Амеліна С.М., доктор педагогічних наук, професор, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Дзюба Г.І., аспірант, Національний університет біоресурсів і природокористування України

ДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ЕКОНОМІСТІВ У НІМЕЧЧИНІ

Можливості дуального навчання у вищій професійній освіті Німеччини пропонуються насамперед у таких сферах: інженерні науки / технічні дисципліни; економічні науки; інформатика / економічна інформатика; соціальна робота. Слід зазначити, що цей перелік з року в рік збільшується, що свідчить про зростання на ринку праці попиту на фахівців, підготовлених у системі дуальної професійної освіти.

Дуальна система вищої професійної освіти функціонує таким же чином: теоретична підготовка у ВНЗ доповнюється професійно-практичними фазами на підприємствах.

До основних ознак дуальної професійної освіти відносяться:

- паралельне оволодіння «прикладною» професією під час отримання вищої освіти;

- чергування теорії і практики у навчальному процесі;

- співпраця академії або вищого навчального закладу з підприємством;

- оплата підприємства;

- фінансова участь підприємства в організації практичної фази навчання;

- хороші умови навчання.

Студенти отримують кваліфікаційний рівень бакалавра (Bachelor (BA). Обов’язковим для претендентів на вступ до вищого навчального закладу за дуальною програмою є укладання договору про навчання з підприємством, на якому вони проходитимуть практичне навчання, яке буде здійснювати фінансування практики і яке є партнером обраного ВНЗ. Якщо такий договір зі студентом укладено, і він успішно проходить співбесіду, то на цій основі відбувається зарахування на навчання за системою дуальної професійної освіти.

До переваг дуальної професійної освіти відносять:

- практичну орієнтацію навчального процесу. Завдяки такій спрямованості навчання підготовка майбутніх фахівців більшою мірою сконцентрована на формуванні й розвитку фахових умінь і навичок, ніж традиційна професійна освіта. Крім того, розвиваються так звані «ключові компетенції», зокрема, уміння працювати в команді, організовувати професійну діяльність, співпрацювати з колегами, спілкуватися з клієнтами тощо.

- інтенсифікацію професійної освіти. Інтеграція практичної професійної підготовки у навчальний процес пришвидшує отримання бажаного диплома у порівнянні з традиційним шляхом – спочатку практична підготовка, а потім навчання у вищому навчальному закладі освіти.

- фінансування навчання майбутнього фахівця підприємством, з яким укладено угоду.

Водночас педагоги відзначають і суттєві вади дуальної професійної освіти, зокрема:

- менше «науковості» у порівнянні з традиційним навчанням у вищих навчальних закладах. Теоретично рівень бакалавра, який отримують випускники професійних академій є рівноцінним рівню бакалавра, що присуджується у вищому навчальному закладі. Це означає, що після закінчення професійної академії можна продовжити навчання у вищому навчальному закладі з метою отримання кваліфікаційного рівня «магістр». Але на практиці часто виникають проблеми.

- більшу завантаженість студентів. У них немає семестрових канікул; навчальний графік дуже насичений; навчання проводиться як у навчальному закладі, так і на підприємстві чи фірмі, де майбутній фахівець задіяний «стовідсотково». Робочий тиждень, як правило, розрахований на 35 годин.

- відсутність у фахівця вільного вибору робочого місця (принаймні, у перші роки після отримання диплома), через те, що фінансова підтримка його підготовки відповідним підприємством пов’язана з умовою працевлаштування і роботи на цьому підприємстві.

Проблемою може стати переорієнтація інтересів студента, адже більш детальне ознайомлення з майбутньою професією і професійними обов’язками відбувається на підприємстві, коли договір уже підписано і розпочався процес навчання. Майбутній фахівець, який навчається за дуальною програмою, має виконувати обов’язки у відповідності з укладеним договором.

Тривалість підготовки фахівців у рамках дуальної системи професійної освіти становить від 6 до 10 семестрів в залежності від фаху і навчального закладу. Найбільш поширена така організація навчально-практичного процесу, коли 3-місячні цикли теоретичної і практичної підготовки чергуються, змінюючи один одного. Однак фази практичної підготовки протягом перших семестрів можуть тривати довше, ніж 3 місяці, а відповідно протягом останніх семестрів подовжуються фази теоретичної підготовки. Незалежно від розподілу теорії і практики обидва аспекти підготовки фахівців завершуються паралельно, а не один після іншого, як це буває при традиційному навчанні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Велика хартія університетів (Болонья, Італія, 18 вересня 1988 р.) // Болонський процес: Документи. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – С.7–10.

2. Pridik, Nicola. Das duale Studium als Erstausbildung. – Berlin, 2009. – S. 1-4.