тренування й складання планів щодо застосування після завершення
навчання.
Завдання, які можна
використовувати
• Планування дій
• Відвідування робочих місць
• Тренування нових навичок
• Обговорення
Роль викладача
Основна роль
викладача зводиться до ролі наставника слухача. Коли той, хто навчається,
намагається робити якісь речі самостійно, викладач може дати йому пораду чи
стимулювати слухача намаганням поліпшити свої нові навички. Ключове питання, що
тут задається, це: «Як наступного разу я повинний зробити це по-іншому?». Нижче
наводяться деякі питання, що можуть задаватися викладачем:
• Від чого ви більше всього одержали
задоволення?
• Що для вас виявилося найскладнішим?
• Як ви можете застосувати це до вашої
ситуації вдома?
• Ви можете представити собі, що ви робите
це через 2 тижні? Що б ви хотіли
зробити більше всього після повернення з навчання?
• Як ви думаєте, що буде представляти
найбільші труднощі, коли ви почнете це застосовувати?
• Якщо ви робили це ж саме в своєму
власному проекті, то, що б ви зробили по-іншому?
• Як можна було б зробити цю вправу більш
значимою для вас?
• Ви очікуєте який-небудь спротив після
повернення?
• Що ви можете зробити, щоб перебороти
спротив з боку інших?
• Чи є області, у яких би ви хотіли
побільше потренуватися?
• Які питання у вас ще залишилися?
• Як би ви змогли зробити це краще?
Таким чином, роль
викладача полягає в наданні допомоги тому, хто навчається, протягом всього
процесу навчання. Гарний викладач повинен мати компетенцію для розуміння того,
що відбувається на кожнім етапі і полегшувати навчальний процес.
Література:
1. Основні засади
розвитку вищої школи в контексті Болонського процесу : документи, матеріали //
Проект Закон України про освіту дорослих. Ч. 1. –Київ–Тернопіль, 2004. – С.
1–8.
2. Одет Ю.Дж., Бекер
С., Майкелоніс В.М., Сидоренко О. Розвиток викладацької майстерності та вдосконалення учбових планів: Матеріали
навчального семінару для українських викладачів економіки та бізнесу._
К.:CEUME,1999. – 164c.
3. Сурмин Ю.
Методология анализа ситуаций. – К.:Центр инноваций и развития, 1999. – 94с.
4. Шеремета П.,
Каніщенко Л. Кейс-метод: здосвіду викладання в українській бізнес-школі/ За
ред. Сидоренка. – К.:Центр інновацій та розвитку,1999 – 80с.
5. Як викладати
ситуаційні вправи/ за ред. О.І.Сидоренка.-
К.: Центр інновацій та розвитку,1999 – 64с.
6. Guthrie, James W.
Encyclopedia of education. Vol. 4 / James W. Guthrie //
Thomson, Gale. – New
York, 2003. – 1524 p.