Цибанюк Олександра Олександрівна
Канд. пед. наук, доцент Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича
ВСЕБІЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ ЯК ПРОВІДНИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНСЬКИХ ТОВАРИСТВ (перша третина ХХ ст.) 
Постановка проблеми. В умовах державотворення в Україні докорінно переглядаються концептуальні та методологічні засади розвитку теорії й практики фізичного виховання сучасного молодого покоління. 
За положеннями нормативно-законодавчої бази України, що регламентує сферу фізичної культури і спорту (Конституція, закони „Про об'єднання громадян”, „Про фізичну культуру і спорт”, „Про внесення змін до Закону України „Про фізичну культуру і спорт” від 17.11.2009, відповідні міжнародні договорів та низка нормативно-правових документів) основні показники стану фізичної культури і спорту в країні поділяються на дві взаємопов'язані групи, а саме рівень фізичного здоров'я й залучення всіх верств населення до занять фізкультурою і спортом та забезпечення сфери фізичної культури і спорту. Окремі аспекти розвитку системи фізичного виховання у Буковинському регіоні досліджуваного періоду вивчали Д. Пенішкевич, І. Петрюк, І. Руснак та ін.; особливості діяльності фізкультурно-спортивних товариств розглядали Н. Гнесь, В. Мужичок; фізичне виховання як провідний напрям діяльності громадських та тіловиховних спілок краю Австро-Угорського періоду Ю. Тумак, умови впровадження фізичної культури в навчально-виховний процес школи аналізували Б. Ступарик, Д. Дринда, Д. Герцюк, Л. Дерев'яна та ін., дидактичні аспекти означеної проблеми вивчали Т. Завгородня, В. Шулякевич, С. Вдович, І. Ковальчук та ін.
Історія товариського руху Буковини ІІ половини ХІХ – першої третини ХХ ст., зокрема українських студентських організацій представляє мережу академічних, студентських спілок, що активно діяли в закладах освіти краю, звичайно здебільшого в Чернівецькому університеті.

Проаналізуємо зміст, форми та методи роботи студентських організацій українців, які були засновані у закордонних „alma mater”. Маємо на увазі „Громаду” в Ясах, „Зорю” та „Буковину” в Бухаресті (Румунія).

Українське студентське товариство „Громада” було засноване наприкінці 1920 років українцями І. Загородним, М. Дебриним, І. Павлюком, О. Ковальським, які студіювали в Яському університеті. Однією з причин навчання буковинців за межами краю стала відсутність у власному університеті певних факультетів: медичного, аґрономічного, хімічного тощо.

В Ясах навчались значна кількість студентів-українців, зокрема із Бесарабії, але майже всі вони були національно несвідомі. Тому товариство поставило собі три конкретні завдання, а саме:

а) поширення української організованої діяльності та боротьба з румунізацією;

б) зацікавлення українських студентів з Бесарабії товариським життям;

в) оприлюднення інформації про українські справи, досягнення, проблеми [1, С.2].

Українські студенти проводили політику „добрих відносин”, співпрацюючи із місцевими німецькою та угорською студентською спільнотою та румунськими студентами. Потужну допомогу в організаційних та пропагандиських питаннях „Громада” отримувала від місцевих українців.

Основною формою виховання молодого українського покоління у товаристві визначаємо культурно-масові заходи: імпрези, вечорниці, концерти. За ініціативою М. Дебрина при „Громаді” діяв хор, що обʹєднав не тільки студентів, а й всіх бажаючих. Одним із потужних і численних за кількістю учасників акцій стало щорічне святкування членами товариства Шевченківської річниці. Програма свята охопила триденний термін. В неї входили читання творів Т. Шевченка і власних наробок, урочиста хода вулицями міста, великий концерт за участю кращих студентів та відомих на румунських землях українських співаків, музикантів, танцюристів. Позитивний відгук отримала організована прогулянка околицями м. Яси, в якій прийняло участь 120 осіб. Народні українські та румунські пісні, хороводи, ігри та забави – проводились під час активного відпочинку.

Незважаючи на те, що члени „Громади” були слабо забезпечені матеріально і більшість з них крім навчання заробляти на прожиток, активісти товариства проводили значну благодіяльну роботу, надаючи допомогу студентам-першокурсникам та бідним українським родинам, що проживали на теренах Румунії.

6 лютого 1921 року студентами Бухарестського університету з Буковини і Бесарабії було засновано українське студентське товариство „Зоря”. Здебільшого у Бухаресті буковинці отримували диплом фахівця з медицини, ветеринарії, політехніки, фармацевтики, фізичного виховання, мистецтва. В короткі строки організація збільшила кількість власних членів, заснувало хор та літературно-наукову секцію. Проте, незважаючи на мирний характер товариства, румунська влада постійно перешкоджала цьому товариству, поліція проводила часті обшуки, забороняла товариські заходи. У 1926 влада ліквідувала „Зорю” [6].

Так громадська „пустота” не могла не спричинити активних дій з сторони українців. Вже у березні 1926 р. в Бухаресті українські студенти заснували культурно-спортове товариство „Буковина”. Хоча і це товариство зазнавало переслідувань з боку поліції, однак воно проіснувало аж до 1944 року.

Як і яська „Громада”, „Буковина” одним із найважливіших завдань виокремило приєднати до своїх організованих лав всіх українських студентів та вести інформативну діяльність серед студентів інших національностей.

На протязі свого 18-річного існування „Буковина” вела широку і надзвичайно активну діяльність. Члени товариства на знак солідарності із приводу польського терору який вчинили українським установам польські студенти 1 листопада у Львові, активісти товариства висловили рішучий протест „проти варварського поступовання польської суспільности зі своїи властями на чолі…” [2, С.12].

Голова спілки І. Ісопенко та її активні учасники – Я. Федьків, Е. Томоруґ, Д. Огратійчук, К. Тимко й ін. вирішили пропагувати українську культуру, оприлюднювати звіти про різноманітні заходи, інформувати про звичаї, побут та життя українців через румунські газети і журнали, організовувати спортивно-масові і культурні заходи. Серед таких заходів було величне свято на честь буковинського поета О. Федьковича, проведене у 1928 році, святкування річниці бою під Крутами, дня народження Т. Шевченка, І. Франка, 23 і 25 травня, 1-го листопада.

Бухарестська „Буковина” вела широку і багатогранну культурну діяльність. Крім систематичних доповідей на різноманітні суспільно-культурні й фахові теми, це товариство дбайливо й оригінально організовувало святкові імпрези на свята Миколая, Весни, Андріївський і Маланчин вечори. На ці імпрези запрошували всіх бажаючих, організувавши переклад доповідей та тексту сценарію.

Активну участі в організації всіх культурних і масових заходів приймав мішаний хор під управою М. Зибачинського, згодом інженера Левинського та Ільницького.

У другій половині 1930-их років „Буковина” видавала літографованим способом гумористичний журнал „Гей-руп”. Бібліотека товариства „Буковина” нараховувала більше 3000 книжок і журналів [].

Заснована при товаристві кооператива здобувала мінімальні прибутки для організації й одночасово привчала молодих студентів до практичної громадської праці. Кількість членів товариства в 30-тих роках ХХ ст. виросла в 4 рази. Я. Паладій подав такий стан членів у 1932-38 pp.: 28 активних членів, 4 „батька” (на взірець корпорацій), 2 почесних батька, 6 почесних членів, 45 допомагаючих членів [3, С. 3]. Проте, демократична побудова організації не надавала привілеій навіть „почесним батькам”. На загальних зборах „Буковини” 14 травня1930 р. більшість членів проголосувала позбавити звання і членства в товаристві „почесного батька” Костя Кракалію. Причиною такого рішення став його виступ проти єдиного українського кандидата В. Дутчака виборах до румунського парламенту. На думку членів, таким чином підривався суцільний фронт українців Буковини.

У 1933 р. при організації створено жіночу секцію, яка нараховувала 14 дівчат, основним завданням якої стало організація і проведення курсів української мови для місцевих українських дітей [5].

Отже, історія українського організованого студентства на Буковині охоплює чітко визначений період від 1875 р. до 1940 р. Навіть знаходячись далеко від батьківщини буковинське студентство існувало як окреслена одиниця, якій були притаманні свої особливості, форми вияву, і яка розвивалась у відмінних від інших українських земель умовах.

Студенти-українці, що навчались не на Буковинський землі, за власною ініціативою вели активне товариське життя. Студентських спілки, що діяли в Яссах та Бухаресті охоплювали своїми ініціативами різні сфери життя. Основним напрямами їх діяльності називаємо: культурно-освітній, благодіяльній, співпрацю з іншими молодіжними організаціями, видавничий та пропагандиський тощо.

Список використаних джерел

1. Бережан В. Студентське товариство „Громада” в Ясах / Бережан В. – Чікаґо, 1954. – 77 с.

2. Буковинський Альманах, виданий вь память десятилетного существованія (1875-85) Общєства Рускихь Академиковь СОЮЗ вь Черновцяхь. – Чернівці, 1885. – 26 с.

3. Паладій Я. Студентське товариство „Буковина” в Букарешті / Паладій Я., Княгиницька Т., Лукіянович Ф. – Нью-Йорк, 1954. – б/с.

4. Романовський Л. Конгрес українських студенті Румунії / Романовський Л. // Рідний Край. – Ч. 147. – Чернівці, 1929. – С. 2.

5. Сімович В. Розвиток студентського життя в Чернівцях / Василь Симович // Альманах товариства „Січ” у Відні. – Львів, 1908. – С. 24-30.