Левчук К.О.
к.е.н., доцент
Романюк Р. Я.
к.т.н., ст. викл.
Дніпродзержинський державний технічний університет
АНАЛІЗ ДІЙ ПРАЦІВНИКІВ В НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЯХ
Як відомо, більшість промислових
підприємств мають високу ймовірність впливу на працівників небезпечних і
шкідливих факторів виробничого середовища через наявність специфіки професії
або особливих умов праці. Забезпечити
повну безпеку і нульовий ризик на цих підприємствах в технічних і технологічних
системах є неможливим і вони відносяться до класу максимального
професійного ризику. Тому стан умов і охорони праці є гострою
соціально-економічною проблемою.
Метою даної роботи є дослідження
основних етапів виникнення нещасних випадків та, на основі проведеного аналізу,
виявлення їх причин.
Психологічно безпеку праці можна визначити
як стан умов праці, при якому відсутня виробнича небезпека, тобто
вплив на людину небезпечних і шкідливих факторів. З позицій психології небезпечним
вважається такий фактор, вплив якого призведе до нещасного випадку або травми працівника,
а шкідливим – фактор, що приводить до втоми і захворювання.
Розглядаючи нещасний випадок з точки зору теорії ймовірностей
можна зробити висновок, що він є випадковим явищем, який виникає при наявності
джерела ризику та помилкової дії людини (працівника).
Найменш вивченими є психофізіологічні процеси
поведінки людини в небезпечній ситуації, що, як правило, не дає можливості
оцінити ймовірність суб’єктивних причин виникнення нещасних випадків, але представивши
їх у вигляді логічної моделі це можна зробити. Логічна модель виникнення
нещасних випадків внаслідок помилкових дій працівників приведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Логічна модель
виникнення нещасних випадків внаслідок помилкових дій працівників
В моделі представлені основні етапи
сприйняття та усвідомлення небезпеки, прийняття рішень про спосіб захисту та
реалізації прийнятого рішення.
На першому етапі відбувається
сприйняття небезпеки. Таких робіт, де потрібне сенсорне сприйняття вище за
середній рівень, небагато, і воно, найчастіше, забезпечує ефективність, а не
безпеку роботи, як, наприклад, у контролерів. Однак існують деякі роботи, де
висока сенсорна чутливість служить для розпізнавання небезпечних сигналів.
При вивченні цієї характеристики виявилася
особливість, що властива особам, які працювали без помилок. Як відомо, всі
тести для дослідження властивостей уваги оцінюють за двома характеристиках:
швидкості і точності. Саме таке сполучення характерно і для багатьох видів
травмонебезпечних робіт. Наприклад, водіям, які працюють без дорожньо-транспортних
подій, властиві однаково виражені установки як на швидкість, так і на точність
виконуваного тесту, тоді як в альтернативній групі водіїв з наявністю
дорожньо-транспортних випадків переважала одна краща установка – або на
швидкість, але з помилками, або на точність, але за рахунок зниження швидкісних
характеристик.
Наступним етапом розвитку
небезпечної ситуації є усвідомлення небезпеки, яка пов'язана з обробкою
отриманої інформації. На її обробку впливає безліч факторів, наприклад
кількість і тип джерел інформації, вид сенсорного сприйняття, минулий досвід і
інші, серед яких відіграють важливу роль процеси мислення і рівень
інтелектуальних можливостей.
Усвідомивши небезпеку, людина вирішує, як на неї
реагувати. Цей процес найбільш складний, оскільки на нього впливає
безліч факторів: індивідуальні думки, пристрасті, схильності і установки,
погляди, що викликані керівниками, прийняті в даній організаційній структурі
норми поводження тощо. Ці фактори не можливо прогнозувати, однак існує
ряд дуже важливих з погляду безпеки праці характеристик, які піддаються
прогнозуванню і можуть застосовуватися при професійному відборі працівників на
травмонебезпечні роботи. Це рівень ризику і типологічні властивості
особистості. Відношення до ризику впливає на поводження в дуже сильному
ступені, однак це відношення залежить від характеру професійної діяльності у
відношенні частки ризику, що утримується в цій діяльності. Там, де робота
взагалі не вимагає “ризикованого” поводження, працівники віддають перевагу
середньому і нижче ніж середній рівням ризику, наприклад електромонтери. Якщо ж ризик є обов'язковим
елементом діяльності, наприклад, як у
водіїв, відношення до ризику носить інший характер. Встановлено,
що водії високого професійного рівня (відсутність дорожньо-транспортних
випадків) відрізнялися більш високим рівнем ризику, ніж менш надійно працюючі
водії.
З проведеного аналізу можна виділити
основні причини виникнення нещасних випадків на кожному етапі прийняття рішень
працівниками.
На етапі сприйняття причинами
нещасних випадків можуть бути відсутність або недостатній рівень сигналів про
небезпеку, помилки сприйняття сигналів тощо. На етапі усвідомлення небезпеки –
недостатній досвід працівника та складність ідентифікації небезпек, особливо
якщо вона проводиться по ряду непрямих ознак. На наступному етапі можливе
прийняття запізнілих та помилкових рішень. Успішність реалізації прийнятого
рішення визначається достатністю часу для виконання необхідних мір,
відповідністю можливостей працівника, його точністю та швидкодією вимог, що
вимагає ситуація. Але навіть повне виконання цих вимог не виключає можливості
виникнення нещасних випадків.
Очевидно, що в нових технічних
процесах, де немає достатньої інформації про потенційно небезпечні фактори та
їх рівні, де не визначені необхідні параметри контролю, ймовірність помилкових
дій людини по своєму захисту набагато вища, ніж у відомих процесів.
Література:
1.
Фролов А.В. Безопасность жизнедеятельности.
Охрана труда / А. В. Фролов, Т. Н. Бакаева. – Ростов н/Д.: Феникс, 2008. – 750 с.
2.
Григоренко
М. М. Безопасность жизнедеятельности: уч. пособ. / М. М. Григоренко. – СПб.:
СПбГУЭФ, 2008. – 112 с.
3.
Носкова О.
Г. Психология труда. / О. Г. Носкова – М.: Академия, 2007. - 384 с.