К.фіз.вих. Мулик К.В.

Харківська державна академія фізичної культури, Україна

Вплив занять спортивно-оздоровчим туризмом та силовими видами спорту на морфо-функціональний стан студентів

 

Враховуючи специфіку спортивно-оздоровчого туризму дослідження у цьому напрямку були утруднені і мали в основному епізодичний, не комплексний характер. Більшість дослідницьких робіт пов’язано з такими проблемами, як:

– вивчення змін морфо-функціональних і психофізіологічних показників людського організму за час участі у поході, після його закінчення і порівняння цих даних з показниками до проходження маршруту (А.Н. Бурових, 1990 [1]; В.М. Селуянов, А.А. Федякін, 2000 [7] та ін.);

– вплив спортивно-оздоровчого туризму на морфо-функціональні і психофізіологічні показники організму студентів (О.Л. Жигарєв, 2002 [3] та ін.);

– вплив туристсько-краєзнавчої діяльності на організм школярів 14-17 років (Є.З. Рут, 2005 [6].) та ін.

Проведені дослідження в туристських групах школярів, студентів, учасників одноразових багатоденних походів з різних видів туризму свідчать про те, що різні види туризму мають різний позитивний вплив на окремі системи [2, 4]. Використання елементів спортивно-оздоровчого туризму у фізичному вихованні студентів призвело до покращення показників маси тіла, артеріального тиску, показника ЧСС та показника відновлюваності пульсу.

Дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри зимових видів спорту, велоспорту та туризму Харківської державної академії фізичної культури Міністерства освіти і науки України на 2014-2017 рр. за темою «Основи спортивного туризму в рекреаційній діяльності різних вікових груп населення України» (номер державної реєстрації 0114U000366).

Мета дослідження – визначити вплив занять спортивно-оздоровчим туризмом та силовими видами спорту на морфо-функціональний стан студентів.

При заняттях фізичними вправами на відкритому повітрі спостерігається покращення показників функціонального стану, відбувається тренування теплорегулюючого апарату. Студенти, які систематично займаються фізичними вправами на відкритому повітрі, менш піддані застудним захворюванням, ніж ті студенти, що займалися в залі в комфортних умовах, і які хворіли частіше і триваліше.

У той же час академічних занять з фізичного виховання не достатньо, у зв’язку з чим виникає необхідність у позаурочних заняттях, і перш за все, на свіжому повітрі, а також проведенні заходів у період зимових і літніх канікул, найбільш ефективними для студентів є участь у туристських походах.

У фізкультурно-оздоровчій діяльності студентів важливим є визначення занять, які б враховували бажання кожного з них та вплив обраних занять на фізичний, функціональний та психологічний стан.

Організація досліджень передбачала комплектування груп із студентів вищих навчальних закладів: ХНАДУ, НТУ «ХПІ». Дослідження проводилися протягом двох навчальних років (2012-2013 н.р.; 2013-2014 н.р.), що пов’язано з подальшим (на 3-4 курсах) різким падінням мотивації занять, особливо в контрольній групі з 18 юнаків лише 5 продовжили заняття з даного виду спортивно-оздоровчих занять). У групі зі спортивно-оздоровчого туризму залишили заняття лише 2 юнаки, що обумовлено, на наш погляд, розвитком колективізму, у той час, як заняття  в контрольній групі є індивідуальними й не сприяють згуртуванню колективу студентів.

У проведених раніше нами дослідженнях [5] визначено, що більшість юнаків-студентів бажають займатися силовими видами спорту (бодібілдинг, пауерліфтинг). Тому саме зазначена група студентів склала контрольну групу (18 юнаків), студенти експериментальної групи (19 юнаків) займалися спортивно-оздоровчим туризмом (влітку – пішохідним, водним та велосипедним; взимку – лижним).

Заняття проводилися три рази на тиждень по 90-100 хв. в рамках секційних занять вищих навчальних закладів (ВНЗ). Контрольна група проводила заняття за існуючими у ВНЗ програмами. Експериментальна за розробленою нами програмою, яка передбачала комплексне використання складових фізичної, технічної, тактичної та психологічної підготовки в рамках пішохідного, лижного, водного й велосипедного видів туризму.

Встановлено, що за 2 роки занять спортивно-оздоровчим туризмом достовірно покращились показники: ЧСС (t=3,31; p<0,01), АТс (t=3,75; p<0,001), АТд (t=3,35; p<0,01), ЖЄЛ (t=2,28; p<0,05), проби Штанге (t=4,18; p<0,001) і Генчі (t=9,05; p<0,001), індексів Скибінської (t=4,21; p<0,001), Робінсона (t=8,87; p<0,001), Руф’є (t=4,09; p<0,001), Гарвардського степ-тесту (t=4,67; p<0,001) та рівня фізичного стану (t=2,71; p<0,01) (табл. 1).

 

Таблиця 1

Морфо-функціональні показники студентів, що займаються силовими видами спорту (контрольна група) та спортивно-оздоровчим туризмом (експериментальна група), протягом дворічного педагогічного експерименту

№

Показники

 

Контрольна

група (n1=n2=n3=18)

Експериментальна група (n1=n2=n3=19)

Оцінка достовірності

t

p

1.

ЧСС, уд.хв.

1

79,2±1,83

79,6±1,82

0,16

>0,05

2

78,3±1,82

76,3±1,80

0,78

>0,05

3

76,8±1,79

71,2±1,77

2,22

<0,05

4

t1,2=0,35; t2,3=0,59;  t1,3=0,94

t1,2=1,29; t2,3=2,02;  t1,3=3,31

 

 

2.

АТс, мм.рт.ст.

1

128,6±2,34

129,7±2,37

0,33

>0,05

2

126,6±2,31

123,5±2,32

0,95

>0,05

3

126,2±2,30

117,4±2,27

2,72

<0,01

4

t1,2=0,55; t2,3=0,04;  t1,3=0,93

t1,2=2,34; t2,3=1,35;  t1,3=3,70

 

 

3.

АТд мм.рт.ст.

1

82,4±1,76

81,7±1,65

0,29

>0,05

2

80,5±1,63

79,4±1,62

0,48

>0,05

3

79,2±1,61

74,1±1,55

2,28

<0,05

4

t1,2=0,79; t2,3=0,57;  t1,3=1,34

t1,2=1,00; t2,3=2,32;  t1,3=3,35

 

 

4.

ЖЄЛ, л

1

3,55±0,11

3,51±0,14

0,22

<0,05

2

3,68±0,12

3,77±0,13

0,50

>0,05

3

3,69±0,12

3,92±0,11

1,44

>0,05

4

t1,2=0,16; t2,3=0,06;  t1,3=0,88

t1,2=1,37; t2,3=0,88;  t1,3=2,28

 

 

5.

Проба

Штанге, с

1

68,5±1,29

68,7±1,28

0,11

>0,05

2

72,1±1,30

75,6±1,31

1,89

>0,05

3

73,4±1,30

76,4±1,32

1,62

>0,05

4

t1,2=1,97; t2,3=0,71;  t1,3=2,68

t1,2=3,77; t2,3=0,44;  t1,3=4,18

 

 

6.

Проба

Генчи, с

1

36,8±0,48

36,1±0,49

1,02

>0,05

2

38,9±0,51

41,4±0,52

3,47

<0,01

3

40,5±0,54

42,8±0,55

2,99

<0,01

4

t1,2=3,00; t2,3=2,16;  t1,3=5,14

t1,2=7,46; t2,3=1,84;  t1,3=9,05

 

 

7.

Індекс Скибинської, ум.од.

1

35,3±1,44

35,1±1,42

0,10

>0,05

2

37,8±1,46

39,4±1,45

0,78

>0,05

3

40,1±1,45

43,6±1,44

1,72

>0,05

4

t1,2=1,22; t2,3=1,12;  t1,3=2,35

t1,2=2,12; t2,3=2,06;  t1,3=4,21

 

 

8.

Індекс Робінсона, ум.од.

1

101,8±1,58

103,2±1,61

1,40

>0,05

2

99,1±1,56

94,2±1,59

2,20

<0,05

3

96,9±1,53

83,6±1,51

6,19

<0,001

4

t1,2=1,22; t2,3=1,01;  t1,3=2,23

t1,2=3,98; t2,3=4,84;  t1,3=8,87

 

 

9.

Індекс Руф’є, ум.од.

1

8,0±0,30

8,1±0,34

0,22

>0,05

2

7,6±0,28

7,2±0,30

0,98

>0,05

3

7,1±0,26

6,3±0,28

2,11

<0,05

4

t1,2=0,89; t2,3=1,32;  t1,3=2,25

t1,2=2,25; t2,3=2,20;  t1,3=4,09

 

 

10.

ІГСТ, ум.од.

1

69,5±2,10

68,6±2,08

0,30

>0,05

2

72,6±2,14

77,4±2,11

1,60

>0,05

3

74,8±2,15

82,6±2,16

2,57

<0,05

4

t1,2=1,03; t2,3=0,73;  t1,3=1,77

t1,2=2,95; t2,3=1,72;  t1,3=4,67

 

 

11.

РФС, ум.од.

1

0,45±0,03

0,46±0,03

0,25

>0,05

2

0,52±0,04

0,56±0,04

1,25

>0,05

3

0,53±0,05

0,65±0,06

2,44

<0,05

4

t1,2=1,40; t2,3=0,17;  t1,3=1,34

t1,2=2,20; t2,3=1,29;  t1,3=2,71

 

 

Примітка: 1 – вихідні дані; 2 – після першого року; 3 – після другого року; 4 – достовірність між 1, 2, 3.

 

При цьому, вже за перший рік занять в експериментальній групі статистично значимі зрушення отримані в пробах Штанге (t=3,77; p<0,001) та Генчі (t=7,46; p<0,001), індексах Скибінської (t=2,12; p<0,05), Робінсона (t=3,98; p<0,001), Руф’є (t=2,25; p<0,05) та Гарвардському степ-тесті (t=2,95; p<0,01), а також в рівні фізичного стану (t=2,20; p<0,05).

Література:

1.     Буровых А. Н. Изменение отдельных показателей функционального состояния организма в ходе туристского похода / А. Н. Буровых // Роль и задачи спортивно-массового туризма в физическом воспитании и оздоровлении населения : [тез. докл.] – М., 1990. – С. 109-110. 2

2.       Гриньова Т. Морфо-функціональний стан дітей 12 років, які займаються різними видами туризму / Тетяна Гриньова, Катерина Мулик // Туризм і краєзнавство: Збірник наукових праць. – Додаток до Гуманітарного віснику ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, ФОП Лукашевич О.М., 2013. – С. 251-257.

3.     Жигарев О.Л. Влияние спортивно-оздоровительного туризма на морфофункциональные и психофизиологические показатели организма студентов : автореф. на соиск. учен. степени канд. биол. наук : спец. 03.00.13 «Физиология» / О.Л. Жигарев. – Новосибирск, 2002 – 24 с. 5

4.     Кухтій А.О. Вплив пішохідного туризму на функціональний стан організму студентів (на прикладі спеціальності «туризм») /  А.О. Кухтій // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: [зб. наук. пр.]. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – № 13. – С. 290 – 295. 8

5.       Мулик К.В. Мотивація школярів та студентів до спортивно-оздоровчих занять з туризму / К.В. Мулик, В.В. Мулик // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. – 2015. – № 7.– С. 33-39.

6.     Рут Є.З. Організаційно-методичні основи туристсько-краєзнавчої діяльності в школі та її вплив на організм школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з фіз. вих і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Є.З. Рут. – Харків, 2005. – 38 с. 9

7.     Селуянов В. Н. Биологические основы оздоровительного туризма [текст] : монография / В.Н. Селуянов, А.А. Федякин. – Москва : СпортАкадемПресс, 2000. – 123 с. 10