Педагогические науки/2.Проблемы подготовки специалистов

Кашперук С. Г.

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, Україна

Превентивне прогнозування деформації правової свідомості як педагогічна умова в технології формування правової свідомості курсантів-прикордонників

Практика свідчить, що наявність негативних рис у структурі особистості курсантів вказує на можливість її деформаційного розвитку при несприятливих зовнішніх і внутрішніх умовах. Відповідно для того, щоб з достатнім ступенем ймовірності передбачити, чи вчинить той чи інший курсант порушення військової дисципліни або залишиться у межах нормальної поведінки, необхідно знати ряд інших ключових прогностичних чинників. На нашу думку прогнозування цього має вагоме значення у процесі попередження порушень дисципліни курсантами, оцінки деформації правової свідомості під час навчання у вищому навчальному закладі. Саме, можливість передбачити некеровані аспекти подій перед плануванням навчально-виховної діяльності дозволяє зробити якнайкращий вибір, який, інакше, міг би бути не таким вдалим.

Особливого значення це набуває в умовах специфічної правовиховної діяльності. Сутність специфіки правовиховної діяльності держави полягає в тому, як показало дослідження питань формування правосвідомості, що вона носить організований, цілеспрямований і керований характер та може проводитися для досягнення поставлених цілей, прогнозованих результатів і позитивного ефекту за допомогою ефективних засобів, з використанням доцільних форм і методів. Зміст цього виду діяльності держави, на нашу думку, полягає у тому, що дія суб’єктів на об’єкти, мета – формування правової компетентності громадян, правове виховання як на індивідуальному, так і на державному рівні, сприятимуть формуванню правової свідомості, прищеплення навичок правомірної поведінки і підвищення їх соціально-правової активності.

Зважаючи на це кінцевою метою педагогічного прогнозування є вдосконалення процесу управління всіма ланками системи професійної підготовки. При цьому разом з вирішенням власне педагогічних проблем, орієнтованих на обґрунтування якісних характеристик підготовки курсантів, вважаємо за необхідно приділити належну увагу й вирішенню проблем матеріальних витрат, що відводяться на професійну підготовку, пов’язаних з прогностичними дослідженнями певних кількісних показників.

Позитивний вплив прогнозування на хід і результати педагогічної діяльності актуалізують необхідність включення прогностичної діяльності в усі сфери педагогічного процесу. Прогноз дозволяє з найменшими затратами передбачати систему навчальних або виховних впливів, які є більш дієвими для реалізації визначеної мети, забезпечувати відповідність результатів педагогічної діяльності[1, с. 5]. Крім того, прогнозування виступає необхідним і обов’язковим компонентом у педагогічній діяльності й виконує діагностичну, інформаційну та регулятивну функції. Це виявляється у передбаченні перспектив розвитку педагогічних об’єктів при умовах, очікуваних педагогічних впливів, моделюванні варіантів для пошуку альтеративних способів досягнення педагогічної мети, вибору серед них оптимальних для конкретних умов. Діагностична, інформаційна та регулятивна функції педагогічної діяльності взаємопов’язані та вимагають формування відповідних умінь у процесі підготовки педагога.

У сучасних умовах, коли ціна часу дуже висока, превентивне прогнозування набуває особливого значення:

воно допомагає бачити ті пріоритетні напрямки, на які повинна бути зорієнтована профілактична робота сьогодні;

виграш у часі створює умови для швидкого перегрупування профілактичних сил, різноманітного застосування впливів для оптимального вирішення питань;

воно дає можливість скоординувати нинішню і майбутню мету, завдання, методи, форми діяльності.

Так, результати дослідно-експериментальної роботи свідчить, що схильність до протиправної поведінки є значно вищою у курсантів, які виховувались в несприятливий родинній обстановці. У таких випадках криза духовної й емоційної близькості призводить до виникнення у курсантів відхилень у процесі соціалізації в умовах органів та підрозділів прикордонного відомства. Аморальна поведінка батьків порушує процес засвоєння суспільно значущих норм поведінки. Накопичуванню девіантного потенціалу сприяють також такі родинні чинники, як розбіжності у поглядах батьків, недостатня педагогічна поінформованість батьків у методах і засобах виховання, незнання індивідуальних особливостей особистості цього віку.

Тому, ми вважаємо, що превентивне прогнозування деформації правової свідомості курсантів-прикордонників у начально-виховному процесі вищого навчального закладу є вагомою педагогічною умовою у технології формування правової свідомості курсантів-прикордонників. А результати формувального експерименту свідчать про те, що ця умова забезпечує чітке визначення пріоритетних напрямків, на які повинна бути зорієнтована профілактична робота сьогодні, оперативне перегрупування профілактичних сил та засобів, різноманітного застосування впливів для оптимального вирішення профілактичних питань, а також координацію мети, завдань, методів та форм діяльності.

Література:

1. Бондар, В. І. Педагогічне прогнозування як процес формування прогностичних умінь учителя початкової школи [Текст] / Бондар В.І., Севастюк М. С. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – 60 с.