Гайова В.С., вчитель вищої категорії, методист ЗОШ І-ІІІ ступеня №23 м. Луцька

УДК 371.38(075.8)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПЛИВУ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

У статті висвітлюється роль гри як засобу розвитку творчого мислення, спілкування, самореалізації особистості молодшого школяра. Визначаються також домінантні умови ефективності впливу гри на успіх у навчанні. Автором підкреслюється, що сучасні концептуальні ідеї щодо навчання в початковій школі містять положення про наявність формалізму у знаннях учнів, зумовленого механічним, іноді несвідомим заучуванням теоретичних положень.

Ключові слова: навчальна гра, творче мислення, самореалізація, навчання, молодші школярі, дидактичні умови.

Гаёва В.С. Эффективность влияния дидактических игр на развитие личности младшего школьника

В статье раскрывается роль игры как средства развития творческого мышления, общения, самореализации личности младшего школьника. Определены также доминантные условия эффективности влияния игры на успех в обучении. Автором подчеркивается, что в современных концептуальных идеях обучения в начальной школе отмечается наличие формализма в знаниях учащихся, обусловленного механическим, иногда бессознательным заучиванием теоретических положений. Ключевые слова: учебная игра, творческое мышление, самореализация, обучение, младшие школьники, дидактические условия.

Gayeva B.S. Didactic conditions of the Effective Usage of a Game in Teaching Pupils of Primary Schools.

The article deals with the problem of the role of a game as a method of creative thinking, communication and self-realization of a pupil of the younger form.

Dominant conditions of the effective influence of a game on the success in studies are also determined in the article.

The author underlines that modern conceptional ideas concerning studying at a primary school contain the status of formalism in pupil`s know-ledge. It is a result of mechanic, sometimes even unconscious learning of theoretic statements.

Key words: training game, creative thinking, self-realization, studies, pupils of the younger forms, didaktic conditions.

Актуальність статті зумовлена ключовими тенденціями сучасної освіти:це розвиток людини як особистості та індивідуальності, адаптація її до умов сьогодення. Відтак проблема створення сприятливих умов для здобуття якісної освіти стає стратегічною на всіх рівнях навчання. Суттєва роль у цьому процесі належить початковій ланці навчання, де цілеспрямовано виявляються й розвиваються творчі здібності дитини, формуються вміння та бажання вчитися, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасні концептуальні ідеї щодо навчання в початковій школі містять положення про наявність формалізму у знаннях учнів, зумовленого механічним, іноді несвідомим заучуванням теоретичних положень. Означене пояснює доцільність систематичного використання гри в навчанні молодших школярів, що забезпечує гармонійне поєднання розвитку творчого мислення із свідомим, активним засвоєнням навчального матеріалу. Граючись, дитина не лише пізнає світ, але й навчається спілкуватися із своїми ровесниками, вчителями, самореалізується, самоутверджується.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковому доробку педагогів минулого та сучасності знаходимо цінні міркування щодо ролі гри в навчанні та вихованні учнів різного віку (С. Ф. Русова, К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, Л. В. Артемова, А. М. Богуш та ін.).

Дослідження ролі гри, можливостей її використання в навчанні молодших школярів в різних аспектах наявні у працях М. С. Вашуленка, Л. О. Варзацької, Г. М. Іваницької, Г. П. Коваль, Н. С. Коваль, О. Я. Савченко (місце гри при вивченні різних навчальних предметів, формування пізнавальної активності учнів засобами ігор, гра як засіб творчого розвитку молодших школярів), роль гри у формуванні пізнавальних інтересів школярів (Б.Г. Друзь, О. І. Киричук).

Учені доходять висновку про цінність гри в навчально-виховному процесі та доцільність її використання. Наявні дослідження, шкільна практика підтверджують значущість означеного нами аспекту вивчення.

Мета статті: виявити та обгрунтувати домінантні умови впливу дидактичних ігор на гармонійний розвиток молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Практика підтверджує, що у початковій школі серед різних видів діяльності чільне місце посідає також ігрова.

З переходом з ігрової до навчальної діяльності в житті дитини настає переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається тим, що вона не просто йде із дошкільного закладу до школи, а тим, що навчання для неї стане віднині обов’язковим. Гра стає школою соціальних відносин для кожного учня.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, вироблення у них необхідних вмінь і навичок є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри .

Використання елементів гри на уроці дає можливість створити доброзичливу атмосферу, забезпечити бадьорий настрій, формувати бажання вчитися. Учитель, плануючи урок, має звертати увагу на всіх учнів, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні спрямовувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, активізувати їхнє напружене мислення.

Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще К. Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки і знаходити приємність в їх виконанні» [ 1, с. 215].

Навчатися, граючись! Ця ідея цікавила багатьох педагогів і вихователів. Практично вирішити цю проблему зміг нині добре всім відомий педагог, психолог Ш. О. Амонашвілі [2]. Він показав як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання.

Найефективніший спосіб навчити дитину мислити творчо – є гра, особливо навчально-розвивальна. Навчальна гра – це гра, де ігровий процес супроводжується засвоєнням гравцями змісту навчання. Це – гра за змістом, навчання за формою.

Залежно від мети уроку ігри бувають: навчально-пізнавальні, контролюючі, узагальнюючі.

Практика переконує, що дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу.

Практика засвідчує, що дидактичні ігри доцільно використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і знань, для повнішого і глибшого їх осмислення, засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зацікавить учнів.

Вибираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд етапів:

- вибір теми гри;

- визначення мети й завдання гри;

- підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підсумки).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

- ігри мають відповідати навчальній програмі;

- ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

- відповідність гри віковим особливостям учнів;

- різноманітність ігор;

- залучення до ігор учнів усього класу.

Забезпечення ефективності ігрової діяльності на уроці здійснюється за умови керівництва і виконання таких умов:

1. Наявність готовності учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри, пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Поетапне проведення складних ігор (поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти).

5. Контроль, своєчасна корекція, спрямування оцінювання дії у грі.

6. Не допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно, непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами за партою проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів за рядами парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.

Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування.

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:

- не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему;

- не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.

Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.

Ось вдалий приклад використання гри на уроці в першому класі.

Тема: «Звук і літера Ж». Учнів можна запросити на день народження літери і звука Ж. Кожній групі слід дати особливе завдання – запросити гостей – казкових персонажів, до складу імен яких входить звук [Ж]:

- приносити подарунки: квіти, книги, ляльковий одяг;

- приготувати святкові гостинці з цим звуком;

- запросити дітей, в іменах яких є цей звук;

- назвати звірів, птахів, комах, що завітали на день народження.

Таким чином, діти в цікавій формі знайомляться зі звуком [Ж].

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується першого класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників.

Звертаємо увагу на доцільність систематичного і цілеспрямованого проведення ігор на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх в міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

За допомогою загадок можна проводити нестандартні уроки у формі ігор - КВК, заочних мандрівок у світ цікавого, пізнавальні ігри з використанням елементів казки.

Як справедливо зауважував В. О. Сухомлинський: «Казка, гра, фантазія – животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень» [3, с.176].

У процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання через колектив відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.

Під час роботи з учнями початкових класів впродовж тривалого часу ми, вчителі, звернули увагу на те, гра – провідний вид діяльності, що визначає розвиток дитини. Це зумовлено особливостями психічного та фізіологічного розвитку дитини.

Основне завдання, яке ми ставимо перед собою: навчання дітей проводити в цікавій формі. Адже практика свідчить, що найефективніше діти молодшого шкільного віку сприймають навчальний матеріал, що був поданий цікаво і нестандартно у вигляді гри.

Гра для дітей є настільки природною, що вони ладні гратися й гратися, приймаючи усі умови з вдячністю, зачаровані видовищністю, перебігом дій, можливістю рухатися, мати успіх серед однолітків. Ігрові елементи дають змогу нам зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається. Більше ніж у будь-якій іншій діяльності, у колективній грі виявляються особливі якості кожного, формуються стосунки з однолітками.

Сучасний навчально-виховний процес неможливо уявити без гри. На уроках, у позакласній роботі гра – незамінний помічник. Саме тому ми прагнемо розширити, збагатити арсенал ігор, що використовуємо у своїй практиці.

Завдання вчителя початкової ланки – вибрати залежно від мети уроку найбільш доцільний вид гри, продумати найбільш відповідну форму її використання. У свій час К. Д. Ушинський застерігав, що варто розмежувати гру від навчання, тобто, не перетворювати навчання в суцільну гру [1].

Доцільне педагогічне керівництво іграми у навчанні школярів, дотримання правил їх використання, опора на загальновідомі дидактичні принципи та закономірності навчального процесу й особливості розвитку молодших школярів – домінантні умови ефективності впливу гри на успіх у навчанні.

Висновки. Отже, ігрова діяльність у початкових класах є незамінною водночас із навчальною. Суттєве місце у навчанні молодших школярів займають дидактичні ігри, які забезпечують розумовий і духовний розвиток особистості, сприяють підвищенню інтересу до навчання, його успіху, самореалізації особистості.

Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні питання педагогічного керівництва процесом використання гри в навчально-виховному процесі, ефективної взаємодії педагога і учнів.

Список використаних джерел

1. Ушинський К. Д. Питання виховання і навчання в початковій школі / Костянтин Дмитрович Ушинський // Вибр. твори: В 2-х т. . – К.: Рад. школа, 1983. – Т.2. – С.203-299.

2. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети./Ш.А.Амонашвили – Москва: Просвещение, 1983. – 123 с.

3. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям /Василь Олександрович Сухомлинський // Вибр. твори: В 5-ти т.. – К.:Рад. школа, 1977. - Т.3. – С.7-283.