Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

К.п.н. Корнієнко В.В.

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Професійна підготовка майбутніх фахівців з прикладної лінгвістики в європейських країнах

Тривалий розвиток системи вищої освіти України постійно потребує модернізації та вдосконалення. Тому, одним із шляхів підвищення якості вітчизняної освіти є використання досвіду розвинених країн світу. Професійна підготовка майбутніх фахівців має відповідати сучасним запитам суспільства, адже з’явилася потреба у кваліфікованих фахівцях, які поєднують у своїй професійній діяльності комунікативні уміння й навички та використання новітніх інформаційних технологій. Саме тому в суспільстві виник запит на прикладних лінгвістів як фахівців, які поєднують ці якості. Якість професійної підготовки фахівців у галузі прикладної лінгвістики турбує як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, оскільки застосування знань, умінь і навичок з прикладної лінгвістики охоплює широкий спектр професійної діяльності в галузі політики, ЗМІ, економіки, викладання, перекладацьких послуг тощо. Передовим досвідом професійної підготовки фахівців з прикладної лінгвістики володіють вищі навчальні заклади Європи, тому вважаємо за необхідне звернутися до досвіду європейських країн.

Сьогодні, напрям «прикладна лінгвістика» набув великої популярності серед молоді Великої Британії, Германії, Франції, Польщі, Болгарії. Диплом фахівця з прикладної лінгвістики можна отримати на рівні бакалавра (4 роки навчання) з можливістю вдосконалити набуті знання вміння та навички на рівні магістра (1 рік) як на базі коледжу так і на базі університету.

Основні напрями професійної діяльності фахівця з прикладної лінгвістики, можливі посади та сфери професійної реалізації, зокрема: у сфері освіти – учитель англійської мови як другої іноземної, ділової мови, мовознавства, міжнародний студентський радник, укладач каталогів та словників, адміністратор мовних програм, бібліотекар/архіваріус; у сфері бізнесу/ промисловості – фахівець з крос-культурних комунікацій, спеціаліст з комп’ютерної мови, аналітик комп’ютерних систем та суміжних галузей, фахівець із розпізнавання мовлення та синтезу мови; у сфері управління – перекладач, диктор/коментатор, програмний спеціаліст інформаційного агентства, укладач прес-релізу, дослідник маркетингу та трудових відносин, аналітик; у сфері мас-медіа – репортер/журналіст/оглядач, фахівець із комп’ютерного програмного забезпечення, аналітик громадської думки, редактор та ін.

Так, у 1948 році у британському освітньому журналі «Вивчення мови: журнал прикладної лінгвістики» («Language Learning: A Journal of Applied Linguistics») з’явились перші згадування про прикладну лінгвістику. Зазначимо, що здебільшого, ті, хто пишуть про прикладну лінгвістику, визнають, що вислів «прикладна лінгвістика» належить до викладання мови (письмового та усного перекладу, мовного планування тощо). На думку В. Маккея (W. Mackey), прикладна лінгвістика в цьому трактуванні не є новою: «Упродовж історії формального викладання мови завжди була свого роду прикладна лінгвістика, така, яку ми знаємо сьогодні».

На Заході аналоги даного терміну (англ. applied linguistics, нім. angewandte linguistik) використовуються насамперед для позначення теорії і практики викладання іноземних мов, включаючи методику, особливості опису граматики для навчальних цілей тощо. Наприклад, інститут в Дубліні, що носить назву School of Applied Languages (дослівно «Школа прикладних мов») фактично являє собою інститут іноземних мов. Вітчизняне сприйняття терміну «прикладна лінгвістика» тісно поєднується з використанням інноваційних комп’ютерних технологій тому, «прикладна лінгвістика» часто використовуються в тому ж значенні що і терміни «комп’ютерна лінгвістика», «обчислювальна лінгвістика», «автоматична лінгвістика», «інженерна лінгвістика», що є не зовсім вдалим, оскільки кожна з перелічених дисциплін має свій предмет і методи роботи в рамках прикладної лінгвістики як більш широкого напряму. Ми притримуємось у нашому науковому пошуку трактування терміну «Прикладна лінгвістика» як галузі лінгвістики, орієнтованої на практичне застосування здобутків теорії мови в різних сферах людської діяльності, пов’язаних з використанням мови; оперує новітніми засобами обробки інформації, суто лінгвістичними й математичними методами дослідження; допомагає розв’язати фундаментальні проблеми і мовні труднощі, отримати якісні рішення.

Питаннями прикладної лінгвістики займаються Асоціації з прикладної лінгвістики. В Європі налічується близько 16 таких асоціацій, а саме: Association Belge de Linguistique Appliquée (Бельгія), Asociación Española de Lingüística Aplicada (Іспанія), Association Finlandaise de Linguistique Appliquée (Фінляндія), Association Française de Linguistique Appliquée (Франція), Associazione Italiana di Linguistica Applicata (Італія), Association Néerlandaise de Linguistique Appliquée (Нідерланди), Association Norvegienne de Linguistique Appliquée (Норвегія), Association Suédoise de Linguistique Appliquée (Швеція), Association Suisse de Linguistique Appliquée (Швейцарія), British Association for Applied Linguistics (Великобританія), Estonian Association of Applied Linguistics (Естонія), Gesellschaft für Angewandte Linguistik (Німеччина), Greek Applied Linguistics Association (Греція), Irish Association for Applied Linguistics (Ірландія), Polish Association of Applied Linguistics (Польща), National Association of Applied Linguistics (Росія). Всі ці асоціації об’єднані Міжнародною асоціацією прикладної лінгвістики (International Association of Applied Linguistics) та мають на меті поліпшення взаємодії та співробітництва між європейськими прикладними лінгвістами та відповідно цієї мети повідомляють на своєму сайті про останні публікації, проекти та з’їзди окремих національних філій AILA (International Association of Applied Linguistics); організують спільні конференції та аналогічні заходи, які географічно полегшують прикладним лінгвістам з Європи зустрічатися та обмінюватися ідеями, редагувати Європейський журнал прикладної лінгвістики, який фокусується на темах європейських досліджень, що проводять європейські вчені та друкують свої наукові досягнення декількома європейськими мовами; сприяють молодим дослідникам шляхом організації щорічної конференції виключно для молодших наукових співробітників прикладної лінгвістики з усієї Європи, де вони можуть представити результати своїх досліджень; проводять щорічну зустріч представників європейських філій AILA, де розглядаються питання багатомовності в Європі; визначають пріоритети для майбутньої співпраці; ініціюють та здійснюють спільні проекти в межах тем пов’язаних з Європою. Зазначимо, що Міжнародна асоціація з прикладної лінгвістики має на меті отримати консультативний статус при ЄС та Ради Європи, враховуючи існуючий обсяг компетенцій з питань мовної політики, пов’язаних з Європою та доступних серед європейських асоціацій прикладної лінгвістики.

В Україні підготовка фахівців з прикладної лінгвістики досі не набула широкого попиту і здійснюється у 15 вищих навчальних закладах. Почали підготовку спеціалістів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Національний університет «Львівська політехніка». Зауважимо, що на відміну від європейських університетів, вітчизняні вищі навчальні заклади фокусують зміст своїх освітніх програм на педагогічну діяльність, а тому це звужує можливість працевлаштування фахівців з прикладної лінгвістики на ринку праці України.

Так, зазначимо, що вивчення досвіду європейських країн професійної підготовки фахівців з прикладної лінгвістики, інтегрування їх досвіду у різні галузі економіки, бізнесу, промисловості тощо становлять для нас великий інтерес та надає можливість використання європейського досвіду у системі вітчизняної освіти.