Михайленко А.В.

Національний Технічний Університет України “КПІ”

Ділова гра як один із методів комунікативної діяльності

У складних реаліях розвитку сучасного суспільства однією із проблем навчання іноземної мови є оволодіння нею як засобом спілкування. Проблеми, що стоять перед викладачами ВНЗ, стосуються одночасно багатьох аспектів навчання іноземної мови:

- Привити навички спілкування іноземною мовою;

- Закласти основи подальшої комунікативної діяльності студентів;

- Організувати самостійну роботу студентів з метою постійного самовдосконалення.

Одним із оптимальних варіантів навчання комунікативної діяльності можна виділити ділову гру. Саме ділова гра надає можливості для створення різноманітних ситуацій на основі реальних життєвих подій, які включають в себе необхідність щось сказати, запитати, довести, донести інформацію.

Оскільки одним із важливих завдань викладачів є навчання усної комунікації то ділова гра як метод активного навчання виступає засобом мотивації мовленнєвої діяльності. Мотивація стимулює та покращує процес оволодіння знаннями. Для того, щоб навчити студентів ділової гри необхідно звернути увагу на 5 психологічно-педагогічних принципів:

1) Моделювання професійної діяльності за допомогою гри;

2) Загальна діяльність учасників;

3) Діалогічне мовлення;

4) Двоплановість ігрової діяльності;

5) Підтримка процесу.

Основна ціль ділової гри – підвищення професійної компетенції студентів. Кожна гра включає в себе відповідні аспекти професійної діяльності та вирішення конкретних проблем професійного характеру. Група студентів які навчаються перебувають у мовному середовищі відповідно до обраної теми. Вільне оволодіння іноземною мовою на основі спілкування являється змістом та ціллю навчання. Перед викладачем постає проблема: як закріпити професійно орієнтовані навички та вміння. Можливість досягнення цілі базується на вмінні використовувати навички та активному засвоєнні лексико-граматичного матеріалу. До критерій оцінювання ділової гри можна віднести:

- Професійну компетентність;

- Формування професійних та мовленнєвих навичок та вмінь;

- Ефективність спільної діяльності;

- Якість використання ролевих ігор;

- Творчий підхід.

За допомогою ділової гри можна простежити матеріальний та соціальний зміст майбутньої професійної діяльності спеціаліста; модель системи відношень, характерних такій діяльності. Пріоритетне використання ділової гри полягає у процесі навчання максимально приближеному до реальної практичної діяльності. Для більш детального аналізу ділової гри слід зазначити її роль у навчанні як рольового методу навчання так і колективного. Такий вид діяльності вважається більш ефективним та корисним, оскільки кількість інформації яка засвоюється більша ніж під час лекцій. Під час гри реалізуються особисті якості такі як: колегіальність, здатність керувати, виконувати обов’язки, співпрацювати. При цьому мовна особистість спеціаліста являє собою потенційну здатність комунікантів реалізувати обмін професійною інформацією іноземною мовою в усній формі, самостійно здійснювати пошук, накопичувати і розширювати обсяг професійних навичок та вмінь.

Навчаючись ділової гри студенти вчаться самостійно аналізувати відповідні професійні ситуації, ставити цілі та підбирати оптимальні рішення. Спілкування являється не лише ігровим а й творчим процесом, викликаним мотивацією кожного із студентів. Як показує практика, ділова гра є стимулом для студентів спілкуватися іноземною мовою і поза межами інституту. Такий вид діяльності викликає високу активність студентів на заняттях.

Позитивним аспектом в застосуванні ділової гри є висока мотивація, емоційна насиченість процесу навчання; підготовка до професійної діяльності, формування знань та умінь, студенти вчаться застосовувати свої знання; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань.

Негативним аспектом є: висока трудомісткість до заняття для викладача, він повинен бути уважним і доброзичливим керівником протягом усього ходу гри; більша напруженість для викладача, зосередженість на безперервному творчому пошуку, володіння акторськими даними; неготовність студентів до роботи з використанням ділової гри; труднощі із заміною викладача, що проводив гру.

Таким чином, надання студентам можливості у навчанні вимагає належної організації і створення відповідних умов. Необхідно задіяти усі методи навчання, які б спонукали кожного студента до самостійної діяльності.