Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Клочек Н.Д.

Криворізький коксохімічний технікум НМет АУ

Наука – це постійний пошук

Становлення і розвиток науки ніколи не стоїть на місці, не зупиняється і не зупиниться. Тому що чим більше людина знає, тим більше їй хочеться пізнати, відкрити і довести до відома інших. І головне місце в її розвитку займають вчитель і викладач. В них єдина мета «Навчити вчитись». Починаючи з народження людина весь час задає різні питання, на які весь час шукає і знаходить відповіді, спочатку з допомогою батьків, друзів, вчителів, викладачів і настає та мить коли вона повна знань, досвіду бажає самостійно дати відповіді на нові питання, досягти нового, відкрити і довести щось своє, ще невідкрите і не доведене. Ці бажання в людині існують з народження, але не всі люди пройшовши певний етап свого життя під впливом різних чинників можуть їх реалізувати. І тому перед викладачами Криворізького коксохімічного технікуму НМетАУ поставлено завдання не просто навчити студентів свого предмету, не просто випустити хорошого, знаючого спеціаліста, а навчити їх логічно мислити, аналізувати, висловлювати свою точку зору, бути впевненими в своїх знаннях і вміти довести правильність свого міркування. Для цього викладачу перш за все необхідно студента зацікавити предметом, ставити перед ним такі завдання, вирішення яких не відіб’є охоту до навчання, а навпаки відкриє перед студентом нові можливості, інший бік відносин між людьми і наукою. Для досягнення такої мети викладачу необхідний великий досвід роботи у своїй галузі, а досвід напрацьовується роками натхненої, важкої праці викладача перш за все над собою, а потім зі студентами. Викладач лише тоді може навчити студента, коли він фахівець своєї праці, дійсно любить свій предмет, а головне любить, поважає своїх студентів, має терпіння і натхнення в роботі з ними.

При підготовці до роботи зі студентами, з перших хвилин своєї праці викладач ставить перед собою завдання досягнути певної мети: працювати з натхненням, підвищувати кваліфікацію, бути всебічно розвиненим, знаючим і працювати на благо людини. Всі подальші роки праці він присвячуєте досягненню цієї мети і все життя удосконалює свої знання, вміння, навики і знаходиться в постійному пошуку.

Педагогічний процес є складною системою різних видів соціальної діяльності: педагога, студента, визначення мети та змісту навчання й виховання, організації, матеріально – технічного забезпечення, створення необхідного соціально психологічного клімату, тощо. Специфіка педагогічного процесу, його структура та зміст, виступають в якості головних умов появи педагога майстра, який реалізує на практиці функції розвитку, навчання й виховання людей.

Творчість викладача базується на повноті інформації, науковому прогнозуванні, вмінні педагога кожен раз по новому і ефективно застосовувати в навчально – виховному процесі різні комбінації засобів, форм та методів педагогічної взаємодії.

На сьогодні засобів навчання існує величезна кількість, тому перед викладачем постає питання добору та конструювання засобів в інтересах підвищення якості навчального процесу.

Сучасний викладач, педагог, майстер своєї справи повинен вміти розробляти (проектувати) індивідуальні методики, обирати свої методи діяльності.

Як пише Бабанський Ю. К., «метод діяльності – це спосіб її здійснення, який веде до досягнення поставленої мети». Вибираючи вірний метод, ми впевнено і найкоротшим шляхом отримуємо бажаний результат. Викладачам близькі і зрозумілі, як методи навчання: розповідь, лекція, бесіда, показ ілюстрацій, приладів, виконання вправ, трудових завдань, лабораторних дослідів, використання пізнавальних ігор, навчальних дискусій, методів заохочення і наказування в навчальній діяльності, використання проблемної викладки навчального матеріалу, проблемних бесід, дослідницьких дослідів, використання аналогій, індуктивних і дедуктивних міркувань, використання методів самостійної роботи з книгою, використання усного опитування, письмових робіт, контрольних, лабораторних, методів програмованого контролю з допомогою автоматизованих робіт та інше. В кожному навчальному предметі використовуються ще і деякі спеціальні методи навчання». Так викладачі предмету «Фізика. Астрономія» Пугач Григорій Семенович, Пилипчак Наталія Олександрівна, Клочек Наталія Дмитрівна починаючи з 1 вересня оголошують про підготовку і проведення конкурсу рефератів на тему: «Єдність у різномаїтті» і пропонують всім бажаючим студентам прийняти у ньому участь. Студенти за бажанням обирають тему своєї роботи з астрономії чи фізики не виходячи за межі програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Викладачі для виховання виконавчої дисципліни, чіткості в роботі, обов’язково вказують термін виконання і призначають час захисту робіт.

Для успішного виконання роботи студенти знайомляться з основними вимогами по оформленню реферату, підбору інформації, виконанню досліджень і їх захисту.

Для організації своєї роботи стосовно обраної теми студенту необхідно:

1. Визначити для себе терміни збору інформації, опрацювання її, виконання досліджень, оформлення роботи і її презентацію.

2. Скласти план роботи.

3. За встановленим часом, користуючись літературою, Інтернетом підібрати необхідні матеріали.

4. З підібраного матеріалу вибрати основне.

5. Підібрати малюнки, схеми, графіки і т.д.

6. Зробити дослідження.

7. Скласти передмову (вступ, анотація) і висновки.

8. Оформити весь матеріал на листках А-4 і прошити.

9. Скласти по своїй роботі виступ на 5-6 хвилин з презентацією таким чином, щоб журі зрозуміли, яка була поставлена мета, як вона досягалась, які засоби пошуку чи дослідження використовувались і який висновок з усієї роботи зроблений.

Конкурс рефератів «Єдність у різномаїтті» з предмету «Фізика. Астрономія» проводиться на базі Криворізького коксохімічного технікуму з метою перевірки вмінь студентської молоді досліджувати наукові відкриття видатних вчених, доповнювати їх чи спростовувати, робити власні висновки, доводити їх і висловлювати свою точку зору.

Конкурс триває протягом 90 хвилин, в три етапи:

1етап – перегляд робіт учасників:

журі перевіряє реферати і виставляють певну кількість балів на спеціально підготовлених бланках для кожного учасника за:

· титульний листок до 2 балів;

· зміст – до 1 балу;

· анотація (передмова, вступ) – до 5 балів;

· висновок – до 5 балів;

· література – до 2 балів;

· додатки (малюнки, схеми, графіки, таблиці) – до 5 балів;

· відповідність змісту матеріалу темі і меті – до 5 балів.

· загальне оформлення (кількість сторінок не менше 25) – до 5 балів;.

2етап – презентація:

§ прослуховування виступів учасників конкурсу зі слайдами та мультимедійної установки по 7 хвилин

(для встановлення порядку виступів, учасники конкурсу запрошуються до столу журі, де обирають номера, за яким прослуховується їх виступ з презентацією).

Журі може задавати питання учасникам стосовно їх роботи.

На другому етапі в презентації робіт учасником враховується:.

· тема, мета – до 2 балів;

· зміст: стислість і зрозумілість – до 10 балів;

· висновок. Досягнення мети – до 5 балів;

· володіння мовою викладання матеріалу, логічне мислення учасника, його міркування – до 10 балів.

· загальне оформлення – до 10 балів.

Журі спочатку кожен окремо виставляє відповідний бал на завчасно підготовленому бланку, а потім в кінці конкурсу журі підраховують бали і обговорюють переможців.

3етап – підведення підсумку і визначення переможців конкурсу.

На третьому етапі журі декілька хвилин обговорюють роботи учасників, вказують на їх помилки, наголошують на що необхідно звертати увагу, нагороджують переможців і всіх учасників відповідними грамотами і призами.

І як висновок можна сказати, що така робота необхідна, вона зближає викладача і студента, зацікавлює предметом, допомагає студенту розвивати свою творчість, самостійність, логічне мислення, висловлювати свою тачку зору.

Література

1. Лернер І.Я. Процес навчання та його закономірності. - М., 2000 .- 212с.
2. Лернер І.Я. Теорія сучасного процесу навчання, її значення для практики .- 2009. с. 10-17.
3. Лихачевский Б.Т. Педагогіка. Курс лекцій. - К., 2008. - 351c.
4. Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. - К., 1999. - Гол. 20. - 380c.
5. Шапорінскій С.А. Процес наукового пізнання і процес навчання. - М., 2007 .- 145 с.