к. пс. н. Ящишина Ю. М.

к.х.н. Кудерська Т.В.

Донбаська державна машинобудівна академія

 

ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ВИШУ

        

         Освітня діяльність є найширшим сучасним полем діяльності людини. На цьому просторі розташовані й різні методи викладання: лекції, лабораторно-практичні і семінарські заняття, інтерактивні методи навчання (евристична бесіда, дискусія, методи „круглого столу” і „мозкового штурму”, робота з малими групами, ділові ігри) тощо. Власне різні методи викладання можна поділити на дві групи: ті, де домінує педагог, і ті, що вимагають активності від учасників навчально-виховного процесу. Проте, було б неправильно поділяти зазначені методи викладання на більш чи менш ефективні. Кожен з них має свої переваги й недоліки. Але зараз не викликає сумнівів те, що актуальними є ті методи, за допомогою яких не тільки накопичуються знання, а, насамперед, формуються навички і створюються умови для активної роботи студентів.

Сучасні активні форми роботи знайшли своє поширення і розвиток при проведенні різних тренінгів. Тренінг розглядається як техніка, що поєднує у собі навчальну та ігрову діяльність та як метод розвитку певних здібностей.  Сутність тренінгового навчання полягає у тому, що практично усі учасники залучаються до процесу навчання, де вони можуть обмінюватися думками, почуттями в умовах емоційного комфорту та творчої атмосфери, які забезпечуються правилами ведення тренінгу та залежать, насамперед, від особистості педагога.

Актуальність використання тренінгових технологій у практиці викладання вищого навчального закладу, по-перше, обумовлено зміною стосунків „викладач – студент” з позиції „суб’єкт (викладач) – об’єкт (студент)” на суб’єкт – суб’єктний характер відносин. Це вимагає активність обох сторін. Саме активні методи навчання мають великий потенціал для посилення взаємодії між викладачем і студентами, це методи спілкування на основі взаємодії.   По-друге, основною умовою такої взаємодії є активізація пізнавальної активності студентів на заняттях. Інтерактивні методи роботи пробуджують інтерес студентів до навчання та їх активність, тим самим змінючи хід комунікації саме у напрямку взаємодії. По-третє, активна робота сприяє формуванню навичок, так необхідних майбутньому спеціалісту. Це сприяє формуванню інтегрованої групи та зростанню впевненості у студентів, підвищує їх зацікавленість до предмета.

Отже, висновок, який виходить з усіх цих міркувань, цілком очевидний: педагоги вишів можуть успішно використовувати тренінгові технології навчання у педагогічній практиці. В умовах ігрових моделей навчання змінюється і роль викладача. Він виступає не стільки джерелом інформації, скільки організатором цієї роботи, спрямовуючи її у потрібне русло, створюючи сприятливий психологічний клімат у студентській групі, виправляючи помилки. Це допомагає студентам творчо підходити до процесу навчання взагалі, сприяє розвитку вміння зважувати альтернативні рішення, бачити неординарні шляхи розв’язання проблем. При використанні таких методів досягається максимальне запам’ятовування навчального матеріалу та забезпечується активна роль студентів у його обробці. Перевага активних методів полягає і у тому, що теоретичні знання випробовуються в умовах, наближених до реальних. Таким чином, студенти мають можливість сформувати ті навички роботи, які необхідні  майбутньому фахівцю.

Тренінгові технології успішно використовуються у навчально-виховній роботі Донбаської державної машинобудівної академії на заняттях з курсів дисциплін гуманітарної спрямованості. Так, досить ефективним є використання тренінгових технологій на практичних заняттях з працевлаштування та ділової кар'єри, що викладається студентам 5-го курсу. Прийоми та методи такої активної роботи апробовані на семінарських заняттях у різних группах. Так, для закріплення теоретичних знань, активізації мислення доцільні жваві дискусії з відповідних тем курсу. Зібрати якомога більше ідей щодо певної проблеми від усіх учасників групи можна за допомогою „мозкового штурму”. З метою оволодіння навичок ділового спілкування проводяться рольові ігри та відбувається програвання рольових ситуацій. Це дозволяє студентам моделювати формувальні ситуації,  „приміряти” на себе певну роль. Важливим моментом цієї роботи  є обмін почуттями, аналіз „слабких” місць, визначення проблем, над якими необхідно працювати. У цьому випадку викладач фіксує та узагальнює судження усіх членів групи. З метою розвитку комунікативних навичок, наприклад, до тем „Красномовність у діловому спілкуванні”, „Бар’єри спілкування” підібрано комунікативні ситуації, в яких потрібно знайти правильне рішення. При закріпленні теми „Імідж ділової людини” використовується модифікований варіант тренінгової техніки „Колесо життя”. На основі цієї техніки було розроблено творче завдання, в якому необхідно зібрати позитивний образ ділової людини. Модифіковано рольову гру „Прийом на роботу”, в якій кожен учасник програє по черзі 3 ролі: претендента на роботу, роботодавця та експерта. Для співбесіди підготовлено питання, які найчастіше задають роботодавці при прийомі на роботу. Після гри відбувається обмін своїми враженнями, емоціями, аналізуються „слабкі” місця. Крім того, кожне семінарське заняття супроводжується блоками тестів з аутопсиходіагностики (напр., „Самодіагностика етикетних правил поведінки”, „Рівень розвитку ділових якостей” тощо) з метою діагностування студентами своїх ділових та особистісних якостей.

Методи активної роботи успішно використовуються у виховній роботі зі студентами. Розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес низку занять з використанням тренінгових технологій при проведенні кураторських годин зі студентами першого курсу з метою обговорення актуальних та цікавих для них тем (напр. „Адаптуємося до навчання у виші”, „Вчимося спілкуватися” тощо). Розроблено заняття з профілактики негативних звичок із залученням відео- та методичного матеріалу Програми Міністерства освіти та науки України «Сприяння просвітницькій роботі ”Рівний – Рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя», за підтримки та фінансування ООН (ЮНЕЙДС) [4]. Заняття проводить психолог зі студентом-інструктором (помічником психолога). Проведення психологом таких занять разом зі студентами-інструкторами є дуже позитивним моментом, тому що відбувається передача нових знань за принципом рівний-рівному (від студента – студенту). Це сприяє встановленню атмосфери довіри, знімає бар’єри у спілкуванні, тим самим покращує ступінь освоєння нових знань та навичок.

Таким чином, використання тренінгових технологій є досить ефективною формою навчально-виховної роботи, що забезпечить перехід від інформаційної методики та простої репродукції знань до їх глибокого осмислення, творчого використання й змінить статус студента, який перетворюється із пасивного слухача у „конструктора” своїх знань.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Новікова Л.М. Тренінг як засіб активізації навчання у вищій школі. / Науково-методичний посібник. Павлоград: ЗДІЕУ, 2008 110 с.
  2. Околетов О.П. Современные технологии обучения в ВУЗе: сущность, принципы проектирования, тенденции развития // Высшее образование России. – М.,1994.  №2.
  3. Програма Міністерства освіти та науки України «Сприяння просвітницькій роботі ”Рівний Рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя   – Київ.: Міленіум, 2002. – 156 с.