Ковчин Наталія Андріївна,

канд. пед. наук, Інститут

педагогіки НАПН України

Мисловець Віталіни Іванівни,

учитель географії Миргородської

гімназії ім. Т. Г. Шевченка

Формування цілісної наукової географічної картини світу в учнів середньої школи.

Трансформації, що відбуваються у географічній оболонці Землі мають отримати пояснення свого походження відповідними фахівцями, наукове обґрунтування, систематизацію, і після цього новітня інформація має бути включена у зміст підручників відповідно до вікових психологічних і інтелектуальних особливостей учнів. Вся ця інформація інтелектуально доступна науковцям, педагогам, психологам, а для учнів середньої школи, наприклад, необхідно таку досить складну інформацію, спеціально структурувати таким чином, щоб вона була їм доступна, тобто з врахуванням рівня їх знань, умінь, навичок, відповідно до їх інтелектуальних досягнень, можливостей інтелектуального розвитку та їх особистості. Когнітивні зміни в підлітковому віці, зокрема вивчали Г. Крайг, Ж. Піаже, І. Лейтес.

Інтелектуальний розвиток у підлітковому віці має певні особливості: в цей віковий період продовжується розвиток розумових здібностей, як результат відбувається розширення певних меж уяви учнів середньої школи, загалом їх свідомості, проникливості і діапазону суджень. Пізнавальні можливості, що швидко зростають, одночасно сприяють також швидкому накопиченню загальних, зокрема, географічних знань, що збагачують їхнє життя. Когнітивний розвиток у цьому віці характеризується прискореним розвитком абстрактного мислення і формуванням та використанням когнітивних навичок, що здійснює суттєвий вплив на зміст і широту думок підлітка та на здатність до моральних міркувань, рефлексії І. Лейтес, Ж. Піаже. Отже, учень уже не тільки поступово узагальнює інформацію, одержану на уроках географії, а і визначає особисте місце власного «Я» у всіх географічних процесах.

Згідно концепції Піаже Ж., розвиток пізнавальних процесів – це результат постійних намагань особистості адаптуватися до змін оточуючого середовища, природи, соціуму, світу. Вплив зовнішніх факторів спонукають особистість або удосконалювати, видозмінювати уже сформовані структури активності, якщо вони уже не задовольняють вимоги адаптації, або, якщо це буде необхідно, формувати нові структури, тобто пристосування здійснюється за допомогою двох механізмів: асиміляції, при якій особистість намагається пристосувати нову ситуацію до сформованих когнітивних структур і умінь, та акомодації, при якій старі схеми поведінки, мислення, прийоми реагування модифікуються з метою їх пристосування до нової ситуації.

В розвитку пізнавальних процесів дітей найбільш високою Піаже Ж. виділяє третю стадію – стадію формальних операцій: з 11–12 років надалі протягом юнацького періоду відбувається становлення формального мислення, групування якого характеризують зрілий, рефлексивний інтелект ( Ж. Піаже, Л. Д. Столяренко).

З 11–12 і до 15 років – операції мислення можуть здійснюватись без певної конкретної опори, формується понятійне і абстрактне мислення, що функціонує за допомогою понять, гіпотез, логічних правил дедукції.

Отже, такі серйозні зміни в розвитку мислення учнів середньої школи дають можливість підготувати їх до вивчення більш глибокого і серйозного матеріалу з географії з врахуванням сучасних динамічних змін в геосередовищі. Здатність учнів цього віку до дедукції як методу судження від загальних положень до конкретних, логічного висновку конкретних положень з певної загальної думки дають можливість оновлювати і ускладнювати зміст матеріалу з географії.

Було досліджено, як впливає доповнення змісту підручника географії для 6 класу учителем, враховуючи нову географічну інформацію. Тема уроку «Вплив показників погоди на самопочуття людини». Після формулювання визначення учителем поняття «погода» (стан нижнього шару атмосфери в даний час в даному місці), та поняття «метеорологія» (наука, яка вивчає механізми, що спричиняють зміни погоди), учням було запропоновано ознайомитися з основними погодними показниками та їх характеристиками:

1 – температура повітря; 2 – вологість повітря; 3 – атмосферний тиск; 4 – ступінь хмарності; 5 – кількість та інтенсивність опадів; 6 – напрям та сила вітру. Під час уроку було використано багато актуальної новітньої інформації про вплив змін погоди на людину, а також важливою та цікавою для учнів була інформація лікаря, яка в ході уроку застосовувалась кілька разів. Була також використана інформація різних джерел: наукових журналів, радіо, телебачення, інтернету, результати наукових досліджень в галузі географії, психології, медицини, фізіології тощо. Такий підхід до уроку надзвичайно зацікавив дітей, які ставили додатково багато запитань.

Після підсумку учням було задане творче завдання – самостійно, спираючись на різні інформаційні сучасні джерела, розробити шляхи зменшення метеочутливості.

Основними висновками уроку були:

– Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей.

– У здорової людини при зміні погоди відбувається адаптація фізіологічних та інтелектуальних процесів особистості до умов навколишнього середовища.

– У ослаблених людей пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко адаптуватись.

– Вплив погодних умов на самопочуття людини пов’язане з віком та індивідуальною сприйнятливістю.

– Психологічна готовність та широке уявлення про навколишній світ (цілісна географічна картина світу) допомагає людині в адаптації до нових географічних, соціальних умов.

Такий урок викликав в учнів велику зацікавленість матеріалом, що має інтегративний характер, спирається на здатність учнів до абстрактного мислення, до дедуктивних умовиводів. Ці нові факти сприяють формуванню географічної картини світу в учнів середньої школи.

Висновки: отже, сучасний підручник з географії, зокрема, в середній школі має поповнюватись інформацією про зміни, що відбуваються у сучасному світі. Сучасний учитель, формуючи інтерес учнів до нової географічної інформації, створює умови для формування у них сучасної цілісної наукової географічної картини світу, яка дає можливість особистості учня ефективно адаптуватись до глобалізацій них змін у середовищі.

В середніх класах були проведені такі психолого-педагогічні дослідження: перед проведенням уроків, які були розроблені з доповненням змісту підручників новітньою географічною інформацією з метою подальшого формування цілісної науково-географічної картини світу, спочатку здійснювались тестування та інші дослідження (за методикою Дж. Равена, М. Люшера) для визначення рівня інтелектуального розвитку, психоемоційного стану. Такі ж зрізи здійснювались після експериментального навчання. Результати показали, що після збагачення змісту підручників спеціальними розробками учителів, як свідчать опитування, анкетування, тестування тощо, в учнів зростають показники, що свідчить про розширення географічної картини світу, знижується рівень тривожності, агресивності та зростає рівень толерантності, рівень інтелектуальних умінь та навичок (за авторською комплексною діагностичною методикою). Це свідчить про ефективність доповнення змісту підручників новітньою інформацією з метою розширення і формування цілісно географічної картини світу в учнів.