А. О. Кришталь

аспірант, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УТОЧНЕННЯ ТЛУМАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ» У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Останнім часом у науково-педагогічних джерелах знаходимо різні варіанти написання одного й того самого поняття, на кшталт: «інтерактивні технології навчання» і «технології інтерактивного навчання», «проектна технологія навчання» і «технологія проектного навчання». З’ясуємо, чим зумовлена така розбіжність у назвах навчальних технологій з філологічної і педагогічної точок зору у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки.

У найбільшій із запропонованих нині класифікацій педагогічних технологій Г. Селевка знаходимо такі назви технологій: «технологія модульного навчання», «технологія сучасного проектного навчання», «технологія проведення дискусій» тощо, а також «ігрові технології», «інтерактивні технології», «тренінгові технології» тощо. З філологічної точки зору, викликає сумнів щодо правильності розташування прикметників у відношенні до іменника «технологія».

Звернемося до трактування понять «проектний», «технологія» і «технологія навчання» і спробуємо встановити залежність між цими поняттями.

У «Сучасному тлумачному словнику української мови» не знаходимо терміностатті «проектний». Орієнтуємося на трактування іменника «проект» – «план, задум організації, влаштування, заснування будь-чого» [4, с. 728].

Керуючись семантикою сучасної української мови, адаптуємо трактування означеного терміна до прикметника «проектний» – «такий, що планується, влаштовується, засновується».

Стосовно поняття «технологія», то це – «сукупність вироблених операцій, методів, процесів у певній галузі виробництва, способів, що використовуються в якій-небудь справі; сукупність знань про способи обробки матеріалів, виробів, про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва тощо» [4, с. 855].

Отже, технологія – це комплекс визначених наперед дій, способів і прийомів, організованих у певному порядку задля досягнення конкретного результату у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки. Відмітимо, що елементи планування, прогнозування і передбачення закладені в основу цього поняття.

Поняття «технологія навчання» трактують як «шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання» [3, с. 370]. Зауважимо, що відбувається переорієнтація з виробничої галузі і продукту праці на педагогічний процес і специфічний результат у вигляді засвоєння певних знань, умінь і навичок.

Враховуючи філологічний аспект, прикметник, що стоїть перед іменником виражає його ознаку, якість або властивість. Об’єднуючи філологічний та педагогічний аспекти, розташування прикметника «проектний» перед поняттям «технологія» нівелює основну педагогічну категорію «навчання».

Аналогічної точки зору дотримується О. Пометун, аналізуючи поняття «інтерактивні методи навчання». Такий порядок слів у згаданому вище понятті зміщує акценти з якості процесу навчання на якість самого методу: «тобто, як тільки перестає працювати метод – той, хто навчається, перестає активно навчатися та взаємодіяти з іншими. В інтерактивному навчанні основною є активність учня, що задається не тільки безпосередньо методом, але й іншими чинниками, наприклад, освітнім середовищем, створюваним у навчальному закладі, тощо» [2, с. 12].

Стосовно категорії «навчання», І. Осадченко уточнює, що «саме методика навчання як складник технологічної підсистеми структури системоутворювальних педагогічних категорій визначає сутність самого виду навчання: методи інтерактивного навчання – технологію інтерактивного навчання, методи ситуаційного навчання – технологію ситуаційного навчання тощо» [1, с. 82]. Вважаємо таке зауваження справедливим і для поняття «технологія проектного навчання», що ґрунтується на методах проектного навчання у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки.

Таким чином, надалі будемо віддавати перевагу терміну «технологія проектного навчання», де об’єктом є саме процес навчання, на противагу терміну «проектна технологія навчання», де смислове навантаження здебільшого орієнтоване на процедуру виконання дій, тобто, технологію у контексті підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки.

Література:

1. Осадченко І. І. Технологія ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи : дис. … доктора пед. наук : 13.00.09 / Осадченко Інна Іванівна. – Умань, 2013. – 526 с.

2. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. І. Пометун. – К. : А.С.К., 2007. – 144 с.

3. Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки : навч. посіб. – К. : Академвидав, 2006. – 520 с.

4. Сучасний тлумачний словник української мови : 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х. : ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.