Тимошенко Ж.І.
к.ф.н.ДНУ
Калька,
як один із засобів перекладу образних виразів
Як
відомо, словосполучення з вираженими семаснологічними зв’язками, в яких слова вживаються у переносному значенні
називаються образними виразами. Переносне значення образних виразів породжує
неаби які труднощі в перекладі. По-перше, образні вирази або фразеологічні
одиниці [ФО]
неможливо дрібнити для перекладу
по частинам. По-друге, тимчасові семасиологічні зв’язки ФО вимагають зусиль для з’ясування ідентифікації об’єкта, який вони означають. По-третє, образні вирази
ніколи не перекладаються на формально-знаковому рівні. Перекладачеві необхідно
спочатку ясно зрозуміти, який денотат означає сприйнятний їм вираз, а потім
підшукати відповідне значення на мові перекладу. Знаходження літературного
повноцінного образного виразу на мові перекладу для визначення знайденого
денотата є особливим мистецтвом, яким необхідно оволодіти для того, щоб
долучитися до адекватного перекладу.
Досягнення
вчених в галузі фразеологічних паралелей споріднених і мало споріднених мов ще
недостатньо висвітлені і тому питання це викликає значний інтерес не тільки для
рішення проблеми міжмовних контактів, але й для вдосконалення майстерності
перекладу взагалі.
Виходячи із досвіду порівняльного вивчення фразеологічних
явищ різних мов спробуємо з’ясувати, в якій мірі фразеологічні обороти
оригінала з властивою їм ярко-вираженою образністю і національним колоритом,
можуть бути передані англійською мовою, які існують способи їх перекладу і які виникають труднощі при їх
відтворенні.
У тих випадках, коли в англійській мові не існує фразеологічних
еквівалентів чи аналогів перекладачі, намагаючись зберегти оригінальну
образність та емоціональну експресію оригінала, часто використовують кальку або
дослівний переклад.
Останнім
часом методу калькування як проблемі перекладу ФО приділялось чимало уваги.
Більшість дослідників одностайно вважають, що частіше усього способом
калькування перекладаються стійкі звороти, в склад яких не входять специфічні
мовні конструкції, образи, які пов’язані з народнопоетичною символікою та
стінографичними реаліями. Основу ідіоматичності таких виразів складає, як
правило, та чи інша логіко-семіотична побудова, яка зберігає свою фразеологічну
суть у формі будь-якого мовного оздоблення, тобто яке передається засобами
будь-якої мови.
В
питаннях визначення поняття кальки в літературі не вироблено єдиного погляду.
Кальку часто називають запозиченням шляхом буквального перекладу слова чи
зворота мовлення. Іноді її розглядають як виправданий дослівний переклад на
відмінну від буквалізму, який викривляє розуміння образного виразу. Часом
кальку ототожнюють з дослівною нетрансформованою передачею змісту в ФО образа,
або визначають як заміну складових частин ФО мови джерела прямими лексичними відповідностями
в мові перекладу.
При усіх
існуючих розбіжностях у визначенні терміна калька безперечним
залишається факт його полісемантичності. Заперечуючи буквалізм, вважаємо
необхідним все ж диференціювати кальку, яка побудована у відповідності з фразоутвореною
структурою цільової мови, отже і таку, яка відтворює в перекладі конотативне
значення образу.
Співставлення
фразеології оригінала з перекладом дає підстави стверджувати, що калька в більшості
випадків досить точно відтворює зміст фрази, її соціальну направленість і
навіть форму. Розглянуті приклади свідчать про те, що калькування ФО, зокрема
прислів’їв і приказок, може бути одним із способів
відтворення художньо-естетичних та ідейнотематичних особливостей твору. Окремі
спроби відтворення прислів’їв, які не мають аналогів в англійській мові,
описовим засобом призвели до нівелювання фразеологічної оригінальності виразів.
Наприклад: Не міряй ти безмірного безкраїм! – Measure not the measures with
the endless! Set not thyself to mete infinity.
*Тут і далі приклади взяті з перекладів на
англійську мову творів Лесі Українки.
У першому варіанті завдяки кальці
перекладач зберіг не тільки афористичну суть фрази, але й відтворив характерну
для оригінала алітерацію звучання. В
другому перекладі ми також маємо прислівно-фразовий вислів, проте на відміну
від першого він тільки сюжетно наближається до фрази в оригіналі і сприймається
скоріш як перекладацький афоризм.
Аналогічне явище спостерігаємо і при перекладі
прислів’я: Холодна капля камінь пробиває! – The cold drop pierces the stone! Continuous dripping
cracks the hardest stone! Перекладач буквально роз’яснив думку автора,
втративши при цьому найголовніше – оригінальну образність. А ось калька іншого
перекладача вдало передає і зміст, і її локанічну форму, і до того ж зберігає
своєрідну прислівниковість висловлювання.
Однак,
можливості методу калькування в площині різносистемних мов все ж обмежені.
Досить поширені випадки, коли переклад зводиться на рівень простого
прислівникового перетворення, за рідким винятком такий вид перекладу далекий
від адекватного сприйняття дослівного перекладу, при якому лексичні елементи
створюють точну копію ФО оригіналу, що в більшості випадків призводить до
втрати актуалізованого змісту фрази.
Отже, на
прикладі співставлення ФО з їх англійськими відповідниками можемо вважати, що
фразеологічною калькою є новоутворення, яке засобами цільової мови відтворює
денотивне або тільки конотативне сприйняття образу. В першому випадку мається
на увазі загальновідомий вид поелементного перекладу, при якому, на відміну від
дослівної передачі, лексичні компоненти ФО шляхом заміни, уточнення, запозичень організуєься у фразу, відповідну
змісту вихідної, з дотриманням
мовленевої стандартності мови перекладу (поелементна калька). В іншому випадку
переклад здійснюється на рівні передачі конотативного значення образу, яке
асоціативно наближає його до сприйняття денотата в оригіналі (асоціативна
калька).
Поелементна
калька вельми розповсюджений вид перекладу ФО, при якому перекладацькі
відповідності встановлюються на рівні усього словосполучення або речення в
цілом. Лише в небагатьох випадках калькований переклад здійснюється на рівні
окремих слів, що призводить до послівної відповідності. Наприклад: дивитись
долі в вічі – to look facts in the eyes. Переклад грунтується на запозиченні по аналогії з
існуючим в англійській мові фразеологізмом to look somebody in the face.
Наведемо кілька прикладів калькованого перекладу на рівні
словосполучення: душу виймати - to –raw out one’s soul; лізти в душу –to probe
one’s soul; по щирості казати – in all sincerity to
say.
Такий вид перекладу, при якому використовується різний ступінь відходу
від дослівної передачі, хоча і призводить до певних втрат, бо спричиняє
зниження мовленевої стандартності, однак в більшій чи меншій мірі відтворює
національну специфіку образу, семантико-стилістичну структуру ФО оригінала, а
отже, і її актуалізований зміст.
Перекладачі
намагаються по можливості зберегти фразеологічно-образну будову першотвору. За
допомогою калькованого відображення досягають у більшості випадків адекватного
перевираження із збереженням предметно-логічного змісту і конотативного
значення фраз. Проте, враховуючи нетотожність способів фразоутворення в
різноструктурних мовах, переклад ФО на рівні асоціативної кальки істотно
відрізняється від вихідної не тільки структурно- граматичним оформленням, але
й функціонально-стілістичними та
емоційно-експресивними конотаціями. За допомогою асоціативної кальки, як
правило, відтворюються ФО, які виникли шляхом лексиколізації. Наприклад:
Словами серденька не одурити – you cannot fool the heart with,
а також фразеологізоване порівняння, як от : …як ти очима в душу зазираєш – your eyes seem peering down into my soul…
Дійсно, обидва переклади асоціативно співвідносяться з оригінальною ФО і в
результаті досягається комунікативна відповідність.
Прикладом
асоціативної кальки є також переклад ФО про людське око як before the public gage. Переклад здійснено на основі
трансформації образа, конотативне значення якого асоціативно підводить до
оригінального шляхом переосмислення і конкретизації. Механічне калькування цієї
ж стійкої одиниці способом по елементного перекладу, а саме for human eyes, призводить перекладача до буквалізму, внаслідок чого
денотативний зміст ФО оригінала залишається не розкритим лексичним утворенням в
перекладі. Звідси, навряд чи англомовному читачеві без додаткових роз’яснень буде зрозумілим зміст фрази, значення якої в
оригіналі «бути на виду».
Підсумовуючи
вище сказане, можемо зробити висновок, що найбільш поширеною сферою
застосування методу калькування, як способу перекладу, є прислів’я, приказки,
крилаті фрази, бо в основі їх лежать загальнолюдські спостереження, узагальнені
життєвою багатовіковою практикою людей, які належать до однієї й тієї ж
цивілізації або до одного й того ж культурно-історичного ареалу. Отже вони
більш загальновживані, універсальні за змістом, бо відображають мислення народу, в більшості особливо повчальне, оскільки, як
правило це «стиснутые в кулак фразовые единицы, способные заменить большой
речевой отрывок»[2], а значить і більш закономірні і інтернаціональні ніж
будь-які інші ФО. Прислівно-приказкові вирази, які виконують певну
художньо-тематичну функцію, демонструють ще і ярко виражену фольклорно-образну
характеристику національної культури, як специфічний засіб вираження думки
(часто типової для багатьох народів). Саме тому переклад їх легше всього і
краще всього здійснюється методом поелементного калькування та рідше за
допомогою асоціативної кальки. І в тому і в іншому випадках досягається
максимальне збереження образу і актуалізованого змісту висловлення з
дотриманням мовленевої стандартності цільової мови.
Література
1.
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии.
ЛГУ, 1968.
2.
Бородянський
И.А. Перевод фразеологических единиц и контекст. Автореферат канд.дисертації. К.,1971.
3.
Зорівчак Р.П.
Нові англомовні переклади творів Лесі Українки. «Радянське
літературознавство»№8,1972.
4.
Коптілов В.В. Першотвір і переклад «Дніпро». К.,
1972.
5.
Миньяр-Белоручев.
Общая теория и устный
переводд. М., Воениздат,1980.
6.
Ройзензон Л.И.
Об одном
специфическом случае перевода и научные основы подготовки переводчиков.
М.,1975.
7.
Рецкер
Я.И. Теория перевода и переводческая практика. М.,1974.