д. пс. н., проф. Чернобровкін В. М.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

к. пс. н., доц. Ящишина Ю. М.

Донбаська державна машинобудівна академія

СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Актуальність дослідження. Сучасне суспільство потребує від майбутніх фахівців готовності вступати в суспільну трудову діяльність здоровою та повноцінною особистістю. Але сучасні умови соціально-економічної нестабільності та підвищеної стресогенності негативно впливають на здоров'я молоді. Несприятливі впливи зовнішнього середовища викликають у молодої людини почуття незахищеності, невпевненості. Це приводить до виникнення стресів, психовегетативних розладів, неврозів та різних психосоматичних захворювань.

Під час навчання у вищому навчальному закладі розвиток всіх рівнів психіки у студентів проходить лише за умови відчуття внутрішнього комфорту та гармонії із зовнішнім середовищем. Тому питання психічного здоров'я студентської молоді у сучасних умовах набуває все більшої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми психічного здоров'я в студентському віці показав, що на рівень психічного здоров'я студентів впливають індивідуальні психологічні характеристики, які формуються під впливом чинників навколишнього середовища та сучасного ритму життя студентів. Соціальні чинники в умовах певного мікросоціального середовища впливають на всі рівні психічного здоров'я молодої людини. Група зовнішніх (соціальних) чинників включає особливості макро – й мікросередовища, в тому числі соціальні, економічні, культурні умови; сімейно-побутові; психолого-педагогічні умови під час навчання (наявність референтної групи, статус, задоволеність відносинами в сім'ї, групі, залучення до діяльності, ступінь перевантаження, стресові ситуації під час навчання, соціальні умови тощо); статус (соціально-економічний); стан довкілля.

Метою даної статті став аналіз основних показників психічного здоров'я студентів вишу на основі дослідження соціальних соціальних чинників, які детермінують психічне здоров'я студентської молоді.

Методика та організація дослідження. У експериментальному дослідженні взяли участь студенти 1 – 5-х курсів (N = 553, віком 17–22 роки), серед яких – 44% юнаків та 56% дівчат, понад 100 респондентів з кожного курсу. З метою вивчення соціальних чинників, що визначають розвиток психічного здоров'я студентської молоді, використовувались наступні методики: методика дослідження самооцінки особистості (Q-сортування В.Стефенсона); опитувальник 16 PF Кеттелла (форма С); тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. А. Леонтьєва; методика Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна; опитувальник САМОАЛ. Була спеціально розроблена анкета „Молодь. Соціум. Здоров'я.” з метою вивчення соціальних чинників, детермінуючих рівень психічного здоров'я студентської молоді за шкалами „Навчання”, „Сім'я” та „Найближче оточення”.

Результати дослідження. За результатами дослідження було встановлено, що розвиток психічного здоров'я молоді забезпечується низкою тісно пов'язаних між собою зовнішніх (соціальних) та внутрішніх (особистісних) детермінант.

Чинники соціального мікросередовища, що досліджувались, діють у різному співвідношенні. Встановлено, що вирішальний вплив на розвиток психічного здоров'я в студентської молоді мають соціальні чинники, пов'язані з умовами організації навчального процесу, соціально-психологічним аспектом здоров'я сім'ї, спілкуванням із найближчим оточенням. Серед визначених чинників визначальну роль мають професійне самовизначення; задоволеність соціально-психологічним кліматом та положенням у групі; фізичне та психічне здоров'я сім'ї, відчуття психологічного комфорту вдома; задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням, вміння встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, соціальне здоров'я індивіда.

Так, за шкалою «Навчання» нашої анкети „Молодь. Соціум. Здоров'я.” найбільшу кількість зв'язків виявлено навколо змінної «самопочуття у групі», яка корелює із задоволеністю вибором майбутньою професією, статусом у групі, ступенем психологічної підтримки групи, задоволеністю спілкуванням з найближчим оточенням, рівнем його підтримки, вмінням встановлювати стосунки, наповненістю життя щастям та рівнем соціального здоров'я.

Ступінь академічного навантаження на здоров'я тісно пов'язаний зі змінними шкали «Сім'я» (фізичне здоров'я родини, відчуття психологічного комфорту вдома, психічне здоров'я родини) та самопочуттям у групі. За шкалою «Сім'я» змінна «фізичне здоров'я родини» корелює з усіма змінними цієї шкали та має тісний взаємозв'язок з іншими шкалами: шкалою «Навчання» (ступінь академічного навантаження на здоров'я) та шкалою «Найближче оточення» (задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням, рівнем соціального здоров'я»). Психологічна підтримка родини пов'язана із відчуттям психологічного комфорту вдома та визначає задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням, вміння встановлювати і підтримувати позитивні стосунки, рівень соціального здоров'я особистості. Конфліктність у сім'ї впливає на фізичне та психічне здоров'я родини, задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням.

За шкалою «Найближче оточення» найбільший зв'язок з усіма шкалами анкети має змінна «рівень соціального здоров'я», а саме із змінними шкали «Навчання» – «задоволеність навчанням у виші», «самопочуття у групі», «статус у групі», шкали «Сім'я» – «фізичне здоров'я родини», «психологічний комфорт вдома», «психологічна підтримка родини», «психічне здоров'я родини», шкали «Найближче оточення» – «задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням», «вмінням встановлювати стосунки».

Визначені зовнішні (соціальні) чинники, що впливають на розвиток психічного здоров'я індивіда, змінюються протягом всього періоду навчання у вузі та є тісно пов'язаним із внутрішніми (особистісними) чинниками, у тому числі з загальним показником осмисленості життя, локусом контролю – Я, загальним рівнем само актуалізації тощо.

Висновки. Таким чином, проведене емпіричне дослідження та здійснені математико-статистичні розрахунки дозволяють зробити висновки, що розвиток психічного здоров'я особистості значною мірою детермінується низкою тісно пов'язаних між собою соціальних чинників, що впливають на мікрорівні соціального середовища. Установлено, що вирішальний вплив на розвиток психічного здоров'я в студентському віці мають соціальні чинники, пов'язані з умовами організації навчального процесу, соціально-психологічним аспектом здоров'я сім'ї, спілкуванням із найближчим оточенням. Серед визначених чинників визначальну роль мають професійне самовизначення; задоволеність соціально-психологічним кліматом та положенням у групі; фізичне та психічне здоров'я сім'ї, відчуття психологічного комфорту вдома; задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням, вміння встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, соціальне здоров'я індивіда.

Слід сподіватись, що аналіз отриманих даних за результатами дослідження слугуватиме підставою для організації психолого-педагогічного супроводу процесу здоров'язбереження студентства, у вирішенні складних питань оздоровчого виховання та освіти студентської молоді.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Чернобровкін В. М. Психологія прийняття педагогічних рішень : монографія / В. М. Чернобровкін. – Луганськ : Альма матер, 2006. – 415 с.

2. Ящишина Ю.М. Соціальні та особистісні чинники психічного здоров'я студентської молоді : дис. . канд. психол. наук : 19.00.07 / Ю. М. Ящишина ; керівник роботи В. М. Чернобровкін ; Луганський нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2011. – 242 с.